6 Аналіз ризикованості проекту

Одним з найпростіших методів урахування ризику і інфляції є кумулятивний метод розрахунку ставки дисконту:

r = r_баз + I + р, (7.6)

де r_баз - дисконтна ставка без урахування ризику і інфляції;

I – середньорічний очікуваний приріст інфляції;

p - премiя за ризик.

На практиці дуже складно визначити величину премії за ризик. Як правило, на базі аналізу альтернативних проектів визначають три групи проектів: з високим, середнім та низьким ризиком.

Для середньоризикованих проектів дисконтна ставка дорівнює середньозваженiй вартості капіталу для відповідної групи проектiв. Для проектів з високим ризиком дисконтна ставка збільшується на 2-3%, а для проектів з низьким ризиком вона зменшується на 1-2%.

В табл. 7.2 приведена класифікація нововведень та інноваційних процесів за групами ризику (у дужках указаний клас за ознакою).

Премія за ризик встановлюється виходячи зі співвідношення середнього класу інновації і середньої премії за ризик, встановленої для інновації даного класу (див. табл. 7.3). Наприклад, середній клас інновації склав 2,78≈3, тоді премія за ризик повинна скласти 1,0%.

Таблиця 7.3 – Співвідношення середнього класу інновації та премії за ризик

Середній клас інновації	1	2	3	4	5	6	7	8
Премія за ризик, %	0,0	0,5	1	2	5	10	20	30

Міру ризику реальних інвестиційних проектів також можливо визначити за допомогою таких показників, як середньоквадратичне відхилення (δ) та коефіцієнт варіації (CV). Для цього при дослідженні інвестиційних проектів розглядають різні ситуації, які можуть скластися на інвестиційному та товарному ринках і для цих ситуацій визначають показники прибутковості проекту: чистий прибуток або показник чистого приведеного ефекту (NPV).

Таблица 7.2 - Класифікація нововведень та інноваційних процесів за групами

ризику

Ознаки розподілу на групи

Значення ознак, які дозволяють визначити групу ризику нововведення та інноваційного процесу

1 За видом нововведення

Нова ідея - 8

Нове рішення - 4

Новий продукт - 7

Нова технологія (метод) - 6

Новий регламент, структура - 4

Нова послуга - 5

2 Тип новатора (сфера створення інновації)

Науково-технічні організації і відділення - 6

Виробничі фірми і відділення - 7

Маркетингові підрозділи і фірми - 4

Споживачі та їх організації - 3

3 Тип новатора (галузь знань та функцій)

Фінанси та економіка - 6

Організація і управління - 6

Виробництво - 7

Юриспруденція - 3

Техніка і технологія - 8

Консультанти - 1

Природознавство - 8

Ноу-хау - 2

Соціальні і суспільні ланки - 5

4 Сфера нововведення: фірми, служби

Науково-технічні ланки - 7

Промислові ланки - 6

Фінансові, маркетингові і комерційні ланки - 6

Експлуатаційні і обслуговуючі ланки - 4

5 Рівень інноватора

Підрозділ фірми - 7

Фірма - 8

Концерн, корпорація - 6

Галузь, група галузей - 5

6 Теріторіальний масштаб нововведення

Район, місто - 4

Область - 5

Країна в цілому, країни СНД і Балтії - 6

Інтернаціоналізація – 5

7 Масштаб розповсюдженнянововведення

Одинична реалізація - 5

Обмежена реалізація (дифузія) - 6

Широка дифузія - 7

8 За ступенем радикальності (новизни)

Радикальні (піонерні, базові) - 8

Ординарні (винаходи, нові розробки) - 4

Удосконалюючі (модернізація) - 2

9 За глибиною перетворень інноватора

Системні - 6

Комплексні - 4

Елементні, локальні - 1

10 Причина появи нового

Розвиток науки і техніки - 7

Потреби виробництва - 5

Потреби ринку - 3

11 Етап ЖЦ попиту на новий продукт

Зародження - 8

Прискорення росту – 3

Уповільнення росту - 4

Зрілість - 5

Спад - 7

12 Характер кривої ЖЦ

Типова, класична крива - 1

Крива з «повторним циклом» - 3

«Гребінцева» крива - 5

«Пікова» крива - 7

13 Етапи ЖЦ товара (за типовою кривою)

Виведення на ринок - 7

Зростання - 4

Зрілість - 5

Спад - 8

14 Рівень змінності технології

«Стабільна» технологія - 1

«Плідна» технологія - 5

«Змінна» технологія - 8

15 Етапи ЖЦ технології

Зародження - 8

Прискорення росту – 2

Уповільнення росту - 4

Зрілість - 6

Спад - 7

16 Етапи ЖЦ організації-інноватора

Створення - 8

Становлення - 6

Зрілість - 2

Перебудова - 3

Занепад - 7

17 Тривалість інноваційного процесу

Оперативні (до 0,5 року) - 2

Короткотермінові (до 1 року) - 4

Середньострокові (2 – 3 роки) - 6

Довгострокові (більше 3 років) - 8

Як правило, розглядаються три ситуації: песимістична, оптимістична та помірна. Для усіх трьох ситуацій експертним шляхом визначають ймовірність отримання розрахованого для цієї ситуації NPV або чистого прибутку. Наприклад, маємо такі вихідні дані (таблиця 7.4).

Таблиця 7.4– Вихідні дані для оцінки ризику інвестиційного проекту

Оцінка можливого результату	Значення чистого наведеного ефекту для кожного варіанту оцінки (Еі), тис. грн.	Ймовірність отримання певного результату, ρі
Песимістична Помірна Оптимістична	100 333 500	0,2 0,6 0,2

Для оцінки міри ризику, по перше, визначають значення середнього очікуваного доходу (Е_R) як найбільш вигідне значення кінцевого результату за проектом (тобто найбільшого NPV або чистого прибутку)

Е_R =  E_i*_i , (7.7)

де Е_і – значення чистого наведеного ефекту для кожного варіанту оцінки;

ρ – ймовірність отримання певного значення чистого наведеного ефекту за кожним варіантом оцінки.

Однак значення Е_R не дозволяє оцінити міру ризику, тому треба визначити середньоквадратичне відхилення (δ), та коефіціент варіації (CV):

 = , (7.8)

де Е_і – значення чистого наведеного ефекту (чистого прибутку) для кожного варіанта оцінки.

СV = . (7.9)

При порівнянні між собою різних проектів з однаковими значеннями Е_R критерій вибору проекту – середньоквадратичне відхилення: чим менше його значення, тим менш ризикований проект. Для проектів з різними значеннями Е_R критерій варіації: чим менш його значення, тим менша міра ризику.

Іноді при аналізі інвестиційних проектів необхідно також встановити, у яких межах буде знаходиться значення NPV (або чистого прибутку) проекту з урахування його ризику.

Для закону нормального розподілу існує правило “трьох сигм”. Згідно з ним, з ймовірності, близькою до 100 %, можна стверджувати, що прогнозне значення NPV буде знаходитись у діапазоні: Е_R ± 3δ; з ймовірністю, близькою до 94%, можна стверджувати, що прогнозне значення NPV (чистого прибутку) буде знаходитись у діапазоні:

Е_R ± 2δ ; з ймовірністю 68,27 % - межі можливого значення NPV : Е_R ± δ.

Визначимо для нашого прикладу міру ризику та межі можливих доходів:

Е_R = 100*0,2+333*0,6+500*0,2 = 320 тис. грн.

тис. грн.

СV = .

Тоді межі можливого значення NPV за проектом складатимуть:

• з ймовірністю, близькою до 100 % [-61 ; 701] тис. грн;

• з ймовірностю, близькою до 94 % [ 66 ; 574] тис. грн;

• з ймовірністю, близькою до 68% [ 193 ; 447] тис. грн.

Якщо б з цим проектом ми мали проекти В и С з такими характеристиками:

Е_RB = 320 тис. грн.; E_RC = 270 тис. грн;

δ _B = 185 тис. грн.; δ_с = 95 тис. грн.

і необхідно було б обрати менш ризикований проект, то для проекту Б – достатньо порівняти його середньоквадратичне відхилення з цим же показником проекту А:

δ_А < δ_Б (127<185) і таким чином, проект А – менш ризикований.

Для порівняння проекту С з проектами А і В, оскільки необхідно визначити додатковий показник – коефіцієнт варіації : Е_RA ≠ Е_RC , E_RБ ≠ Е_RC, .

Оскільки СV_c < CV_A - проект С менш ризикований.