Рекомендована література:

1. Паламарчук В.Д. Еколого-біологічні та технологічні принципи вирощування польових культур / В.Д. Паламарчук, О.В. Климчук, І.С. Поліщук, О.М. Колісник, А.Ф. Борівський. – Вінниця, 2010. – 633 с.

2. Паламарчук В.Д. Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві / В.Д. Паламарчук, І.С. Поліщук, О.М. Венедіктов. – Вінниця, 2011. – 432 с.

3. Алімов Д.М., Шелестов Ю.В. Технологія виробництва продукції рослинництва: Підручник.-К.: Вища шк., 1995.-271 с.

4. Рослинництво з основами програмування врожаю / О.Г. Жатов, Л.Т. Глущенко, Г.О. Жатова та ін.; За ред. О.Г. Жатова,- К.: Урожай, 1995.- 256 с.

5. Практикум із землеробства: Навч. Посібник / М.С. Кравченко, О.М. Царенко, Ю.Г. Міщенко та ін.; За ред. .М.С. Кравченко і З.М. Томашівського. – К.:Мета, 2003.-320 с.

6. Загальне землеробство: Підручник / За ред.. В.О. Єщенка. – К.: Вища освіта, 2004. – 336 с.

Питання для самоконтролю:

1. Значення добрив для рослин, види добрив.

2. Характеристика основних органічних добрив.

3. Способи приготування компостів із торфу.

4. Загальна характеристика мінеральних добрив.

5. Класифікація азотних добрив.

6. Основні азотні добрива та особливості їх застосування.

7. Класифікація фосфорних добрив.

8. Основні фосфорні добрива та особливості їх застосування.

9. Класифікація калійних добрив.

10. Найпоширеніші калійні добрива.

11. Способи й строки внесення добрив.

12. Норма та доза добрив.

13. Основні показники, які використовуються для розрахунку норм добрив під заплановану врожайність.

14. Фізіологічні основи кореневого живлення.

Лабораторно-практична робота № 3.

Тема: Основи насіннєзнавства. План:

1. Ознайомитись з показниками посівних якостей насіння. Розглянути призначення, порядок та методику відбору середніх проб насіння.

2. Документація на насіннєвий матеріал.

3. Ознайомитись з методикою визначення чистоти насіння.

4. Методика визначення схожості та енергії проростання.

5. Методика розрахунку норми висіву.

Завдання для самостійної роботи:

1. Користуючись наданим для аналізу першим зразком та спеціальним набором сит визначити чистоту насіння.

2. Описати методику визначення маси 1000 насінин.

3. Розрахувати норму висіву заданої культури с.-г. культури.

Мета лабораторної роботи: Ознайомитися із завданнями контрольно-насіннєвої служби. Вивчити основні, сортові та урожайні якості насіння, методику відбору середніх проб та проведення аналізу на чистоту, схожість, енергію проростання та розрахунок норми висіву. Ознайомитися з правилами відбору середнього зразка при зберіганні насіння насипом, в мішках та транспортуванні насіння. Провести аналіз визначення чистоти насіння окремої культури (пшениці, жита, ячменю і т.д.).

Матеріальне забезпечення: державні стандарти на насіння (ГОСТи), зразки насіння різних культур, електронні ваги, таблиці, підручники.

Теоретична частина

1. Визначення посівних якостей насіння. Насінням з господарської точки зору називають рослинний матеріал, який використовують для вирощування врожаю.

Розрізняють три групи якості насіння: 1 - посівні – його біологічні властивості та фізичні показники, що свідчать про придатність для сівби; 2 – сортові – належність до відповідного сорту (гібрида); 3 – урожайні - здатність формувати врожай певної величини в конкретних умовах виробництва.

Посівні якості насіння характеризуються, як правило, основними (стандартними), а при потребі – й додатковими показниками. .

Контрольно-насіннєвий аналіз – це контроль відповідності якості насіння вимогам нормативних документів, що його здійснюють за вище наведеними методами. Він є державний – Державною насіннєвою інспекцією і внутрішньогосподарський (технологічний) – спеціалістами господарства.

Відбір проб. Під відбором проб розуміють сам відбір від посівного матеріалу крапкових проб; формування об’єднаної, а з неї – однієї, двох чи трьох (першої, другої, третьої) середніх проб; їх пакування, пломбування, етикетування, актування та відправлення до державної насіннєвої інспекції. Відбір проб ґрунтується на таких поняттях. Партія насіння – будь-яка (для оригінального та елітного – певна) кількість однорідного насіння – однієї культури, сорту, репродукції, року врожаю, походження тощо – посвідченого одним документом. Контрольна одиниця – певна кількість репродукційного насіння партії, від якої відбирають одну середню пробу.

Проби: крапкова – невелика кількість насіння партії (контрольної одиниці), відібраного за один прийом; об’єднана – сукупність крапкових проб; середня – частина об’єднаної проби для лабораторного аналізу; лабораторна (або частіше наважка) – зважена частина середньої проби для визначення окремих показників якості насіння.

Крапкові проби відбирають за допомогою спеціальних щупів. При зберіганні насіння насипом у зерносховищах, із автомобілів і вагонів виїмки відбирають у п’яти місцях і з трьох глибин: у верхньому шарі на глибині 10 см, у середньому – на глибині, яка дорівнює половині висоти насипу, і в нижньому – на висоті 15-20 см від поверхні підлоги. У цілому із однієї партії насіння, яка зберігається насипом, відбирають 15 крапкових проб. Якщо насіння зберігають у мішках, виїмки беруть щупами зверху, в середині і з низу мішка (табл. 1).

Середні проби такі: перша (у мішечку з тканини) – для визначення чистоти, схожості, життєздатності, маси 1000 шт., справжності тощо; друга (переважно у посудині) – вологості та заселеності шкідниками; третя (переважно у паперовому пакеті) – у разі потреби для визначення ураженості хворобами.

Таблиця 1