3. Розрахунок норм внесення добрив на запланований урожай.

Показники
Елементи живлення	N	P	K
Планова урожайність, ц/га
винос поживних речовин з 1 ц. основної та відповідною кількістю побічної продукції, кг
винос поживних речовин урожаєм, кг/га
вміст в орному шарі рухомих форм, мг на 100 гр. ґрунту
вміст в орному шарі рухомих форм, кг/га
коефіцієнт використання поживних речовин культурою з ґрунту, %
культура використовує з ґрунту, кг/га
вміст поживних речовин в органічному добриві, %
вносимо органічних добрив, т/га
коефіцієнт використання поживних речовин культурою з органічних добрив
буде використано культурою з орг. добрив (гною)
буде використано культурою з ґрунту та орг. добрив (разом), кг/га
необхідно довнести поживних речовин з мінеральними добривами, кг/га
коефіцієнти використання культурою поживних речовин з мін. добрив
необхідно внести поживних речовин з мінеральними добривами, кг/га
поправочний коефіцієнт до мін. добрив в залежності від попередника
необхідно внести поживних добрив д. р./га
вміст діючої речовини в мінеральних добривах, %
необхідно внести мін. добрив у фізичній вазі, цнт/га

Зміни в урожайності на 50% і більше зумовлюються застосуванням добрив. Тому встановлення оптимальної норми добрив є однією з найважливіших складових програмування урожаїв.

Неправильно встановлена норма може знизити економічну окупність їх або призвести до негативного наслідку.

Існує багато методів встановлення оптимальних норм добрив. Тривалий час основним методом був лабораторно-польовий дослід. У таких дослідах встановлювали середні норми добрив і до них розробляли поправочні коефіцієнти залежно від вмісту елементів живлення в ґрунті, попередника, кислотності ґрунтового розчину, гранулометричного складу ґрунту.

Цей метод залишається одним із основних і до цього часу, але тепер більше використовують розрахунково-балансові методи встановлення оптимальних норм добрив.

Ці методи враховують винос елементів живлення плановою врожайністю, запаси елементів живлення в ґрунті, коефіцієнти засвоєння елементів живлення із запасів ґрунту, прямої дій і післядії внесених органічних та мінеральних добрив, післяжнивних решток.

Балансові методи ґрунтуються на порівнянні валового виносу елементів живлення запрограмованою урожайністю з можливим виносом їх за рахунок запасів елементів живлення в ґрунті.

Розрахунок ведуть за відповідними рівнями або за логічно-розрахунковими схемами (табл. 1).