- •31. Захист економічної конкуренції: способи і порядок, види порушень і міри відповідальності, правова основа.
- •Групи правопорушень:
- •4. Недобросовісна конкуренці
- •Санкції:
- •32. Поняття, функції, види цін (тарифів) і порядок їх встановлення.
- •Порядок встановлення цін
- •Державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення
- •33. Стандартизація: поняття, мета, зміст, правова основа.
- •Стаття 7. Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації -Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів
- •Стаття 10. Інші суб’єкти, що займаються стандартизацією
- •Відповідальність
- •Сертифікація продукції, робіт і послуг: поняття, мета, види, зміст і правова основа.
- •Відповідальність:
- •Відповідальність суб'єктів господарювання за порушення законодавства про сертифікацію і стандартизацію.
- •34. Агентська діяльність: поняття, суб'єкти, умови здійснення, відповідальність, правова основа. Агентський договір.
- •Відповідальність за порушення агентського договору
- •Агентський договір
- •35. Надання в оренду та лізинг майна господарсько-виробничого призначення: суб'єкти, об’єкти, умови надання, правова основа, відповідальність.
- •36. Спеціальний режим господарювання: поняття, види, зміст, правова основа.
- •Залежно від правових засобів спеціальні режими господарювання поділяються на групи, які в свою чергу охоплюють певні види, а саме:
- •Правова основа:
- •37. Концесійна діяльність: поняття, принципи, суб'єкти, умови здійснення, правова основа. Концесійний договір.
- •VI. Припинення концесійної діяльності може мати місце у випадках:
- •38. Зовнішньоекономічна діяльність: поняття, види, принципи, суб'єкти, державне регулювання, відповідальність, правова основа.
- •Державне регулювання зед
- •Спеціальні санкції
- •39. Інвестиційна діяльність: поняття, суб'єкти, об'єкти, державне регулювання, гарантії, правова основа.
- •Правова основа:
- •Стаття 5. Суб’єкти інвестиційної діяльності
- •Стаття 18. Гарантії прав суб'єктів інвестиційної діяльності
- •Стаття 19. Захист інвестицій
- •Стаття 12. Форми державного регулювання інвестиційної діяльності
- •40. Іноземне інвестування: поняття іноземних інвестицій, їх види, суб'єкти, об'єкти, правовий режим, оцінка і державна реєстрація, форми здійснення, гарантії.
- •Стаття 390. Іноземні інвестори – суб’єкти
- •Види іноземних інвестицій
- •Форми здійснення іноземних інвестицій
- •Оцінка іноземних інвестицій
- •Правовий режим іноземних інвестицій
- •Державна реєстрація іноземних інвестицій
- •Стаття 397. Гарантії здійснення іноземних інвестицій
36. Спеціальний режим господарювання: поняття, види, зміст, правова основа.
Спеціальний режим господарювання – інститут, що визначає особливий порядок здійснення господарської діяльності на певній території у певній галузі економіки, який відрізняється від загального режиму господарської діяльності, передбаченого законодавством.
Залежно від правових засобів спеціальні режими господарювання поділяються на групи, які в свою чергу охоплюють певні види, а саме:
1 група – обмежувальний спеціальний режим господарювання - такий режим, де законодавець за допомогою встановлення певних обмежень у процесі здійснення господарської діяльності досягає певних цілей по охороні територій, об'єктів і т.п. До даної групи належать режими: державного кордону, надзвичайного, воєнного станів, виняткової (морської) економічної зони, господарська діяльність у Збройних силах України.
2 група – заохочувальний спеціальний режим - ті види спеціального режиму господарювання, введення яких пов'язане з необхідністю вирішення соціально-економічних проблем, залучення інвестицій на певну територію держави, створення нових робочих місць за допомогою надання різного роду заохочень для суб'єктів господарювання. До цієї групи належать спеціальні економічні зони (СЕЗ) і території пріоритетного розвитку (ТПР).
3 група – обмежувально-заохочувальний режим - ті спеціальні режими господарювання, де за допомогою сполучення певних обмежень у процесі здійснення господарської діяльності, і надання пільг досягаються необхідні цілі. До цієї групи можна віднести такі режими як: концесія; санітарно-захисні й інші особливо охоронні території; окремі галузі народного господарювання.
Правова основа:
ГК України, ЗУ «Про державний кордон», ЗУ «Про правовий режим надзвичайного стану», ЗУ « Про правовий режим воєнного стану», ЗУ «Про загальні засади створення та функціонування спеціальних економічних зон», ЗУ «Про окремі спеціальні економічні зони», ЗУ «Про інвестиційну діяльність», Митний кодекс.
Статус і територія спеціальної (вільної) економічної зони, а також строк, на який вона створюється, визначаються Верховною Радою України шляхом прийняття окремого закону для кожної спеціальної (вільної) економічної зони.
Спеціальні (вільні) економічні зони і території пріоритетного розвитку: мета і порядок створення, типи.
Спеціальна (вільна) економічна зона являє собою частину території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України. На території спеціальної (вільної) економічної зони запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб.
Стаття 5. Порядок створення спеціальної (вільної) економічної зони
Спеціальні (вільні) економічні зони створюються Верховною Радою України за ініціативою Президента України, Кабінету Міністрів України або місцевих Рад народних депутатів України та місцевої державної адміністрації.
У разі створення спеціальної (вільної) економічної зони за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України відповідне рішення може бути прийнято лише після одержання письмової згоди відповідної місцевої Ради народних депутатів України та місцевої державної адміністрації, на території якої передбачається розташувати спеціальну (вільну) економічну зону.У разі коли ініціатива у створенні спеціальної (вільної) економічної зони належить місцевим Радам народних депутатів та місцевим державним адміністраціям, вони подають відповідну пропозицію Кабінету Міністрів України.Кабінет Міністрів України повинен розглянути пропозицію про створення спеціальної (вільної) економічної зони у шестидесятиденний строк з дня її надходження і подати висновок з цього питання до Верховної Ради України. Пропозиції щодо зміни статусу і території спеціальної (вільної) економічної зони подаються в порядку, передбаченому цим Законом для створення спеціальної (вільної) економічної зони.
Метою створення спеціальних (вільних) економічних зон є залучення іноземних інвестицій та сприяння їм, активізація спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів і послуг, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг, залучення і впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України.
На території України можуть створюватись спеціальні (вільні) економічні зони різних функціональних типів: вільні митні зони і порти, експортні, транзитні зони, митні склади, технологічні парки, технополіси, комплексні виробничі зони, туристсько-рекреаційні, страхові, банківські тощо. Окремі зони можуть поєднувати в собі функції, властиві різним типам спеціальних (вільних) економічних зон, зазначених у цій статті.
Стаття 415. Особливості здійснення господарської діяльності на території пріоритетного розвитку
Законом може бути визначено за поданням відповідного органу місцевого самоврядування в межах міста, району територію, на якій склалися несприятливі соціально-економічні умови і на якій на підставах та в порядку, передбачених законом, вводиться спеціальний режим інвестиційної діяльності з метою створення нових робочих місць (територію пріоритетного розвитку). Порядок здійснення господарської діяльності на території пріоритетного розвитку встановлюється законом.
З А К О Н У К Р А Ї Н И Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області
Територія пріоритетного розвитку - це територія в межах міста, району, на якій склалися несприятливі соціально-економічні умови та на якій запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності з метою створення нових робочих місць;
Спеціальна економічна зона "Донецьк" та спеціальна економічна зона "Азов"створюються на строк 60 років у межах таких територій:
спеціальна економічна зона "Донецьк" знаходиться на півдні міста Донецька і займає площу 466 гектарів; спеціальна економічна зона "Азов" знаходиться на півдні міста Маріуполя Донецької області і займає площу 314,8 гектара.
До територій пріоритетного розвитку належать у своїх адміністративно-територіальних межах міста Артемівськ, Вугледар, Горлівка, Дзержинськ, Димитров, Добропілля, Донецьк, Дружківка, Єнакієве, Жданівка, Зугрес, Іловайськ, Кіровське, Костянтинівка, Краматорськ, Красноармійськ, Красний Лиман, Макіївка, Маріуполь, Новогродівка, Селидове, Слов'янськ, Сніжне, Торез, Харцизьк, Шахтарськ, а також Амвросіївський, Волноваський, Костянтинівський, Мар'їнський, Слов'янський, Старобешівський та Шахтарський райони.
На територіях спеціальних економічних зон всі види підприємницької діяльності, крім прямо заборонених законодавством України, провадяться відповідно до цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності на територіях спеціальних економічних зон провадять підприємницьку діяльність на підставі відповідного дозволу Ради.
На території спеціальної економічної зони "Донецьк"розміщуються підприємства, які застосовують новітні технології з метою виробництва товарів для експорту та поставок їх на внутрішній ринок. На території спеціальної економічної зони "Азов" розміщуються підприємства, які здійснюють операції з обслуговування транзитних вантажів, їх зберігання, дороблення, сортування, пакування, надання транспортно-агентських та експедиторських послуг, торгівлі, а також підприємства, які застосовують новітні технології з метою виробництва товарів для експорту та частково на внутрішній ринок. На територіях спеціальних економічних зон можуть розміщуватися об'єкти виробничої та невиробничої інфраструктури, у тому числі офісні будівлі, готелі, жилі будинки тощо.