1 Техніко – експлуатаційна характеристика залізниці

Роботу транспортної системи України забезпечує транспортна інфраструктура, що включає в себе шляхи сполучення, рухомий склад, вантажно-розвантажувальне господарство транспортних та інших підприємств і організацій, які здійснюють навантаження, розвантаження і перевалку вантажів (що перевозяться всіма видами транспорту), а також засоби управління і зв'язку, різноманітне технічне обладнання.

До сфери Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші підприємства та організації єдиного виробничо-технологічного комплексу, що забезпечують перевезення вантажів і пасажирів[2].

Рисунок 1.1–Схема Укрзалізниці

Південна залізниця — забезпечує перевезення пасажирів та вантажів на території Харківської, Полтавської, Сумської та частково у Чернігівській,  Кіровоградській та Луганській областях. Управління залізниці розташоване у місті Харкові. Загальна протяжність колій залізниці складає більше 4 тисяч кілометрів. На півночі залізниця межує з Південно-Східною залізницею - філією ВАТ "РЖД", на півдні - з Донецькою, Придніпровською Одеською залізницями, на заході - з Південно-Західною залізницею; на сході - з Донецькою залізницею. Місцерозташування залізниці відіграє значну роль транзитних перевезень.

Рисунок 1.2 – Схема Південної залізниці

До складу залізниці входить чотири дирекції залізничних перевезень: Харківська (ДН-2), Сумська (ДН-3), Полтавська (ДН-4) та Куп'янська (ДН-5). У складі Південної залізниці — 265 роздільних пунктів; 10 локомотивних депо (Харків-"Жовтень", Основа, Полтава, Кременчук, Ромни, Смородине, Лозова, Харків-Сортувальний, Гребінка, Куп'янськ); 5 вагонних депо (Основа, Харків-Сортувальний, Полтава, Кременчук, Куп'янськ); 4 вагонних дільниці; 4 регіональних приміських частини (моторвагонне депо Харків, Полтава, Смородине, Люботин); 15 дистанцій колій; 5 колійних машинних станцій; 4 дистанції захисних лісонасаджень; центр механізації колійних робіт (ЦМКР Полтава); мостобудівний поїзд (МСП-8 Нова Баварія); колійний ремонтно-механічний завод у м. Білопілля; 7 дистанцій електропостачання; 8 дистанцій сигналізації та зв'язку; 8 будівельно-монтажних експлуатаційних управлінь; 2 будівельно-монтажних поїзда; завод залізобетонних конструкцій на ст. Основа; Червоноградський завод металоконструкцій; завод "Буддеталь" у м. Ромни; сміттєперероблювальний комплекс на ст. Люботин; інформаційно-обчислювальний центр (ІОЦ); автобаза (в яку входять 5 автоколон та дільниця з техобслуговуванняКолектив працівників залізниці налічує близько 50 тис. чоловік.

Локомотивними та моторвагонними депо Південної залізниці експлуатується дуже багато різновидів рухомого складу, серед яких пасажирські тепловози ТЕП70 та ТЕП150 (єдині пасажирські тепловози на УЗ), вантажні тепловози 2ТЕ116, маневрові тепловози ЧМЕ3, ЧМЕ3Т, ЧМЕ3Е, ТГМ23В, ТГК2; електровози ВЛ11, ВЛ11₈, ВЛ80Т, ВЛ80К, ВЛ82М (єдині двосистемні електровози на УЗ), ЧС2, ЧС7; дизель-поїзди ДР1А; електропоїзди ЕР2, ЕР2Р (єдині на УЗ з цієї серії), ЕР2Т, ЕР9М, ЕР9П, ЕПЛ9Т, Škoda серії 225 (перші та єдині двоповерхові та двосистемні електропоїзди на УЗ); автомотриси АС1А, АЧ0 та АЧ2; рейкові автобуси 620М[3].

Найбільші станції на залізниці: Харків-Пасажирський (є найбільшою пасажирською станцією на Укрзалізниці за колійним розвитком та унікальністю розв'язок), Основа, Харків-Сортувальний, Куп'янськ-Сортувальний, Полтава-Південна, Гребінка та Кременчук. Диспетчерське керівництво рухом поїздів об'єднане в Дорожній центр управління по перевезенню пасажирів та вантажів (ДЦУ), яке налічує 17 диспетчерських кіл. Через залізницю проходять важливі транспортні коридори прямування вантажів з Росії на Донбас (Тополі - Куп'янськ - Тропа) та до портів Чорного моря (Тополі - Куп'янськ - Основа - Полтава - Кременчук), Основна вагома частина вантажної роботи розташована на станція Полтавської та Харківської дирекцій залізничних перевезень[4]. Характеристика ліній та магістралей Південної залізниці наведена в таблиці 1.1

Таблиця 1.1-Характеристика ліній та магістралей Південної залізниці

Характер ліній	Станції	Експлуатаційна
		Всього	електрифіковані
Широтні	Гребінка-Ромодан-Полтава Півд.-Люботин-Харків-Основа- Куп’янськ -Сватово	517	120
Меридиальні	Козача Лопань-Харків сорт.-Мерефа-Лозова. Суми-Борова-Богодухів-Люботин.	188 161	188 -
Окружні	Ромодан-Кременчуг-Полтава Полтава-Красноград-Мерефа-Харків Зміїв-Мерефа-Харків	209 180 45	- 101 45
Двоколійні	Мерефа-Лозова Зміїв-Букине Суми-Люботин-Полтава	123 110 277	123 110 -
Одноколійні	Красноград - Мерефа Ромни-Ромодан-Кременчуг Прилуки-Гребінка	76 201 58	76 - -
Электрофіковані	Козача Лопань - Харків Мерефа – Зміїв Мерефа – Лозова Мерефа - Красноград	40 22 123 76	40 22 123 76

Розрахунок густоти залізничної мережі по району Південної залізниці наведено в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2-Розрахунок густоти залізничної мережі по району Південної залізниці

Назва адміністративно - територіальних одиниць (областей)		Територія, тис. км2	Експлуатаційна довжина залізниці в цілому и в т.ч. по відділенням, км	Густота залізничних ліній на 1000 км2
Харківське відділення Харківська область – 3/5 частини		31,4*3/5=18,84	636	33,8
Куп’янське відділення Харківська область – 2/5 частини		31,4*2/5=12,6	728	57,9
Сумське відділення Сумська область		23,8	471	19,8
Полтавське відділення Полтавська область		28,8	1037	37,7
Всього по району	84		2872	34,8
По Україні в цілому		603,7	22596	37,4
По СНГ		22402,2	148000	6,5

З наведеної таблиці можна зробити висновок, що густота залізничних ліній на 1000 км² відносно висока і складає 34,8, що не багато поступається густоті залізничних ліній в цілому по Україні і на багато вище ніж по СНГ. Це пов’язано переважно з рівнинним рельєфом району, а також з розвитком великих промислових центрів Харкова, Кременчука, Лозової, Полтави та ін.