
- •Українська державна академія залізничного транспорту
- •Модуль 1. Інноваційний процес на підприємстві і державне регулювання 6
- •Модуль 1 Інноваційний процес на підприємстві і державне регулювання
- •Тема 1 Інновації у ринковій економіці
- •1 Становлення теорії інноватики та її сучасні концепції
- •2 Сутність і класифікація інновацій
- •3 Взаємозв’язок розвитку інновацій, науки і техніки
- •4 Особливості інновацій на залізничному транспорті
- •1 М. Кондратьєв є автором:
- •2 Автором теорії інтелектуальної технології є:
- •3 Автором теорії інноваційної економіки і підприємницького суспільства є:
- •4 Відповідно до Закону України „Про інноваційну діяльність” інновація – це:
- •5 Зміна дизайну виробу – це:
- •12 До суб’єктів інноваційної діяльності відносяться:
- •13 Пріоритетний інноваційний проект – це:
- •14 Інноваційне підприємство – це
- •15 Інноваційна інфраструктура – це:
- •Література
- •Тема 2 Інноваційний процес на підприємстві
- •1 Життєвий цикл інноваційної продукції
- •2 Організація інноваційного процесу на підприємстві
- •3 Основні етапи проведення науково-дослідних робіт
- •4 Основні етапи проведення дослідно-конструкторських розробок та фактори, що визначають витрати на ці розробки
- •5 Процес комерціалізації та зміст його основних етапів
- •1 Життєвий цикл інновації являє собою:
- •2 Концепція життєвого циклу інновації має важливе значення при плануванні виробництва інновацій і при організації інноваційного процесу, що полягає у:
- •3 Стадія стабілізації ринку означає:
- •4 Стадія виходу на ринок показує
- •5 Стадія розвитку ринку пов’язана:
- •6 Інноваційний процес можна визначити як:
- •7 Мета фундаментальних досліджень:
- •8 Прикладні науково-дослідні роботи пов’язані:
- •9 Під дослідно-конструкторськими роботами (дкр) розуміється:
- •10 Сутність дифузійних процесів на різних рівнях виникнення інноваційного середовища визначається:
- •11 Фундаментальні науково-дослідні роботи – це:
- •12 Прикладні науково-дослідні роботи – це:
- •13 Пошукові науково-дослідні роботи – це:
- •14 До факторів, що визначають розмір витрат на дослідно-конструкторські розробки, відносяться:
- •Література
- •Тема 3 Державне регулювання інноваційної діяльності
- •1 Роль держави у стимулюванні інновацій
- •2 Державна інноваційна політика. Цілі, принципи, пріоритети
- •3 Методи впливу держави на ефективність інноваційного процесу
- •4 Закордонний досвід державного регулювання інноваційної діяльності
- •5 Характеристика стану інноваційної діяльності в Україні
- •6 Формування напрямів науково-технічного розвитку виробничої сфери в Україні. Державні пріоритети у сфері науки і техніки
- •1 У сфері наукового розвитку:
- •2 У сфері технологічного розвитку:
- •3 У сфері виробництва:
- •1 Державна інноваційна політика – це:
- •2 У відповідності до Закону України „Про інноваційну діяльність” метою державної інноваційної політики України є:
- •3 Згідно політики технологічного поштовху головні цілі та пріоритетні напрями науково-технологічного та інноваційного розвитку:
- •4 Політика, націлена на зміни економічної структури господарського механізму, передбачає:
- •5 Політика ринкової орієнтації передбачає:
- •6 Сутність політики соціальної орієнтації полягає:
- •7 Довгострокова інноваційна політика спрямована на:
- •8 Поточна інноваційна політика полягає в:
- •9 Методи державного регулювання інноваційної діяльності – це:
- •10 Інструменти (засоби) державного регулювання інноваційної діяльності – це:
- •11 До інструментів створення сприятливого середовища для інноваційного процесу відносять:
- •12 Виходячи з актуальності наявних в Україні проблем, вирішення яких потребує наукового забезпечення, найбільш пріоритетними напрямами державної підтримки у сфері наукового розвитку мають стати:
- •13 Виходячи з актуальності наявних в Україні проблем, вирішення яких потребує наукового забезпечення, найбільш пріоритетними напрямами державної підтримки у сфері технологічного розвитку мають стати:
- •14 Виходячи з актуальності наявних в Україні проблем, вирішення яких потребує наукового забезпечення, найбільш пріоритетними напрямами державної підтримки у сфері виробництва мають стати:
- •15 Регулювання інноваційної діяльності, відповідно до Закону України „Про інноваційну діяльність”, Верховною Радою України полягає у:
- •Література
- •Тема 4 Формування системи фінансового забезпечення інноваційного розвитку промислового виробництва та залізничного транспорту
- •1 Характеристика методів та видів джерел фінансування інноваційної
- •2 Стан фінансового забезпечення інноваційного розвитку підприємств України
- •3 Особливості фінансування інноваційної діяльності на залізничному
- •4 Використання лізингу як методу довгострокового фінансування інновацій
- •1 Планування інноваційних процесів передбачає:
- •2 Суб’єктами фінансування інноваційних процесів можуть бути:
- •3 Система фінансування інноваційної діяльності на рівні держави покликана забезпечити вирішення таких завдань:
- •4 Фінансова політика кожного підприємства має відповідати таким вимогам:
- •5 Інноваційна програма – це:
- •6 Прямі інвестиції використовуються безпосередньо для:
- •7 Супутні інвестиції – це:
- •8 До власних фінансових коштів відносяться:
- •15 Фінансовий лізинг – це:
- •Література
- •2 Різновиди й інноваційна роль спеціалізованих фірм
- •4 Стратегії в сфері дрібного неспеціалізованого бізнесу
- •5. Як розробити інноваційну стратегію фірми
- •6. Інноваційні стратегії залізничного транспорту
- •Тестові питання
- •2 Формування інноваційних підрозділів
- •3 Форми малого інноваційного підприємництва
- •3.1 Нові фірми в рамках старих компаній
- •3.2 Венчурні фірми - ризикофірми
- •3.3 Бізнес-інкубатори
- •4 Міжфірмова науково-технічна кооперація в інноваційних процесах. Альянси, консорціуми і спільні підприємства
- •5 Парки і технополіси, їхня роль у створенні інновацій
- •6 Організаційні форми інноваційної діяльності на залізничному транспорті
- •1. Назвіть форми малого інноваційного підприємництва (два варіанти відповіді):
- •5. Під фірмою-інкубатором розуміють
- •9. Чому бізнес-інкубатори визнані одним з найбільш результативних елементів підтримки підприємництва у світі?
- •10. Які форми міжфірмового інноваційного співробітництва ви знаєте?
- •11 Науково-технічним альянсом прийнято називати
- •13. Згідно з Законом України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків” для технологічних парків спеціальний режим інноваційної діяльності запроваджується строком на
- •2 Експертиза та форма інноваційного проекту за українським
- •4) Методи контролю пов'язуються з перспективами розвитку системи керівництва науково-технічною політикою на державному рівні.
- •3 Види ефекту інноваційних проектів
- •4. Оцінка ефективності інноваційних проектів в умовах командно-адміністративної економіки
- •5. Сучасні методи оцінки ефективності інноваційних проектів
- •6 Аналіз ризикованості проекту
- •7 Експертна оцінка ефективності інноваційного проекту
- •9. Ризик проекту.
- •1. Показники, найширше вживані в вітчизняній і зарубіжній практиці, що характеризують інноваційну активність організації, її інноваційну конкурентоспроможність, підрозділяються на наступні групи:
- •2. Перерахуєте витратні показники, що характеризують інноваційну активність організації (дві відповіді):
- •3. Назвіть три основні методи експертизи інноваційних проектів:
- •7. Як враховується ризик та інфляція при розрахунках ефективності інноваційного проекту?
- •2 Організація праці наукових кадрів
- •Таблиця 8.1 – Деякі особливості різновидів праці, складаючих процес виготовлення нової техніки
- •3 Нормування праці
- •4 Оплата праці
- •5 Особливості і принципи управління персоналом в інноваційній організації
- •6. Мотивація та стимулювання творчої діяльності
- •7. Кадрова політика в сфері інноваційної діяльності на залізничному транспорті
- •1. Кадри інноваційного підприємства – це:
- •2 Державна система правової охорони інтелектуальної власності
- •3 Патенти на винаходи і корисні моделі
- •4 Ліцензування
- •5 Оцінка вартості прав на об’єкти інтелектуальної власності
- •1. Основою правового регулювання інноваційної діяльності є громадянське законодавство, яке включає в себе:
- •4. Згідно з законодавством України, майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є:
- •II Основна література
- •II Додаткова література
2 Державна система правової охорони інтелектуальної власності
Склад установ державної системи правової охорони інтелектуальної власності наведений на рис. 9.2.
Рисунок 9.2 - Державна система правової охорони інтелектуальної власності
Державний департамент інтелектуальної власності знаходиться за адресою: вул. Урицького, 35. м. Київ-35 (http://www.sdip.gov.ua) і має таку структуру:
управління державних реєстрацій, економіки та інформаційного забезпечення;
відділ європейської інтеграції та міжнародного співробітництва;
управління правового забезпечення промислової власності;
відділ з питань авторського права і суміжних прав;
управління контролю за використанням об'єктів права інтелектуальної власності;
фінансово-адміністративний відділ.
Зусилля Державного департаменту інтелектуальної власності направлені на:
вдосконалення технології проведення експертизи заявок і підвищення якості експертизи;
вдосконалення патентно-інформаційного забезпечення експертизи;
розробку і впровадження нових і вдосконалення діючих інформаційних технологій проведення експертизи;
скорочення строків розгляду заявок;
вдосконалення процесу державної реєстрації та офіційних публікацій;
поліпшення практики правозастосування при проведенні експертизи;
напрацювання пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері промислової власності і розробка проектів законів;
вдосконалення процедури адміністративного захисту прав промислової власності;
створення сприятливих умов для постійного підвищення кваліфікації працівників інституту, у т. ч. шляхом отримання ними спеціальної освіти у сфері інтелектуальної власності;
- забезпечення відкритості та прозорості експертизи для заявників шляхом розробки і впровадження інтерактивних у мережі Інтернет Довідково-інформаційних систем та ін.
1. ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) є державним підприємством, яке знаходиться у сфері управління Міністерства освіти і науки України та Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. Адреса: м.Київ- 01601, вул. Глазунова, 142 (http://www.ukrpatent.org).
Головні завдання Укрпатенту:
прийом заявок на видачу охоронних документів на об'єкти промислової власності, проведення експертизи заявок на об'єкти промислової власності на відповідність їх умовам надання правової охорони, забезпечення здійснення державної реєстрації об'єктів промислової власності і змін їх правового статусу та офіційної публікації відповідних відомостей;
участь у розробці пропозицій формування державної політики в сфері охорони промислової власності, заходів щодо її реалізації та здійсненні цих заходів;
участь у розробці пропозицій щодо вдосконалення законодавства в сфері охорони промислової власності;
забезпечення, в межах своїх повноважень, виконання міжнародних зобов'язань України в сфері охорони промислової власності, участь у підготовці та укладанні міжнародних договорів України з питань охорони промислової власності;
участь в організації підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів з питань охорони промислової власності;
забезпечення здійснення державної реєстрації договорів про передачу права власності на об'єкти промислової власності, що охороняються в Україні, та договорів про видачу дозволу (ліцензійних договорів) на їх використання;
забезпечення виконання завдань Державної програми інформатизації України в частині, що стосується промислової власності;
інформаційне забезпечення функціонування державної системи охорони промислової власності: створення, актуалізація та забезпечення функціонування патентно-інформаційної бази, необхідної для проведення експертизи, та довідково-пошукового апарату;
забезпечення фізичних та юридичних осіб інформацією про об'єкти промислової власності;
забезпечення формування фондів національної патентної документації в органах державної системи науково-технічної інформації України;
проведення науково-дослідних робіт і підготовка пропозицій з питань удосконалення методології проведення експертизи, підвищення її якості, юридичного та технологічного забезпечення;
участь у судових справах стосовно об'єктів промислової власності;
матеріально-технічне і методологічне забезпечення в сфері охорони промислової власності.
2. Державне пiдприємство"Українське агентство з авторських та сумiжних прав" (ДП УААСП) створене за наказом Міністерства освіти і науки України (МОН) від 7 червня 2000 року на базі Державного агентства України з авторських і суміжних прав і є його правонаступником. Адреса: м.Київ-01030, вул.Б.Хмельницького, б.34 (www.uacrr.kiev.ua).
Агентство створено з метою управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав у сфері:
драматичних прав;
музичних прав (публічне виконання та механічне відтворення);
літературних прав, включаючи наукові статті, монографії, переклади;
прав на твори скульптури, графіки, живопису, фотографічних творів;
аудіовізуальних та кінематографічних прав.
УААСП здійснює:
оформлення матеріалів державної реєстрації;
реєстрацію правовласників та об’єктів охорони авторських прав;
укладання з користувачами ліцензійних угод на відповідне використання об’єктів інтелектуальної власності - музичних, драматичних, літературних, аудіовізуальних, візуальних (скульптура, графіка, живопис, фотографія) творів;
збір, розподіл та виплату авторської винагороди;
проведення розрахунків з авторами інших країн світу, неурядовими та іншими організаціями за угодами з зарубіжними авторськими товариствами про взаємне представництво інтересів;
ведення обліку користувачів авторських прав та суміжних прав;
правовий захист авторських прав;
проведення заходів щодо запобігання порушенню прав авторів і власників суміжних прав;
судова практика.
Міжнародне співробітництво:
співробітництво з авторсько-правовими організаціями зарубіжних країн по взаємному представництву інтересів.
Діяльність у сфері видавничої справи - співробітництво з іноземними видавцями щодо перекладу та видання іноземними мовами і розповсюдження в усьому світі українських наукових і науково-прикладних журналів, періодичних видань, учбових посібників та літератури, книг з питань історії та культури.
3. Державне підприємство “Інтелзахист” створено відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 6 серпня 2002 року №449 з метою удосконалення організації видачі контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів та фонограм, а також посилення захисту прав у сфері інтелектуальної власності.
У зв’язку з набранням чинності у серпні 2003 року Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм” від 10.07.2003 №1098-ІV підприємством здійснюється також видача контрольних марок для маркування примірників відеограм, комп’ютерних програм та баз даних.
Основними завданнями підприємства є:
організація і забезпечення ведення Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних;
забезпечення процесу видачі контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних;
участь у реалізації Департаментом державної політики щодо легалізації програмного забезпечення;
здійснення інших заходів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності.
4. Державний інститут інтелектуальної власності заснований у 1996 році на виконання спільного рішення Комісії Верховної Ради України з питань науки і освіти та Міністерства України з питань науки, техніки та промислової політики щодо створення національної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з питань охорони інтелектуальної власності. Адреса інституту: м.Київ – 35, вул.Урицького, 45 (http://www.iipl.ukrpatent.org/).
Разом з Державним департаментом інтелектуальної власності, ДП "Український інститут промислової власності" і ДП "Українське агентство з авторських та суміжних прав" Інститут входить до складу Навчально-науково-виробничого комплексу "Академія інтелектуальної власності", створеного наказом Міністерства освіти і науки України від 15.03.2004 №204.
Інститут має ліцензії МОН України на право провадження освітньої діяльності, пов’язаної з наданням повної вищої освіти за спеціальністю специфічних категорій "Інтелектуальна власність" на рівні кваліфікаційних вимог до підготовки спеціалістів (150 осіб на рік) та магістрів (50 осіб на рік). За цією спеціальністю Інститут акредитований за ІІІ та IV рівнями.
Випускники інституту, які отримали кваліфікацію "фахівець з інтелектуальної власності", можуть обіймати посади: інженер з патентно-ліценійної та винахідницької роботи; фахівець з інтелектуальної власності.
За роки існування Інститута підготовлено 450 фахівців з інтелектуальної власності у тому числі 38 державних службовців, до компетенції яких належить питання у сфері охорони прав інтелектуальної власності. Підвищили кваліфікацію у сфері інтелектуальної власності понад 1200 осіб, серед яких 163 судді судів загальної юрисдикції та 40 спеціалістів органів МВС з боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності.
Напрями діяльності:
підготовка фахівців з вищою освітою в галузі інтелектуальної власності (друга вища освіта);
підвищення кваліфікації фахівців з питань інтелектуальної власності в умовах формування ринкової економіки на базі досвіду вітчизняного та міжнародного права;
співробітнизтво з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, розташованих на території України та зарубіжних країн в підготовці та підвищенні кваліфікації спеціалістів з організації правової охорони та ефективного використання інтелектуальної власності;
культурно-освітня, видавнича, науково-виробнича робота;
сприяння розвитку виробництва наукомісткої, конкурентоспроможної продукції та створенню механізму захисту прав розробників при впровадженні новітніх високоефективних технологій та наукових розробок;
науково-методичне забезпечення навчальної спеціальності "Інтелектуальна власність";
проведення наукових досліджень і узагальнення існуючих знань у сфері інтелектуальної власності;
консалтингові послуги з питань інтелектуальної власності;
здійснення зовнішніх зв'язків.
В інституті працює 25 осіб, в тому числі 3 доктори і 10 кандидатів наук. До навчального процесу залучені провідні фахівці національної системи охорони інтелектуальної власності – працівники Департаменту, Укрпатенту, НАН України, Фонду державного майна та Верховної Ради України, патентні повірені.