
Информацийни системи и технологии / кл СИТ 2015
.pdf
ГОЦ |
КМС-2 |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
ІСЦ Залізниць |
|
|
|
АБД |
СНГ і Балтії |
|
ВМС |
КМС |
ПК |
||
|
||||
alias |
|
|
|
|
Дислокація, |
|
|
|
|
довідки, |
|
|
|
|
звіти |
|
|
|
|
|
|
Повідомлення про перехід |
|
|
ІСЦ |
|
|
|
|
|
|
|
КМД-2 |
Повідомлення |
ІСЦ |
|
|
|
|
4770 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
КМД-2 |
|
|
|
|
АБД |
ВМД |
КМД |
АБД |
|
ВМД |
КМД |
|
|
ПК |
|
|
ПК |
|
|
alias3 |
||
Дислокаціяalias2 |
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
довідки, |
|
|
АРМ |
|
|
Дислокація, |
звіти |
|
|
МІЖЗАЛІЗНИЧНИЙ |
|
|
|
|
|
ПЕРЕХІД |
|
|
довідки, |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
Повідомлення |
|
|
Повідомлення |
звіти |
|
|
421 та 422 |
|
|
|
||
|
|
|
4770 |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
контейнери |
Навантаження та |
|
|
|
|
|
|
|
вивантаження |
|
|
|
|
Довідки, звіти
alias23 |
alias4 |
alias5 |
АРМ ТВК |
Прикордонний |
Припортова |
|
||
|
перехід |
станція |
КОНТЕЙНЕРНИЙ МАЙДАНЧИК |
Завіз та вивіз - |
|
|
повідомлення 424 |
|
Рис. 8.2. Структура Автоматизованої системи управління контейнерного пункту
Інформація з лінійного рівня ДИСКОН надходить на дорожній рівень системи, де в кожному з сімнадцяти ІОЦ залізниць ведуться динамічні моделі операцій з контейнерами (КМД).
КМД являє собою невідособлену автономну модель, що функціонує як складова частина АСОУП. КМД інформаційно взаємозалежна з вагонною (ВМД), поїзною (ПМД) моделями та моделлю вантажних відправлень (МГО) залізниці.
В результаті будь-яка операція з контейнером з усією сукупністю реквізитів розміщається в моделі перевізного процесу залізниці, включаючи її складову – КМД. Наприклад, при прийманні вантажу до перевезення дані накладної, що надходять у систему повідомленням 410, повністю розміщаються в МГО, а в КМД реєструється відповідна операція із встановленням зв'язку між моделями по номеру контейнера і накладної.
Створення повних номерних моделей операцій з контейнерами на дорожньому рівні дає можливість принципово змінити підхід до підготовки та введення інформації в систему. Тепер не потрібно, як раніше, по кожній черговій операції повністю набирати всю сукупність реквізитів, що її описують. Достатньо з АРМ вводити
81

тільки оновлені дані, а реквізити, що зберегли свої значення, надходять в АСУ КП із ІОЦ залізниці, наприклад, як показано на рис. 8.3. За рахунок цього скорочується тривалість обробки даних, а також підвищується якість інформації, оскільки виключаються можливі помилки при повторному наборі реквізитів.
Сегодня 9 июля 2003 г., среда
Рис. 8.3. Приклади інтерфейсу АРМ прийомоздавальника
На даному етапі ДИСКОН виступає як інформаційноаналітична система з елементами управління. Однією з найважливіших якостей системи є наявність у ній потужної системи контролю вхідних даних. Інформація про чергову операцію з контейнером перевіряється як на відповідність окремих реквізитів нормативнодовідкової інформації, включаючи автоматизовану БД паспортів контейнерів, так і на відповідність раніше введеної в систему інформації.
При відсутності суто керуючих функцій у системі ведеться контроль вхідної інформації, що не дозволяє працівникам лінійного рівня виконувати заборонені дії.
Наприклад, в умовах дії правил використання контейнерів
82
країн СНД і Балтії з обмеженнями їх навантаження на відповідні призначення дані обмеження закладено у ДИСКОН у вигляді нор- мативно-довідкової інформації. І при введенні даних про приймання вантажу до перевезення система не дозволяє оформлення накладної із включенням номера контейнера, якщо напрямок його прямування з даним вантажем суперечить правилам його використання. Наявність такого контролю дозволяє скоротити витрати на користування іноземними або приватними контейнерами по підвищених ставкам.
Використання у системі ДИСКОН номерних контейнерних моделей дозволили більш ефективно вирішувати найважливіші технологічні задачі, зокрема наступні:
-забезпечення схоронності інвентарного парку контейнерів;
-контроль над поверненням контейнерів інших власників;
-обгрунтований і точний розрахунок плати за користування контейнерами;
-інформування клієнтів залізниці про стан і дислокацію контейнерів на будь-який момент часу;
-контроль за дотриманням графіка руху прискорених контейнерних поїздів.
У даний час ведуться розробки з подальшого розширення функціональних задач системи ДИСКОН. Їх реалізація дозволить оптимізувати порядок формування вагонів з контейнерами в оперативному режимі, сконцентрувати сортувальну роботу з ними, а також підвищити швидкість доставки вантажів, зокрема у прискорених контейнерних поїздах.
Закордонний досвід: Загальні принципи функціонування систем автоматизованого ведення графіку руху поїздів
ГРП є основним технологічним документом з організації перевізного процесу. Нормативний ГРП складається на річний термін інженерами-графістами в автоматизованому режимі. Виконаний ГРП на більшості залізниць ведеться вручну поїзними диспетчерами або будується автоматично в ЕОМ на основі кодованих даних, що надходить від пристроїв СЦБ на перегонах і станціях. На деяких дільницях функціонують системи, які оперативно формують також прогнозний ГРП – на основі поточної інформації про поїзний стан,
83
даних про прямування поїздів згідно нормативного або варіантного ГРП та даних про попередження.
На залізницях Росії базовою системою для реалізації даних задач побудови ГРП є АСОУП. Проте, істотним недоліком існуючих систем побудови ГРП є неповна інформаційна взаємодія із загальнозалізничними системами (АСОУП, АСК ВП УЗ тощо).
У США розроблена і запатентована "Система складання графіку руху". Вона охоплює широке коло питань, починаючи з автоматизованого складання поточного ГРП і закінчуючи автоматичним управлінням рухом поїздів на дільницях. При цьому ГРП складається від станцій навантаження до станцій вивантаження. Найбільш істотним недоліком цієї системи є те, що вона охоплює маршрутизовані вантажопотоки, але не враховує переробку вагонів на технічних станціях.
Тому на даний час вченими ведуться дослідження щодо вироблення нової стратегії автоматизації робіт з оперативного управління перевезеннями на основі прогнозних ГРП.
Відповідно своєї загально-технологічної сутності виконаний та прогнозний ГРП відображують роботу всіх основних елементів перевізного процесу завдяки інформації з інформаційних систем та пристроїв СЦБ, що автоматично фіксують положення поїздів і стан рухомого складу.
Таким чином, до складу перспективної системи побудови ГРП входить загальносистемний планувальник, як показано на рис. 8.4, в якості якого діє АСОУП, АСК ВП УЗ та інші загальнозалізничні системи [21]. У взаємодії з ним функціонує планувальникдиспетчер, що є відповідальним за складання поточного ГРП. Графік в автоматизованому вигляді надходить до загальносистемного планувальника.
Якщо ГРП або його окремі параметри не відповідають загальному плану перевезень або за минулий період відбулися зміни, що вимагають корекції ГРП, то від загальносистемного планувальника надходять відповідні виключення.
Від планувальника-диспетчера згідно параметрів поточного ГРП на колійні пристрої та пристрої управління поїздами передаються керуючі команди. При цьому вони попередньо проходять через блок контролю безпеки руху, що виключає можливість проходження некоректних команд.
84
При організації вагонопотоків, зокрема порожніх і маршрутизованих, використовується в основному рухомий склад загального призначення. Тому при побудові ГРП слід враховувати, що дані вагонопотоки переробляються на технічних станціях, які розміщені, як правило, у залізничних вузлах. Тривалість простою вагонів на них у два-три рази перевищує тривалість слідування по дільницям. Тому для врахування при побудові ГРП роботи технічних станцій і вузлів до загальносистемномго планувальника включено блок імітації роботи вузлів. Інформація від даного блоку по каналах зв'язку надходить до планувальників роботи вузлів регіону.
У свою чергу, до вузлового планувальника надходять імпульси від пристроїв СЦБ. В обробленому вигляді імпульси, що мають відношення до ГРП, в реальному часі надходять до планувальникадиспетчера, що фіксує виконання графіка, передаючи дані про відхилення до загальносистемного планувальника. Планувальники роботи вузлів у безперервному режимі передають у загальносистемний планувальник вихідні дані за заявками на навантаження відповідно до складених шаблонів по майбутнім відправленням і виконаній роботі. Завдяки такій структурі система має замкнутий цикл роботи, що забезпечує безперервність ГРП.
85

Вихідні дані |
Загально системний |
|
планувальник |
||
|
||
|
|
Блок імітації роботи Вихідні дані і завдання вузлів
по параметрам ГРП
виняток |
ГР |
||
|
|
|
|
|
|
Диспетчер- |
|
|
|
планувальник |
|
|
|
|
|
Виняток |
План руху, |
||
команди ко- |
|||
стану сис- |
|||
лійних елеме- |
|||
|
теми |
нтів |
|
|
|
Планувальник роботи вузлів
Колійні елементи
Пристрій забезпечення безпеки
Пристрій керування поїздом
Рис. 8.4. Склад перспективної системи побудови ГРП
Загальносистемний планувальник у реальному часі обробляє вихідні дані, що надійшли від кожного вузла, створюючи при цьому прогнозні дані у вигляді чотирьох складових – навантаження, транзит, вивантаження, порожній рухомий склад – та передаючи їх до кожного вузла.
Достатня глибина інформації для складання прогнозного ГРП досягається по навантаженню за рахунок завчасного (на дві-три доби вперед) визначення шаблонів відправлень, по яких заплановане навантаження. Обробка останніх у загальносистемному планувальнику дозволяє визначити по кожному вузлу прогнозне вивантаження, утворення порожнього рухомого складу і транзитного потоку для вузлів.
Прогноз надходження транзиту по кожному вузлу дозволяє скласти довгостроковий план поїздоутворення, який є вихідним матеріалом для складання прогнозного ГРП.
Прогнозний ГРП для поїздів, що мають у своєму составі місцеві вагони, повинен бути пов'язаний із графіком місцевої роботи. Для цього необхідно враховувати технологічні параметри роботи вузлів і проміжних станцій дільниць, що примикають до них та клієнтів. Це дозволяє зробити доставку і відправлення вантажів більш передбачуваними, що, у свою чергу, надає можливість значно оптимізувати перевізний процес.
86
Закордонний досвід: Автоматизована система ведення і аналізу графика виконаного руху "ГИД Урал-ВНИИЖТ"
Система «ГИД Урал-ВНИИЖТ» призначена для керування перевізним процесом з АРМ диспетчерського і керівного апарату всіх рівнів управління. Система містить у собі функції прогнозування, планування, контролю, регулювання, обліку та аналізу. Її інформаційні можливості використовуються працівниками інших служб і відомств.
Реальну експлуатацію першої черги даної системи під назвою "ГИД Урал-92" розпочато у 1992 р. на російських залізницях з впровадженням АРМ ДГПС.
У період до 2009 р. системою "ГИД Урал-ВНИИЖТ" оснащено більшу кількість залізниць Росії і частково України.
До складу системи входять наступні підсистеми:
-одержання інформації з пристроїв СЦБ про заняття ізольованих ділянок на станціях і перегонах, показання поїзних світлофорів, встановлення поїзних маршрутів та положення стрілок;
-відображення в реальному часі на АРМ користувачів графіка виконаного руху і табло диспетчерського контролю;
-обміну інформацією між АРМ ДНЦ і ДСП;
-формування для АСОУП повідомлень про операції з поїзда-
ми;
-обміну інформацією між "ГИД Урал-ВНИИЖТ" і АСОУП. До основних складових апаратного комплексу системи «ГИД
Урал-ВНИИЖТ» відносяться центральні комплекси технічних засобів та лінійні пункти, а також лінії передачі даних.
Центральний комплекс системи у ДЦУ включає виділений сегмент локальної обчислювальної мережі загального призначення, що поєднує центральний комплекс і робочі місця оперативного персоналу служби перевезень.
Кожному користувачу системи «ГИД Урал-ВНИИЖТ» на АРМ надається зручний інтерфейс, що забезпечує максимально швидкий доступ до необхідної інформації. Усі АРМ даної системи є єдиними на всіх рівнях управління – від ДСП до керівництва залізниць. Кожен користувач з єдиного набору функціональних можливостей обирає для висвітлення на АРМ ті, що безпосередньо стосуються його обов’язків, з виведенням необхідної інформації в найбільш зручному для нього вигляді.
87
До складу центрального комплексу ГІД включається одна чи кілька робочих станцій обчислювальної мережі з двома мережевими адаптерами, що виконують функції «шлюзових машин», для приймання інформації про стан пристроїв СЦБ від систем ДЦ або ДК, що застосовуються на полігонах функціонування системи.
Основними функціями системи "ГИД Урал-ВНИИЖТ" є наступні:
-автоматизована побудова виконаного ГРП;
-формування варіантних ГРП з "вікнами";
-оперативне планування пропуску поїздів;
-відображення поїзного положення на станціях та перегонах у вигляді ДК та у табличних формах;
-відображення інформації від апаратури ДИСК на графіку і табло диспетчерського контролю;
-відображення дислокації і стану локомотивів;
-аналіз роботи локомотивів і локомотивних бригад;
-облік місцевої роботи;
-ведення книги видачі попереджень на поїзди;
-архівація графіка, даних СЦБ і наказів ДНЦ;
-облік і аналіз виконання ГРП, дільничної швидкості, ваги, довжини вантажних поїздів та їх простою на технічних станціях;
-взаємодія з АСОУП, АСУСС та іншими системами.
Автоматизована побудова виконаного ГРП
В основі універсального інтерфейсу системи ГИД «УралВНИИЖТ» покладений «машинний» графік виконаного руху. На машинному графіку розміщається вся інформація про виконану роботу: русі поїздів, затримках і збоях, обробці і закріпленні поїздів і окремих вагонів, наявності діючих попереджень, наданих вікнах і т. ін.
Система організована таким чином, щоб у ній гарантовано містилися всі оперативні дані про поїзди, локомотиви і локомотивні бригади за поточну і минулі доби. Додатково на основі натурних аркушів поїздів можливе надання даних про вагони і перевезених у них вантажах, що найчастіше необхідні оперативному персоналу і керівникам служб доріг і департаментів МШС. Для автоматизованого відання графіка в системі використовуються наступні види оперативної вхідної інформації:
88
-дані АСОУП у вигляді відповідних повідомлень;
-зведення про стан сигналів з пристроїв СЦБ;
-дані ручного введення з АРМ ДНЦ та АРМ ДСП.
На основі інформації з пристроїв СЦБ система формує повідомлення про операції з поїздами і передає їх у базу даних АСОУП. Сигнали використовуються для автоматичної генерації графіка виконаного руху поїздів, що є основним вихідним документом системи.
Досвід впровадження і використання системи показав, що найбільш ефективним є взаємодія системи із сучасними системами ДЦ. Впровадження мікропроцесорних лінійних пунктів забезпечує високу надійність.
У даний час в системі автоматично формуються наступні види ГРП: нормативний, варіантний, виконаного руху, план-графік пропуску поїздів по дільницях і напрямкам, а також прогнозний.
На основі варіантного ГРП розраховуються знімання вантажних поїздів, а також зміни розкладів руху пасажирських і приміських поїздів. Дані розрахунків варіантних графіків видаються для виконання працівникам усіх причетних служб.
Графік виконаного руху ведеться автоматично або в автоматизованому режимі на основі фактичних даних про прибуття, відправлення і прослідування поїздів по роздільним пунктам, а також операцій формування, розформування, з'єднання, роз'єднання, кидання, з урахуванням категорій поїздів, роду рухомого складу та інших ознак. При відсутності зняття даних з пристроїв СЦБ графік виконаного руху ведеться вручну з АРМ ДНЦ і ДСП.
На АРМ оперативного персоналу в залежності від ситуації система ГИД «Урал-ВНИИЖТ» відображає докладний або скорочений виконаний ГРП.
Докладний містить у собі всі основні роздільні пункти, по яких фіксуються моменти руху поїздів даної дільниці. Докладний ГРП також може відображати роботу колійних та допоміжних постів, а також зупинні пункти приміських поїздів, як показано на рис.
8.5.
89

Рис. 8.5. Приклад інтерфейсу докладного графіку виконаного руху поїздів у системі ГИД «Урал-ВНИИЖТ»
План-графік пропуску поїздів по дільницях і напрямкам містить докладні розклади з плановими операціями. Він складається на основі планових часів ходу, обумовлених нормативами для даної категорії поїзда з урахуванням діючих попереджень. При побудові плану-графіка максимально дотримуються всі умови прокладання ниток з урахуванням довжини та відповідних ознак поїздів, інтервалів безпеки, ворожості маршрутів, кількості, вільності, корисної довжини і спеціалізації приймально-відправних шляхів станцій, спеціалізації колій перегонів, наданих і планованих вікон та інших факторів.
На основі плану-графіку пропуску поїздів формується прогнозний ГРП, у якому враховуються дані нормативного та варіантного ГРП.
На графіку виконаного руху ДНЦ і ДСП відображають позначки (визначені значки і текстову частину), що відображають особ-
90