Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тести.rtf
Скачиваний:
52
Добавлен:
28.03.2015
Размер:
408.17 Кб
Скачать
  1. «Студентство» – це

  1. частина дорослого населення, яка об’єднується поняттям молодь і виховання якої є обов’язком педагогів вищої школи;

  2. частина дорослого населення, яка об’єднується поняттям молодь;

  3. частина дорослого населення, якій притаманний спільний комплекс фізичних, пізнавальних, інтелектуальних, мотиваційних, емоційних властивостей.

  1. «Вікові особливості студентів» – це

  1. комплекс фізичних, пізнавальних, інтелектуальних, мотиваційних, емоційних властивостей, які притаманні більшості людей одного віку;

  2. етапи становлення студентів в ВНЗ;

  3. властивості, притаманні тим,хто досяг повноліття.

  1. Форма організації навчання – це

  1. система організації навчально-виховної діяльності, в основі якої – органічна єдність і взаємозв’язок викладання і учіння, спрямовані на досягнення цілей навчання і виховання;

  2. спеціально організована діяльність педагога і студента, яка відбувається за встановленим порядком у певному режимі;

  3. організація і проведення навчального процесу, із обов’язковим застосуванням комфортних умов для вчителя і учнів, викладача і студентів.

  1. Педагогічна технологія – це

  1. це продумана в деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації і проведення навчального процесу, з обов’язковим застосуванням комфортних умов для вчителя і учнів, викладача і студентів;

  2. система організації навчально-виховної діяльності, в основі якої – органічна єдність і взаємозв’язок викладання і учіння;

  3. діяльність педагога в навчально-виховному процесі, спрямована на формування і розвиток особистості вихованців.

  1. Цілеспрямований процес взаємодії викладача і студента, у ході якого відбувається засвоєння знань, умінь і навичок:

  1. виховання;

  2. освіта;

  3. навчання.

  1. Ряд внутрішньо пов’язаних, послідовних і прогресивних змін, що характеризують рух людини від нижчих до вищих рівнів її життєдіяльності:

  1. виховання;

  2. освіта;

  3. навчання.

  1. Процес цілеспрямованого формування особистості:

  1. виховання;

  2. освіта;

  3. розвиток.

  1. Процес і результат засвоєння людиною знань, умінь і навичок та пов’язаних з ними практичних і пізнавальних способів діяльності:

  1. виховання;

  2. освіта;

  3. розвиток.

  1. "Виховання"

  1. кількісні та якісні зміни;

  2. процес;

  3. формування особистості;

  4. засвоєння знань, умінь і навичок;

  5. вплив.

  1. "Навчання"

  1. засвоєння знань, умінь і навичок;

  2. формування особистості;

  3. вплив;

  4. взаємовплив;

  5. кількісні та якісні зміни.

  1. "Розвиток"

  1. процес;

  2. формування особистості;

  3. вплив;

  4. кількісні та якісні зміни;

  5. засвоєння знань, умінь і навичок.

  1. "Освіта"

  1. формування особистості;

  2. процес;

  3. взаємовплив;

  4. засвоєння знань, умінь і навичок;

  5. кількісні та якісні зміни

  1. Професійна придатність викладача – це:

  1. необхідний комплекс умінь, які набуваються у процесі здобуття вищої освіти;

  2. показник рівня засвоєння вчителем спеціальних знань;

  3. необхідний комплекс здібностей, фізичних, нервово-психічних і моральних якостей, що потрібні для набуття певних робочих функцій і успішної діяльності у сфері освіти.

  1. До основних функцій викладача ВНЗ відносяться:

  1. навчальна, виховна, психолого-педагогічна та соціальна;

  2. навчальна та виховна;

  3. морально-формуюча, навчаюча, суспільно-ідеологічна;

  4. соціально-політична та навчаюча.

  1. Педагогічно адаптована система знань, навичок і вмінь, досвіду творчої діяльності й емоційно-вольового відношення, засвоєння якої повинно забезпечити формування всебічно розвинутої особистості, що підготовлена до відтворення (збереження) і розвитку матеріальної й духовної культури суспільства:

  1. зміст освіти;

  2. загальна освіта;

  3. професійна освіта;

  4. політехнічна освіта.

  1. Сукупність знань про головні галузі і наукові принципи виробництва, формування загальнотехнічних практичних навичок, необхідних для участі у продуктивній праці:

  1. зміст освіти;

  2. загальна освіта;

  3. професійна освіта;

  4. політехнічна освіта.

  1. Сукупність знань, умінь і навичок, оволодіння якими дає змогу працювати спеціалістом вищої, середньої кваліфікації, або кваліфікованим робітником:

  1. зміст освіти;

  2. загальна освіта;

  3. професійна освіта;

  4. політехнічна освіта.

  1. Хто з педагогів сформулював ряд принципів розвивального навчання?

  1. А.С.Макаренко;

  2. Н.К.Крупська;

  3. Л.В.Занков;

  4. В.О.Сухомлинський;

  5. В.О.Онищук.

  1. Найважливішою умовою ефективності самостійної роботи є її:

  1. обґрунтування;

  2. планування;

  3. забезпечення.

  1. В Україні прийнята і відображена в навчальних планах система побудування навчального процесу:

  1. предметна;

  2. планова;

  3. курсова.

  1. Головна мета лекції:

  1. дати студентам можливість сформувати вміння та навички використовувати теоретичні знання з дисципліни на практиці;

  2. формування орієнтовної основи для подальшого засвоєння студентами навчального матеріалу;

  3. розвиток творчих дослідницьких навичок студентів.

  1. Основні структурні компоненти лекції складаються з таких частин:

  1. теоретична – практична – узагальнююча з висновками;

  2. вступна – теоретична – аргументована з висновками й узагальненнями;

  3. вступна – основна – заключна з висновками й узагальненнями.

  1. Лекція як одна з форм організації навчання виконує такі основні функції:

  1. інформаційна;

  2. навчальна;

  3. орієнтувальна;

  4. пояснююча;

  5. наукова.

  1. Відповідно до поставленої мети завдання семінарських занять полягають у тому, щоб:

  1. сформувати у студентів уміння і навички розумової праці;

  2. систематично контролювати роботу студентів і перевіряти їхні знання, уміння і навички з окремих тем і розділів програми;

  3. ураховувати рівень усвідомлення студентами особистісного смислу в набутті знань у певній галузі науки;

  4. управляти пізнавальною діяльністю студентів під час навчання;

  5. поєднати лекційну форму навчання з системною самостійною роботою студентів над підручниками, посібниками.

  1. Головна мета практичного заняття:

  1. розширення, поглиблення, систематизація наукових знань, одержаних студентами на лекціях й у процесі самостійної роботи;

  2. чітке планування і структурування навчального теоретичного матеріалу;

  3. удосконалення практичних знань студентів із дисципліни, яка вивчається.

  1. Практикуми проводяться у вищій школі із метою:

  1. розвитку наукового мислення і мовлення та здійснення взаємозв’язку між розглядуваною теорією і практикою;

  2. здійснення взаємозв’язку між розглядуваною теорією і практикою та поточного контролю знань студентів;

  3. поточного контролю знань студентів та розвитку наукового мислення і мовлення студентів.

  1. Ділова гра це:

  1. розвиток навичок дослідницької діяльності;

  2. практична підготовка висококваліфікованих фахівців у вищій школі;

  3. створення ситуації вибору і прийняття рішення, коли відтворюються умови, близькі до реальних.

  1. Тренінг – це:

  1. система завдань для вдосконалення знань, вмінь і навичок студентів;

  2. система вправ, спрямованих на розвиток здібностей студентів, на набуття ними професійних умінь і навичок;

  3. творче обігравання складних професійних ситуацій.

  1. Як Ви розумієте поняття "Педагогічна майстерність викладача"?

  1. професійна компетентність;

  2. розвинені педагогічні здібності;

  3. досконала педагогічна техніка;

  4. гуманістична спрямованість особистості.

  1. Назвіть основні функції викладача:

  1. здатність активно впливати на особистість, "володіти іншими";

  2. спрямованість на особистість, утвердження словом і ділом вищих духовних цінностей, моральних норм поведінки і стосунків;

  3. прогнозування розвитку особистості з орієнтацією на позитивне в ній.

  1. Які з наведених понять, на Вашу думку, є компонентами педагогічної діяльності?

  1. система знань, умінь і навичок;

  2. мета-діяльність;

  3. засоби;

  4. експеримент;

  5. об’єкт;

  6. суб’єкт;

  7. формування особистості;

  8. розвиток особистості;

  9. результат;

  10. ваш варіант.

  1. У педагогіці розрізняють такі piвні педагогічного дослідження:

  1. практичний i теоретичний;

  2. практичний, емпіричний i теоретичний;

  3. емпіричний, теоретичний і методологічний.

  1. Об’єктом педагогічного дослідження є:

  1. пошук шляхів удосконалення педагогічного процесу;

  2. педагогічні явища, факти, з яких складається педагогічний процес;

  3. якість знань, умінь i навичок.

  1. Метод рейтингу використовується для:

  1. отримання інформації щодо типовості певних педагогічних тенденцій;

  2. з’ясування думки вихователів i учнів відносно тих чи інших явищ і фактів;

  3. оцінювання тих чи інших сторін діяльності компетентними суддями.

  1. Знання – це:

  1. сукупність вмінь і навичок, якими необхідно оволодіти учневі;

  2. цілісна система наукових понять про закони розвитку природи, суспільства і мислення;

  3. теоретичний матеріал, яким необхідно оволодіти учневі.

  1. Навички – це:

  1. здатність людини виконувати будь-які дії на основі раніше набутого досвіду;

  2. способи виконання різноманітних дій, доведені до автоматизму;

  3. способи виконання практичних дій.

  1. Уміння – це:

  1. здатність людини виконувати будь-які дії на основі раніше набутого досвіду;

  2. способи виконання різноманітних дій, доведені до автоматизму;

  3. способи виконання практичних дій.

  1. Об’єктом педагогіки вищої школи є:

  1. система вищої освіти і педагогічні процеси в ній;

  2. система народної освіти і педагогічні процеси в системі вищої освіти;

  3. середні педагогічні системи і малі педагогічні системи;

  4. навчання у вищих навчальних закладах.

  1. Розташуйте освітньо-кваліфікаційні рівні в порядку зростання:

  1. молодший спеціаліст

  2. кваліфікований робітник

  3. спеціаліст

  4. магістр

  5. повна вища освіта

  6. бакалавр

  7. базова вища освіта

  8. базова загальна середня освіта

  1. До вищих закладів освіти четвертого рівня акредитації (в залежності від наслідків акредитації) можна віднести:

  1. технікуми

  2. університети

  3. училища

  4. коледжі

  5. колегіуми

  6. інститут

  7. гімназії

  8. академії

  9. ліцеї

  1. В яких документах відображається зміст освіти?

  1. накази, рішення вченої ради, методичні матеріали міністерства освіти і науки

  2. накази, навчальні програми і плани

  3. навчальні плани, навчальні програми, підручники

  1. Вкажіть, які види практичного навчання подані в переліку вправ та методів:

  1. самостійна робота з виробничо-технічною документацією;

  2. самостійне виконання виробничих завдань;

  3. навчальна практика.

  1. Метод навчання, що визначається як багаторазове повторення певних дій та операцій (розумових чи практичних) – це …

  1. інструктаж

  2. вправи

  3. лабораторний метод

  4. пояснення

  1. Виберіть з переліку тип лекції, яка вибудовується як діалог викладача з аудиторією, при якому студенти мимоволі залучаються до пошуку рішень, порівнюють різні підходи до розв’язання задач

  1. ввідна лекція

  2. проблемна лекція

  3. пояснювально-ілюстративна лекція

  4. лекція-пояснення.

  1. Який тип лекції з перерахованих є "зайвим":

  1. ввідна лекція.

  2. лекція початку курсу.

  3. заключна лекція.

  4. проблемна лекція.

  1. Вкажіть вид контролю, який передбачає визначення загальної підготовленості студентів, рівня володіння основними поняттями предмета, вивчення якого вони розпочинають:

  1. попередній

  2. періодичний

  3. поточний

  4. підсумковий

  1. Вкажіть вид контролю, який передбачає оперативне виявлення якості засвоєння студентами знань, умінь і навичок на всіх етапах процесу навчання:

  1. попередній

  2. періодичний

  3. поточний

  4. підсумковий

  1. Вкажіть вид контролю, який передбачає перевірку та оцінювання знань студентів з кожної логічно завершеної частини навчального матеріалу:

  1. попередній

  2. періодичний

  3. поточний

  4. підсумковий

  1. Основним завданням вищої освіти є:

  1. Забезпечення фундаментальної наукової, професійної та практичної підготовки, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей.

  2. Забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їхніх покликань, інтересів, здібностей, перепідготовки, підвищення їх професійної кваліфікації.

  3. Забезпечення всебічного розвитку дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів; трудової підготовки, професійного самовизначення; формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільними, національно-культурними потребами обсягу знань про природу, людину, суспільство і виробництво.