3 Нормування праці

Однією зі складових НОП є нормування праці.

Нормування праці - це процес по визначенню мінімально припустимої кількості (об'єму) продукції, робіт, послуг, виробленого в одиницю часу (годину, зміну, місяць) чи максимально припустимої кількості часу для виконання конкретної операції в будь-якій області діяльності.

У зв'язку з великою невизначеністю інноваційної діяльності й особливостями наукової праці, загальноприйняті методи нормування праці - розрахунково-аналітичний, хронометраж, фотографія робочого часу, метод миттєвих спостережень, математично-статистичний - для нормування праці дослідників, конструкторів, технологів неприйнятні.

Особливості праці в сфері науки допускають застосування в процесі її нормування трьох основних методів:

• експертного;

• сумарного (методу аналогій);

- розрахунково-аналітичного.

Відповідно до експертного методу нормативи по праці розраховуються на основі даних системи експертних оцінок. Вона дає можливість визначити трудомісткість даної роботи і лише в окремих випадках може бути використана для одержання вихідних матеріалів, необхідних при розробці нормативів трудомісткості. Трудомісткість НДДКР методом експертних оцінок визначається в кілька етапів:

1. формування групи експертів (самий складний етап);

2. розробка анкети, що передбачає однозначне формулювання основних питань, на які експерт повинен дати відповідь у кількісній формі;

3. проведення опитування;

4. аналіз відповідей;

5. визначення середнього показника думки групи і показника узгодженості думок;

6. узагальнення експертних висновків і одержання необхідних даних.

Під сумарним методом нормування праці розуміється спосіб визначення трудомісткості робіт зі статистичного (звітним) даним про витрати праці в минулому шляхом порівняння нормованого об'єкта з аналогічним, норматив на який установлений раніше, і введенням спеціальної системи коригувальних коефіцієнтів.

Розрахунково-аналітичний метод передбачає використання елементів математичної статистики і теорії імовірності при визначенні трудомісткості як функції основних технічних параметрів розроблювальних виробів. Цей метод дозволяє вирішити наступні задачі:

- провести відбір основних технічних і організаційних параметрів, що мають найбільший вплив на трудомісткість розробки нових виробів;

- виявити закономірності вплив технічних і організаційних параметрів на трудомісткість ДКР.

Але він знаходить дуже вузьке застосування, тому що обов'язковою умовою виступає наявність певних параметричних рядів розроблювальних виробів і значна кількість первинної статистичної інформації, що характеризує трудомісткість раніше виконаних робіт.

Основні характеристики методів нормування праці наведені в таблиці 8.2.

4 Оплата праці

Принципи концепції оплати праці в інноваційних організаціях.

1. Рівні можливості в оплаті за рівну працю.

2. Диференціація оплати праці в залежності від її кількості, якості, складності, результативності.

3. Облік витрат на відтворення робочої сили, розширене відтворення наукових кадрів, постійне підвищення їхньої кваліфікації.

4. Облік інфляційних процесів при встановленні розмірів оплати праці шляхом індексації доходів населення.

Таблиця 8.2 – Методи нормування праці, що використовуються в сфері прикладних досліджень і розробок

Характеристики методів	Експертний метод	Сумарний метод	Розрахунково- -аналітичний метод
1 Область використання	НДР прикладного характеру та ДКР з високим ступенем новизни	НДР прикладного характеру	ДКР
2 Обєкт нормування	НДР або ДКР в цілому, окремі етапи	НДР і ДКР в цілому, етапи, види робіт та операції	ДКР в цілому, окремі етапи робіт
3 Основні принципи і способи установлення трудових витрат	Система експертних оцінок	Порівняння трудомісткості представлених робіт з раніше здійсненими	Встановлення трудоміст-кості в залежності від технічних характеристик розробляємих виробів (в окремих випадках – від технічних характеристик робіт)
4 Умови використання	Наявність групи	Наявність початкової статистичної бази, типових повторюваних етапів і видів робіт	Параметричні ряди розробки і наявність статистичної бази
5 Критерії оцінки трудомісткості	Ступінь новизни і складності завдань	Показники складності і новизни	Технічні параметри виробів, тісноти звязку між техніч-ними параметрами і трудо-місткістю робіт, показники складності і новизни
6Чинник субєк-тивності при встановленні трудових витрат	В більшому ступені	В меншому ступені	В незначному ступені
7 Обсяг підготовчих робіт	Невеликий	Значний	Значний
8 Ступінь точності	Низька	Невисока	Висока
9 Вид нормативів	Укрупнені	Укрупнені і диференційовані	Укрупнені і диференційовані
10 Різновид основних методів	Індивідуальний, груповий	Спосіб аналогів, перевідних коефіцієнтів, типових етапів робіт	Спосіб бальних оцінок, кореляційний та багатофакторний аналіз

5 Зміна системи трудових відносин і наймання, наявність ринку праці. Необхідно змінити роль штатного розкладу в науці, номенклатуру посад. Вчені повинні бути незалежні, здійснюючи свою роботу на контрактній основі. З коштів, призначених для досліджень, учений повинний мати можливість купити або орендувати обладнання, матеріали, найняти по субконтракту наукових співробітників .

Основою організації оплати праці співробітників інноваційних підприємств є штатно-окладна система, що складається з кваліфікованих довідників посад керівників, наукових співробітників, фахівців, службовців і схем посадових окладів.

Розмір заробітної плати визначається при цьому на основі схем місячних посадових окладів. У схемах встановлені їх мінімальні і максимальні розміри, що дозволяє керівникам регулювати розмір окладу з урахуванням особистих якостей працівника, його кваліфікації і трудового внеску в вирішення поставлених завдань.

Матеріальне заохочення працівників інноваційних підприємств включає:

• систематичні виплати (надбавки до посадових окладів) за виконання особливо важливої роботи, за високі досягнення в праці (професійна майстерність);

• доплати за сполучення професій (посад), розширення зон обслуговування чи збільшення обсягу виконуваних робіт, виконання обов'язків відсутнього працівника.

У ринкових умовах господарювання здійснюється перехід до преміювання працівників інноваційного підприємства тільки за закінчені дослідження і розробки з урахуванням їх наукового і технічного рівня. У межах сум премій, встановлених для колективу в цілому, премія кожному працівнику повинна виплачуватися диференційовано, в залежності від його особистого внеску в колективні результати роботи.

Стосовно НАН України – основи фундаментальної української науки, необхідно зауважити, що на 1 січня 2010 р. середньоспискова чисельність працівників становила 43066 чол. проти 43211 чол. роком раніше (зменшення на 145 чол.). З них у наукових установах - 39297 чол. (-81). Наукових працівників - 19731 чол. (-87), докторів наук - 2619 чол. (+20), кандидатів наук - 8200 чол. (+29). Таким чином, можна констатувати, що Академії вдалося фактично зберегти свій кадровий склад, хоч становище було дуже напруженим. Адже Державний бюджет на 2009 р. було затверджено вже в умовах прогресуючої кризи, значного коригування макропоказників і зменшення його видаткової частини.

У 2009 році фонд оплати праці становив 1513,605 млн.грн., що становить 82% від всього бюджетного фінансування Академії по загальному фонду (73,12% у 2008 р.). Середня заробітна плата у наукових установах склала 2606 грн. на місяць для штатних працівників (2571 грн у 2008 р.).