
- •Українська державна академія залізничного транспорту
- •Модуль 1. Інноваційний процес на підприємстві і державне регулювання 6
- •Модуль 1 Інноваційний процес на підприємстві і державне регулювання
- •Тема 1 Інновації у ринковій економіці
- •1 Становлення теорії інноватики та її сучасні концепції
- •2 Сутність і класифікація інновацій
- •3 Взаємозв’язок розвитку інновацій, науки і техніки
- •4 Особливості інновацій на залізничному транспорті
- •1 М. Кондратьєв є автором:
- •2 Автором теорії інтелектуальної технології є:
- •3 Автором теорії інноваційної економіки і підприємницького суспільства є:
- •4 Відповідно до Закону України „Про інноваційну діяльність” інновація – це:
- •5 Зміна дизайну виробу – це:
- •12 До суб’єктів інноваційної діяльності відносяться:
- •13 Пріоритетний інноваційний проект – це:
- •14 Інноваційне підприємство – це
- •15 Інноваційна інфраструктура – це:
- •Література
- •Тема 2 Інноваційний процес на підприємстві
- •1 Життєвий цикл інноваційної продукції
- •2 Організація інноваційного процесу на підприємстві
- •3 Основні етапи проведення науково-дослідних робіт
- •4 Основні етапи проведення дослідно-конструкторських розробок та фактори, що визначають витрати на ці розробки
- •5 Процес комерціалізації та зміст його основних етапів
- •1 Життєвий цикл інновації являє собою:
- •2 Концепція життєвого циклу інновації має важливе значення при плануванні виробництва інновацій і при організації інноваційного процесу, що полягає у:
- •3 Стадія стабілізації ринку означає:
- •4 Стадія виходу на ринок показує
- •5 Стадія розвитку ринку пов’язана:
- •6 Інноваційний процес можна визначити як:
- •7 Мета фундаментальних досліджень:
- •8 Прикладні науково-дослідні роботи пов’язані:
- •9 Під дослідно-конструкторськими роботами (дкр) розуміється:
- •10 Сутність дифузійних процесів на різних рівнях виникнення інноваційного середовища визначається:
- •11 Фундаментальні науково-дослідні роботи – це:
- •12 Прикладні науково-дослідні роботи – це:
- •13 Пошукові науково-дослідні роботи – це:
- •14 До факторів, що визначають розмір витрат на дослідно-конструкторські розробки, відносяться:
- •Література
- •Тема 3 Державне регулювання інноваційної діяльності
- •1 Роль держави у стимулюванні інновацій
- •2 Державна інноваційна політика. Цілі, принципи, пріоритети
- •3 Методи впливу держави на ефективність інноваційного процесу
- •4 Закордонний досвід державного регулювання інноваційної діяльності
- •5 Характеристика стану інноваційної діяльності в Україні
- •6 Формування напрямів науково-технічного розвитку виробничої сфери в Україні. Державні пріоритети у сфері науки і техніки
- •1 У сфері наукового розвитку:
- •2 У сфері технологічного розвитку:
- •3 У сфері виробництва:
- •1 Державна інноваційна політика – це:
- •2 У відповідності до Закону України „Про інноваційну діяльність” метою державної інноваційної політики України є:
- •3 Згідно політики технологічного поштовху головні цілі та пріоритетні напрями науково-технологічного та інноваційного розвитку:
- •4 Політика, націлена на зміни економічної структури господарського механізму, передбачає:
- •5 Політика ринкової орієнтації передбачає:
- •6 Сутність політики соціальної орієнтації полягає:
- •7 Довгострокова інноваційна політика спрямована на:
- •8 Поточна інноваційна політика полягає в:
- •9 Методи державного регулювання інноваційної діяльності – це:
- •10 Інструменти (засоби) державного регулювання інноваційної діяльності – це:
- •11 До інструментів створення сприятливого середовища для інноваційного процесу відносять:
- •12 Виходячи з актуальності наявних в Україні проблем, вирішення яких потребує наукового забезпечення, найбільш пріоритетними напрямами державної підтримки у сфері наукового розвитку мають стати:
- •13 Виходячи з актуальності наявних в Україні проблем, вирішення яких потребує наукового забезпечення, найбільш пріоритетними напрямами державної підтримки у сфері технологічного розвитку мають стати:
- •14 Виходячи з актуальності наявних в Україні проблем, вирішення яких потребує наукового забезпечення, найбільш пріоритетними напрямами державної підтримки у сфері виробництва мають стати:
- •15 Регулювання інноваційної діяльності, відповідно до Закону України „Про інноваційну діяльність”, Верховною Радою України полягає у:
- •Література
- •Тема 4 Формування системи фінансового забезпечення інноваційного розвитку промислового виробництва та залізничного транспорту
- •1 Характеристика методів та видів джерел фінансування інноваційної
- •2 Стан фінансового забезпечення інноваційного розвитку підприємств України
- •3 Особливості фінансування інноваційної діяльності на залізничному
- •4 Використання лізингу як методу довгострокового фінансування інновацій
- •1 Планування інноваційних процесів передбачає:
- •2 Суб’єктами фінансування інноваційних процесів можуть бути:
- •3 Система фінансування інноваційної діяльності на рівні держави покликана забезпечити вирішення таких завдань:
- •4 Фінансова політика кожного підприємства має відповідати таким вимогам:
- •5 Інноваційна програма – це:
- •6 Прямі інвестиції використовуються безпосередньо для:
- •7 Супутні інвестиції – це:
- •8 До власних фінансових коштів відносяться:
- •15 Фінансовий лізинг – це:
- •Література
- •2 Різновиди й інноваційна роль спеціалізованих фірм
- •4 Стратегії в сфері дрібного неспеціалізованого бізнесу
- •5. Як розробити інноваційну стратегію фірми
- •6. Інноваційні стратегії залізничного транспорту
- •Тестові питання
- •2 Формування інноваційних підрозділів
- •3 Форми малого інноваційного підприємництва
- •3.1 Нові фірми в рамках старих компаній
- •3.2 Венчурні фірми - ризикофірми
- •3.3 Бізнес-інкубатори
- •4 Міжфірмова науково-технічна кооперація в інноваційних процесах. Альянси, консорціуми і спільні підприємства
- •5 Парки і технополіси, їхня роль у створенні інновацій
- •6 Організаційні форми інноваційної діяльності на залізничному транспорті
- •1. Назвіть форми малого інноваційного підприємництва (два варіанти відповіді):
- •5. Під фірмою-інкубатором розуміють
- •9. Чому бізнес-інкубатори визнані одним з найбільш результативних елементів підтримки підприємництва у світі?
- •10. Які форми міжфірмового інноваційного співробітництва ви знаєте?
- •11 Науково-технічним альянсом прийнято називати
- •13. Згідно з Законом України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків” для технологічних парків спеціальний режим інноваційної діяльності запроваджується строком на
- •2 Експертиза та форма інноваційного проекту за українським
- •4) Методи контролю пов'язуються з перспективами розвитку системи керівництва науково-технічною політикою на державному рівні.
- •3 Види ефекту інноваційних проектів
- •4. Оцінка ефективності інноваційних проектів в умовах командно-адміністративної економіки
- •5. Сучасні методи оцінки ефективності інноваційних проектів
- •6 Аналіз ризикованості проекту
- •7 Експертна оцінка ефективності інноваційного проекту
- •9. Ризик проекту.
- •1. Показники, найширше вживані в вітчизняній і зарубіжній практиці, що характеризують інноваційну активність організації, її інноваційну конкурентоспроможність, підрозділяються на наступні групи:
- •2. Перерахуєте витратні показники, що характеризують інноваційну активність організації (дві відповіді):
- •3. Назвіть три основні методи експертизи інноваційних проектів:
- •7. Як враховується ризик та інфляція при розрахунках ефективності інноваційного проекту?
- •2 Організація праці наукових кадрів
- •Таблиця 8.1 – Деякі особливості різновидів праці, складаючих процес виготовлення нової техніки
- •3 Нормування праці
- •4 Оплата праці
- •5 Особливості і принципи управління персоналом в інноваційній організації
- •6. Мотивація та стимулювання творчої діяльності
- •7. Кадрова політика в сфері інноваційної діяльності на залізничному транспорті
- •1. Кадри інноваційного підприємства – це:
- •2 Державна система правової охорони інтелектуальної власності
- •3 Патенти на винаходи і корисні моделі
- •4 Ліцензування
- •5 Оцінка вартості прав на об’єкти інтелектуальної власності
- •1. Основою правового регулювання інноваційної діяльності є громадянське законодавство, яке включає в себе:
- •4. Згідно з законодавством України, майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є:
- •II Основна література
- •II Додаткова література
4 Ліцензування
Патентовласник не завжди має достатньо ресурсних можливостей, щоб використати запатентований ним винахід або корисну модель повною мірою. Тому законодавством передбачено можливість передавання права на інтелектуальну власність, зокрема на об'єкти промислової власності. Надаючи дозвіл використовувати винахід третій особі, автор винаходу має від цього комерційну вигоду.
Продаж ліцензій є достатньо поширеним видом передавання права власності. Ліцензія (лат. licentia — свобода, право) —дозвіл використовувати технічне досягнення або інший нематеріальний ресурс протягом певного строку за обумовлену винагороду.
Продаж ліцензій патентовласниками та придбання їх суб'єктами підприємницької діяльності здійснюється на основі ліцензійного договору.
Ліцензійний договір — договір, згідно з яким власник винаходу, промислового зразка, корисної моделі, товарного знака, комерційної таємниці (ліцензіар) передає іншій стороні (ліцензіату) ліцензію на використання в певних межах своїх прав на патенти, ноу-хау, товарні знаки тощо.
Існує декілька видів ліцензій (рис. 9.3).
Рисунок 9.3 – Види ліцензій
1. Залежно від підстави, на якій видається дозвіл використовувати технічне досягнення, ліцензії поділяють на добровільні та примусові.
Добровільна ліцензія. Сутність її полягає в тому, що власник патенту з власної волі передає свої майнові права іншій фізичній або юридичній особі на підставі договору, в якому регламентуються обов'язки кожної сторони, обсяг користування і порядок виплати винагороди. Ліцензійний договір вважають дійсним, якщо він укладений у письмовій формі, підписаний сторонами та зареєстрований.
Примусова ліцензія. Це дозвіл на використання винаходу, що видається уповноваженою на це урядовою установою за встановленою нею винагородою проти волі патентовласника. Світова практика показує, що вони видаються лише за виняткових обставин.
В Україні примусові ліцензії уповноважений реалізовувати Державний департамент інтелектуальної власності. За законодавством України це може мати місце тоді, коли юридична особа, яка бажає використати запатентований винахід, не в змозі дістати прямий дозвіл патентовласника. Однак примусова ліцензія є певним обмеженням прав власника, тому може бути оскаржена патентовласником у судовому порядку.
Примусова ліцензія може реалізовуватись двома шляхами: адміністративним або судовим. До адміністративного вдаються тоді, коли цього вимагають інтереси суспільства або інтереси національної безпеки країни. За таких умов Кабінет Міністрів України може без згоди власника передати право на використання об'єкта промислової власності будь-якій іншій юридичній особі.
У судовому порядку примусову ліцензію може бути надано за заявою зацікавленої сторони. Такі дії можуть мати місце, коли власник чи його правонаступник зовсім не використовували або використовували недостатньою мірою об'єкт промислової власності в Україні протягом трьох років після видачі патенту. Крім того, ці ж дії можуть бути застосовані і у випадку, коли використання патенту на винахід чи корисну модель було припинено на термін більш ніж три роки. Цим самим забезпечуються умови для використання винаходу суспільством.
2. Залежно від характеру об'єкта, який передається за договором, ліцензії поділяють на патентні та безпатентні. Патентна ліцензія. Вона передбачає передавання захищеного патентом технічного досягнення. Умови ліцензійного договору щодо обсягу прав і терміну дії в цьому випадку визначаються правилами, які регулюють експлуатацію патенту.
Безпатентна ліцензія. Сутність її полягає в тому, що власник технічного рішення (технології) дає дозвіл або фактично розкриває перед партнером по договору знання, які з певних причин не були запатентовані або ж не піддаються патентуванню, наприклад модернізація наявного обладнання, яка дає можливість виготовляти продукцію з іншими властивостями; навчання персоналу новій методиці роботи, ноу-хау технічного характеру. За таких умов укладення угоди про передавання технології у формі безпатентної ліцензії містить ризик для власника технології, оскільки не забезпечує його прав власності при ознайомленні протилежної сторони з цінністю та деякими таємницями технології. Для зменшення цього ризику практикується укладення опціонної угоди про нерозголошення таємниць технології. Вона передбачає надання майбутньому імпортеру технології технологічної документації або дослідного зразка, які не повинні розголошуватися ним певний термін, а власнику технології — опціонної винагороди, яка при укладенні угоди про передавання технології враховується як частина ліцензійного платежу; у протилежному випадку — втрачається покупцем опціонної угоди.
3. Залежно від обсягу прав на використання розрізняють звичайні, виключні й повні ліцензії.
Звичайна ліцензія. Надає ліцензіату право використання об'єкта ліцензії. Право розпоряджання зберігається за ліцензіаром.
Виключна ліцензія. Цей вид ліцензії надає ліцензіату право виключного користування об'єктом ліцензії за умови збереження за ліцензіаром права користування технічним рішенням у частині, що не передається ліцензіату; при цьому ліцензіар не має права давати ліцензії на використання об'єкта промислової власності іншій особі на цій самій території в обсязі наданих ліцензіату прав.
В угоді за виключною ліцензією ліцензіар може обмежити права ліцензіата стосовно:
— терміну дії угоди (який може бути рівним або меншим за термін дії патенту);
— території (конкретним підприємством, областю, країною тощо);
— виду використання (тільки продаж об'єкта або тільки його виробництво тощо).
Повна ліцензія. Згідно з нею ліцензіат одержує всі права на використання та розпорядження технологією.
Ліцензійний договір передбачає передавання прав на використання об'єктів інтелектуальної власності на комерційній основі. Тому виникає необхідність обґрунтування доцільності придбання ліцензій, суть якого полягає у визначенні і порівнянні витрат на проведення власних НДДКР і промислового освоєння їх результатів і витрат, пов'язаних з придбанням ліцензій і промисловим освоєнням.
Вибір способу оплати ліцензії на переданий об'єкт інтелектуальної власності залежить від розміру втраченої вигоди ліцензіара за умов передавання об'єкта, захисту прав власності на нього, ступеня освоєння технології (лабораторна чи прикладна). Відповідно до цього у практиці господарювання сформувалися такі способи оплати ліцензії:
— у формі паушального платежу — разової або поділеної на кілька частин суми виплат, яка визначається загальною величиною можливих втрат ліцензіара та наданих ним послуг. Такий спосіб оплати, як правило, використовується при передаванні незавершених технологічних розробок;
— у формі роялті — періодичних сум виплат ліцензіару (встановленого відсотка від обсягів виготовленої продукції на основі переданої технології);
— у формі поєднання паушальної суми платежу та роялті.
Отже, передавання прав на використання продукту інтелектуальної діяльності через укладення ліцензійного договору дає змогу винахідникам отримувати вигоду від результатів своєї роботи навіть за умов, коли вони безпосередньо не займаються впровадженням новації у виробничу діяльність. Крім того, придбання ліцензій фірмами забезпечує прискорення процесу дифузії інновацій, а значить, сприяє економічному зростанню суспільства.