1.4 Технічна характеристика Дорожнього центру управління

Організація перевізного процесу на Південній залізниці здійснюється створеним в 1992 році Дорожнім центром управління по перевезенню вантажів і пасажирів (далі ДЦУ).

Очолює роботу ДЦУ – заступник начальника служби перевезень-начальник Дорожнього центру управління по перевезенню вантажів і пасажирів. На теперішній час керівництво Дорожнього центру управління складається з 7 чоловік – начальника ДЦУ, заступника начальника ДЦУ, заступника начальника ДЦУ з розробки і погодження „вікон”, двох заступників начальника ДЦУ – начальників Центрального і Західного районів ДЦУ, заступника начальника ДЦУ з використання локомотивів, заступника начальника ДЦУ з технічної роботи. Складовою частиною ДЦУ є сектор з розробки графіка руху поїздів.

В Дорожньому центрі управління по перевезенню вантажів і пасажирів служби перевезень функціонують:

- 17 диспетчерських дільниць,

- 3 круги дорожніх диспетчерів,

- 3 круги локомотивних дорожніх диспетчерів,

- диспетчерська дільниця з вантажної роботи,

- дільниця диспетчера з видачі попереджень.

Очолює роботу змінних працівників старший дорожній диспетчер.

Центральний район ДЦУ об’єднує 10 диспетчерських дільниць, Західний район ДЦУ – 7 дільниць. Чотири диспетчерські дільниці Західного району обладнані системою диспетчерської централізації „Минск”: Гребінка-Ромодан, Ромодан-Братешки, Братешки-Полтава, Полтава-Красноград. Диспетчерська дільниця Куп’янськ-Тропа обладнана системою диспетчерського контролю. Пульти ДЦ і ДК обслуговуються працівниками ШЧ-5.

1.5 Розробка порядку направлення вагонопотоків

Порядок направлення та організація вагонопотоків є важливим технологічним завданням експлуатаційної роботи залізниці.

Організація вагонопотоків у вантажні поїзди (план формування поїздів) визначає рівень завантаження технічних засобів транспорту, розподіл сортувальної та маневрової роботи між станціями, а також призначення вантажних поїздів. З цією метою порядок направлення вагонопотоків орієнтується:

• на зниження витрат залізниці, які пов’язані з підведенням порожніх вагонів в пункти навантаження, переробкою та простоями вагонів на станціях, виконання технічних та вантажних операцій, просуванням поїздів по дільницям, утримання технічної інфраструктури та штату;

• на підвищення доходів, в тому числі за рахунок ліквідації штрафних виплат за несвоєчасну доставку вантажів, за неподання порожніх вагонів під навантаження.

Правильна організація вагонопотоків являється одним із основних завдань експлуатаційної роботи залізниці.

Основним критерієм оцінки системи організації вагонопотоків є:

• забезпечення плану перевезень;

• прискорення обігу вагону;

• підвищення транзитності вагонопотоків;

• інтенсифікація сортувальної роботи;

• зменшення експлуатаційних витрат та собівартості перевезень;

• підвищення рівня продуктивності праці.

Оптимізація системи організації вагонопотоків забезпечує:

• підвищення транзитності вагонопотоків та зменшення числа переробок вагонів на сортувальних станціях залізниці на всьому шляху його прямування;

• прискорення доставки вантажів та просування порожніх вагонів в пункти навантаження;

• підвищення продуктивності вагонів;

• ефективне використання поїзних локомотивів та локомотивних бригад;

• інтенсивне використання маневрових локомотивів, сортувальних пристроїв та колійного розвитку станцій;

• збільшення доходів та зниження собівартості перевезень[7].

Південна залізниця на мережі залізниць України є транзитною залізницею. Вона має 5 міждержавних стикових пунктів, а саме: Тополі, Одноробівка, Козача Лопань, Пушкарне, Вовчанськ,

Планом формування та графіком руху поїздів пропуск вантажних поїздів передбачений по двох стикових пунктах – Тополі та Козача Лопань.

Прикордонно-передавальні операції для цих стикових пунктів виконуються відповідно на станціях Куп’янськ-Сортувальний і Харків-Сортувальний Південної залізниці та на станціях Валуйки , Белгород Юго-Восточной железной дороги Российской Федерации (далі РФ).

Південна залізниця по стику Козача Лопань на станції залізниць РФ здає вагонопотік, який зароджується на станціях Південної, Придніпровської, Донецької залізниць призначенням на станції Орловско-Курского отделения Московской железной дороги РФ и Белгородского отделения Юго-Восточной железной дороги РФ, а також приймає із цих регіонів всі вантажі призначенням на станції України та транзит ВКУ (вагонопотік на західні сухопутні переходи та в чорноморські порти України).

По стику Тополі Південною залізницею здається вагонопотік призначенням на залізниці РФ та Казахстану, який зароджується на станціях Донецької, Придніпровської, Південної, Одеської залізниць, а приймає вагони під вивантаження на залізниці України та транзит ВКУ.

Південна залізниця має 13 стиків з іншими залізницями України, у т.ч.:

• з Південно-Західною залізницею: Гребінка, Ворожба, Ніжин, Бахмач Роменський, Бахмач Прилуцький;

• з Одеською залізницею: Бурти, Гребінка;

• з Донецькою залізницею: Букине, Тропа, Лозова, Сватове;

• з Придніпровською залізницею: Лозова, Красноград.

План формування та графік руху поїздів передбачає передачу вантажних поїздів по всіх стиках, окрім стику Сватове.

По стику Гребінка на Південно-Західну залізницю Південна залізниця здає транзитний вагонопотік та вагони власного навантаження призначенням на станції Львівської і Південно-Західної залізниці, крім Конотопської дирекції залізничних перевезень, а також Молдавської залізниці; приймає вагони власного вивантаження, вагонопотік призначенням на станції Донецької залізниці, залізниць Кавказу, Казахстану, Середньої Азії та порожні вагони під навантаження на станціях залізниці, а також власні порожні належності країн СНД, які прямують на міждержавні стикові пункти.

По стику Ворожба залізниця здає вагонопотік на Конотопську дирекцію залізничних перевезень Південно-Західної залізниці, Білоруську залізницю, залізниці країн Балтії, який зароджується на станціях Донецької і Придніпровської залізниць, станціях Харківської, Сумської і Куп’янської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці; приймає вагонопотік, який слідує у зворотному напрямку.

По стику Ніжин залізниця здає вагонопотік навантаження Полтавської дирекції залізничних перевезень призначенням на Білоруську залізницю та залізниці країн Балтії; приймає вагони під вивантаження на станціях залізниці, транзитні вагони призначенням на Криворізьку дирекцію залізничних перевезень Придніпровської залізниці.

По стиках Бахмач Роменський і Бахмач Прилуцький залізниця здає вагонопотік навантаження Полтавської дирекції залізничних перевезень та транзитний вагонопотік навантаження Знам’янської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці призначенням на станції Жовтнева, Московська, Горьківська, Північна залізниці РФ та порожні вагони РФ; приймає транзитний вагонопотік призначенням на станції Одеської, Придніпровської залізниці.

По стику Бурти залізниця здає вагони власного навантаження призначенням на станції Одеської та Придніпровської залізниці, Молдавської залізниці та транзитний вагонопотік, який поступає по міждержавним стиковим пунктам Тополі та Козача Лопань на чорноморські порти України; приймає порожні вагони власності СНД для здачі їх по стикам Тополі, Козача Лопань, а також вагони власного вивантаження.

По стику Гребінка на Одеську залізницю Південна залізниця здає транзитний вагонопотік призначенням на станції Одеської залізниці, які поступають з залізниць РФ по стиковому пункту Зернове; у зворотному напрямку прямують транзитні поїзди формування Одеської та Придніпровської залізниць призначенням на станцію Брянськ Московської залізниці РФ.

По стику Букине залізниця здає порожні вагони під навантаження на станціях Донецької залізниці, власний та транзитний вагонопотік призначенням на станції Донецької залізниці та вагонопотік виходом через міждержавні стикові пункти Красна Могила і Квашине; приймає транзитний вагонопотік призначенням на Південно-Західну і Львівську залізниці, Білоруську залізницю та залізниці країн Балтії, а також вагони під вивантаження на станціях Південної залізниці, які навантажені Донецькою залізницею.

По стику Тропа залізниця здає вагони навантаження станцій Куп’янської дирекції залізничних перевезень та транзитний вагонопотік призначенням на станції Придніпровської, Донецької залізниці, Херсонської дирекції Одеської залізниці; приймає порожні вагони належності країн СНД з-під вивантаження для здачі їх по стику Тополі.

По стику Лозова на Донецьку залізницю здається транзитний вагонопотік призначенням на станції Донецької залізниці та виходом через стики Тополі, Красна Могила, Квашине; приймається транзитний вагонопотік на станції Придніпровської і Одеської залізниць та залізницю Молдови.

По стику Лозова на Придніпровську залізницю здається вагонопотік навантаження станцій Харківської, Сумської та Куп’янської дирекцій залізничних перевезень призначенням на станції Придніпровської залізниці, Херсонської дирекції Одеської залізниці та транзитний вагонопотік призначенням на Одеську і Придніпровську залізниці та залізницю Молдови.

Порядок направлення вагонопотоків та організація їх у вантажні поїзди на залізниці (план формування поїздів) розробляється щорічно. Для цього фахівцями служби перевезень та дирекцій залізничних перевезень проводиться аналіз потужностей діючих призначень плану формування з метою їх об’єднання або можливості виділення більш дальніх призначень плану формування. При цьому враховується рівень завантаження технічних засобів залізниці, розподіл сортувальної та маневрової роботи між станціями, вартість переробки вагонів на сортувальних гірках, вартість енергоносіїв. Підготовлені на основі аналізу пропозиції по зміні міждержавного та міжзалізничного плану формування з техніко-економічним обґрунтуванням надсилаються до Головного управління перевезень для їх погодження. Зміни порядку направлення вагонопотоків в межах залізниці затверджуються начальником залізниці або його заступником – начальником служби перевезень.

Для Південної залізниці передбачено формування поїздів на наступних станціях: Основа, Харків-Сортувальний, Шебелинка, Лозова, Красноград, Мерефа, Люботин, Смородине, Баси, Суми, Кременчук, Ромни, Ромодан, Гребінка, Прилуки, Полтава-Південна, Куп’янськ-Сортувальний.

На вказаних станціях формуються поїзда 97 призначень, з яких: наскрізних - 14, дільничних – 18,вивізних – 12,передаточних – 4,збірних – 20, збірно-дільничних – 8, диспетчерський локомотив– 21.

Кількість призначень плану формування може змінюватись.

При достатньому утворенні вагонопотоку допускається формування додаткових поїздів більш дальніх призначень відповідно плану формування сортувальної або дільничної станції, яка знаходиться попереду.

При зменшенні потужності призначень плану формування з метою скорочення простою вагонів, прискорення обігу вагонів, дотримання терміну доставки здійснюється їх об’єднання.

Оперативне коригування плану формування поїздів у межах залізниці виконується оперативно-диспетчерським апаратом Дорожнього центру управління по перевезенню вантажів і пасажирів (ДЦУ) за письмовим наказом начальника залізниці або його заступника – начальника служби перевезень; у міжзалізничному сполученні – за письмовим наказом або телеграфним розпорядженням начальника Головного управління перевезень або його заступника; у міждержавному сполученні – за телеграфним розпорядженням Дирекції Ради по залізничному транспорту за підписом її керівника.

У разі надходження на міждержавний пункт переходу вагону з вихідним прикордонним пунктом, який вказаний у перевізному документі та не відповідає пункту, вказаному у натурному листі поїзда, визначним являється пункт переходу, який проставлений в перевізних документах. Прикордонно-передавальна станція має дозвіл на внесення змін в натурному листі поїзда – виправлення пункту переходу або, у разі його відсутності, вписування вихідного прикордонного пункту відповідно до перевізного документа на даний вагон.

При підводі вагону на міждержавний пункт переходу, який не відповідає пункту переходу, вказаному у перевізних документах, вагон направляється на пункт переходу, який вказаний у документах[9].

Основні проблеми розвитку Північно-Східного району та шляхи їх вирішення.

1. Розвиток і розміщення продуктивних сил, виявлення суті економічних і соціально-географічних процесів, що відбуваються в районі. Необхідно вдосконалити структури капіталовкладень у реконструкцію і нові технічно переоснащені виробництва, особливо у машинобудування та металообробку.

2. В районі продовжується територіальна концентрація промисловості у великих індустріальних центрах, особливо в Харкові, Полтаві, Сумах, Кременчуці. Необхідно нове будівництво розміщувати в середніх і малих містах, з метою більш повного використання трудових ресурсів.

3. Раціональне використання сировини, відходів виробництва та охорони зовнішнього середовища в місцях видобутку нафти, газу, залізних руд і будматеріалів.

4. Підвищення ефективності агропромислового комплексу. У зв'язку з реорганізацією сільськогосподарських структур, створенням фермерських господарств, введенням орендного підряду потрібні абсолютно нові системи ведення господарства.

5. Загострення демографічної ситуації. Необхідно більш ефективно використовувати наявні ресурси живої праці, забезпечувати механізацію та автоматизацію виробництва.

6. Удосконалення економічних зв'язків між промисловими підприємствами (обробними) в містах з фермерськими господарствами та колективними сільгосппідприємствами (колишніми колгоспами).

25