- •2)С.Оріховського ("Про турецьку загрозу", "Про природне право"); 36
- •Тема 13-14 216 передмова
- •Тема № 1. Політична думка княжої доби План
- •Іменний словник-довідник
- •Витяги 3 джерел Із "Слова про закон і благодать" Їларіона (1037-1050 рр.)
- •З "Повісті минулих літ" Прикликання варягів. Княжіння Аскольда і Діра в Києві (IX ст.)
- •Княжіння Олега в Києві (IX — початок х ст.)
- •Похід Ігоря на древлян і вбивство його (перша половина х ст.)
- •Повість минулих літ
- •З "Повчань" Володимира Мономаха (початок XII ст.)
- •Слово про Ігорів похід (1185р.)
- •З Галицько-Волинського літопису. Початок княжіння великого князя Романа (1201 р.)
- •Про князя галицького Романа Мстиславича (1203-1205рр.)
- •Боротьба князів Данила Романовича і Мстислава Удалого проти нападу Польщі й Угорщини на Галичину (1213-1219 рр.)
- •Битва руських князів з монголо-татарами на річці Калці (1223 р.)
- •Боротьба князів Мстислава Удалого і Данила Романовича проти нападу на Галичину угрів і поляків (1226- 1227рр.)
- •Боротьба князя Галицького Данила з татарами (50-ті роки XIII ст.)
- •Внесок Данила Галицького в розвиток української культури (1259-1260 рр.)
- •Із «Слова» Даниїла Заточника (XI ст.)
- •Із «Галицько-Волинського літопису» (XII ст.)
- •Із «Beликопольської хроніки»
- •Тема № 2. Українська політична думка XVI-початку XVII сторіч.
- •С.Оріховського ("Про турецьку загрозу", "Про природне право");
- •Джерела і література:
- •Термінологічний словник
- •Витяги 3 джерел Магістр Юрій Дрогобич прогностичний погляд на 1483 рік
- •Станіслав Оріховський про турецьку загрозу
- •«Про турецьку загрозу» слово друге
- •Напучення польському королеві сигізмунду августу
- •Як король повинен дбати про прихильності підлеглих?
- •Іbah вишенський послання до єпископів
- •Іван Вишенський
- •Хай буде відомо вам, правовірним, як через це попу-щені ми в ту спокусу, оскільки всі посельці малої русії поєретичилися і далеко відсторонилися від
- •Відлучайть од нього. Отож покаймося самі у своїх гріхах, кожен суд собі учинивши, по тому і блаґочестя правовір'я нашої церкви як виправити порад вам істинну і неблазенну даю
- •Тема № 3-4. Політичні ідеї часів козацько-гетьманської держави. (4 часа)
- •Джерела і література
- •Термінологічний словник
- •Іменний словник-довідник
- •Витяги 3 джерел
- •Гадяцький трактат (1657)1
- •Вивід прав України 1
- •Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорозького (1710)
- •Казання про владу... (1646)1
- •Тема № 5-6 Початок національного відродження (перша половина XIX ст.) (4 часа) план
- •Джерела і література
- •Витяги 3 джерел
- •Проект Конституції (1822) другий варіант витяг
- •Книги Битія Українського народу (1846)
- •Записка
- •Тема № 7-8 Питання держави та бездержавності в концепціях громадівського соціалізму (4 часа)
- •Джерела і література
- •Проект підстав статуту українського суспільства "Вільний союз" - "Вільна спілка" (1884)
- •Програма Галицьких соціалістів (1881)
- •Поза межами можливого
- •Свобода і автономія
- •Тема № 9-10 Політичні ідеї українського руху в Галичині в другій половині XIX сторіччя (4 години)
- •Джерела і література
- •Витяги з джерел
- •Соціальні науки і право. Нариси за методологією соціальних наук і загальної теорії права
- •Держава і право
- •Культура в захист права
- •Шлях до панування права (Завдання наших правників)
- •Бочковський о. І.
- •1. Рудницький, манчіні та ренан
- •IV. Елементи нації
- •27. Нація як психоволюнтаристична спільнота
- •VI націософія
- •34. Націократія
- •? Визначте за допомогою тексту коли на думку автора завершився націогенез у Західній Європі? .
- •Віза київського генерал-губернатора і.Васильчикова на статтю п. Чубинського, в.Антоновича та і.Житецького про погляди хлопомаиів (1860 р.)
- •Антонович в.Б. Про казацькі часи на Україні. – к., 1991. – с. 17-21, 211-212.
- •Тема № 11-12 Розвиток консервативно-монархічних ідей в політичній думці України (4 години) План
- •Термінологічний словник
- •Іменний словник-довідник
- •Витяги 3 джерел
- •Нарис програми Української демократичної хліборобської партії (1917)1
- •Листи бо братів-хліборобів (1913)
- •Тема 13-14 Національно-державницький напрямок в українській політичній думці (4 години)
- •Матеріали мережі інтнрнет:
- •Витяги 3 джерел
- •Про Українську державність (1917)1
- •Відродження нації (1920)1
- •1. Наслідок болючого досвіду
- •2. Занадта об'єктивність? Ненависть переконання? Чи тільки тактика?
- •3. Так мусить бути (Після наказу Троцького 1919 р.)
- •4. На порозі нової доби
- •Націократія (уривки)
- •IV. Соціяльно - економічні підстави націократії
- •V. Державний синдикалізм
- •Самостійна Україна (1900)1
- •Конституція унр від 29.04.18р.
- •Конституція Радянської України 1919р.
- •Конституція Радянської України 1929р.
- •Конституція Радянської України 1937р.
- •II. Права Громадян України
- •Iiі. Органи власті Української Народної Республіки
- •V. Всенародні збори Української Народної Республіки
- •VI. Про Раду Народних Міністрів Української Народної Республіки
- •VII. Суд Української Народної Республіки
- •VIII Національні союзи
- •Націоналізм , (Фрагменти)
- •Хто такі українці і чого вони хочуть
- •Який повинний бути той новий лад, котрого хочуть українці?
- •Якого добробуту хочуть українці своєму народові?
- •Звідки пішло українство і до чого воно йде переднє слово
- •Наші завдання
- •Вільна україна
- •«Велика хвиля» (1917 р.)
- •«Якої ми хочемо автономії й федерації» (1917р.)
- •«Від слова до діла!» (1917р.)
- •«Чи Україна тільки для українців?» (1917р.)
- •Методичне забезпечення семінарських занять та самостійної роботи студентів з м і с т о в и й м о д у л ь 1
- •Контрольні питання
- •До модульного контролю № 1
- •З дисципліни “ Історія політичної думки України ”
- •Для студентів спеціальності “Політологія”
- •Контрольні питання
- •До модульного контролю № 2
- •З дисципліни “ Історія політичної думки України ”
- •Для студентів спеціальності “Політологія”
- •Методичні рекомендації щодо організації індивідуальної та самостійної роботи студнтів
- •Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
Iiі. Органи власті Української Народної Республіки
22. Всяка власть в Українській Народній Республіці походить від народу, а здійснюється в порядку, установленим цим статутом.
23. Верховним органом власті Української Народної Республіки являються всенародні збори, які безпосередньо здійснюють вищу законодавчу власть в Українській Народній Республіці і формують вищі органи виконавчої і судової власті Української Народної Республіки.
24. Вища власть виконавча в Українській Народній Республіці належить Раді Народних Міністрів.
25. Вищим органом судовим єсть Генеральний суд Української Народної Республіки.
26. Всякого рода справи місцеві порядкують виборні рада і управи громад, волостей і земель. Їм належить єдина безпосередня місцева власть. Мі- ністри Української Народної Республіки тільки контролюють і координують їх діяльність (§ 46), безпосередньо і через визначених ними урядовців, не втручаючись до справ, тим радам і управам призначених, а всякі спори в сіх справах рішає Суд Української Народної Республіки (§ 59 і 62).
V. Всенародні збори Української Народної Республіки
27. Всенародні збори вибираються загальним, рівним, безпосереднім, тайним і пропорціональним голосуванням всіх, хто користується громадським правом на Україні і в них судово не обмежений.
28. Вибори мають бути упорядковані так, щоб один депутат припадав приблизно на 100 тисяч людності і щоб при виборах ніхто не мав другого голосу. У всім іншим правила виборів Всенародні збори установлюють законом.
29. Депутатом може бути вибраний кожний не обмежений в своїх правах громадянин Української Народної Республіки, котрому минуло 20 років. Він не може бути потягнутий до одповідальності за свою політичну діяльність. Під час виконування своїх депутатських обов’язків він дістає платню в висоті і в порядку, установлених Всенародними зборами.
30. Повірка виборів належить Судові Української Народної Республіки. Свої рішення в цих справах він передає Всенародним зборам. Признання мандатів неправними і скасовання виборів та визначення на місце їх нових виборів належить Всенародним зборам.
31. Депутати до всенародних зборів вибираються на три роки. По трьох роках з дня виборів вони тратять свою силу, коли Збори не були розпущені й заступлені новими дочасно.
32. Дочасно Всенародні збори розпускаються їх же постановою, а також волею народу, виявленою не менш як трьома мільйонами виборців – писаними заявами, переданими через громади Судові, що по провірці правосильності, повідомляє про це домагання Всенародні збори.
33. Нові вибори по постанові Всенародних зборів розписує виконавча власть. Всенародні збори тратять свою повновласть з днем передачі її новообраним Всенародним зборам. Між постановою про розписання виборів і скликанням нових Всенародних зборів не може минути більш як три місяці.
34. Скликає Всенародні збори і провадить ними Голова їх, вибраний Всенародними зборами. Нові Всенародні збори скликає і відкриває їх Голова, вибраний попередніми Всенародними зборами. Уряд Голови триває весь час, поки не будуть скликані нові Збори і ними вибраний новий Голова. Заміняє його заступник, вибраний Зборами на випадок смерті або тяжкої хвороби, до вибору нового Голови.
35. Голова Всенародних зборів, як їх представник, іменем Республіки сповняє всі чинності, зв’язані з представництвом Республіки.
36. В поміч Голові в справах, вичислених в § 32–33, Всенародними зборами вибираються йому товариші, в числі, яке установлять Всенародні збори. Один з них вибирається заступником Голови.
37. Всенародні збори збираються на сесію не менш як два рази щороку. Перерва між сесіями не може бути більша 3 місяців. На пропозицію, внесену 1/5 депутатів, Всенародні збори повинні бути скликані не пізніш місяця від її одержання Головою.
38. Для правосильності рішень Всенародних зборів треба присутності більш як половини депутатів. Всі справи рішаються звичайною більшістю присутніх. Тільки відділення території, зміни Конституції, проголошення війни і віддання під слідство й суд міністрів рішаються спеціальною більшістю.
39. Законодатні проекти вносяться на розгляд Всенародних зборів:
а) президією в порозумінні з Радою старшин Зборів;
б) поодинокими фракціями, зареєстрованими Всенародними зборами;
в) окремими депутатами, числом не менш 30;
г) Радою Народних Міністрів Української Народної Республіки;
д) органами самоурядування, які об’єднують не менш 100 тисяч виборців;
е) безпосередньо виборцями – громадянами республіки в числі не менш 100 тис. писаними заявами, потвердженими через громади і поданими Судові, що, по провірці їх правосильності, передає усю пропозицію Голові Всенародних зборів.
40. Законодатні проекти, внесені вказаним в § 39 порядком, передаються президією Всенародних зборів до Комісії і після докладу Комісії приймаються остаточно Всенародними зборами. Законодатні проекти, внесені не з ініціативи Ради Народних Міністрів, разом з внесенням до Президії Всенародних зборів подаються до відома Ради Народних Міністрів.
41. Законодатні проекти, внесені, а не ухвалені в одній сесії, можуть прийти під ухвалу нової сесії, але не можуть переходити під ухвалу Всенародних зборів нового складу (після нових виборів).
42. Внесення про зміну Конституції вносяться і проходять тим же порядком, вказаним в § 39–41, але для ухвали їх потрібно 3/5 присутніх депутатів, а ухвала стає правосильною тільки тоді, коли ця ухвала буде поновлена звичайною більшістю Всенародними зборами в новім складі, після найближчих нових виборів. У всім іншім на вказанім Конституцією лад і діяльність Всенародних зборів нормується наказом, який Всенародні збори ухвалюють і зміняють в звичайнім порядку.
43. Закони й постанови Всенародних зборів розпубліковуються ними як виїмки з протоколів їх засідань, за підписом Голови (або його товариша) і одного з секретарів Всенародних зборів. Обов’язують вони від дня одержання їх в місцевих установах, оскільки не постановлено інакше в самім законі.
44. Без ухвали Всенародних зборів не можуть побиратись ніякі податки.
45. Без постанови Всенародних зборів не можуть бути зроблені на рахунок Української Народної Республіки ніякі позики ані взагалі якісь обложення державного майна.
46. Громадяни України не можуть бути покликані до обов’язкової військової або міліційної служби інакше, як постановою Всенародних зборів України.
Війна не може бути проголошена, ні згода не може бути заключена від імені Української Народної Республіки без постанови Всенародних зборів. Для проголошення війни треба ухвали двох третин присутніх членів Всенародних зборів.
Всенародні збори затверджують трактати політичні і економічні, що укладаються іменем Української Народної Республіки.
Всенародні збори установляють одиниці міри, ваги і монети Української Народної Республіки.