- •2)С.Оріховського ("Про турецьку загрозу", "Про природне право"); 36
- •Тема 13-14 216 передмова
- •Тема № 1. Політична думка княжої доби План
- •Іменний словник-довідник
- •Витяги 3 джерел Із "Слова про закон і благодать" Їларіона (1037-1050 рр.)
- •З "Повісті минулих літ" Прикликання варягів. Княжіння Аскольда і Діра в Києві (IX ст.)
- •Княжіння Олега в Києві (IX — початок х ст.)
- •Похід Ігоря на древлян і вбивство його (перша половина х ст.)
- •Повість минулих літ
- •З "Повчань" Володимира Мономаха (початок XII ст.)
- •Слово про Ігорів похід (1185р.)
- •З Галицько-Волинського літопису. Початок княжіння великого князя Романа (1201 р.)
- •Про князя галицького Романа Мстиславича (1203-1205рр.)
- •Боротьба князів Данила Романовича і Мстислава Удалого проти нападу Польщі й Угорщини на Галичину (1213-1219 рр.)
- •Битва руських князів з монголо-татарами на річці Калці (1223 р.)
- •Боротьба князів Мстислава Удалого і Данила Романовича проти нападу на Галичину угрів і поляків (1226- 1227рр.)
- •Боротьба князя Галицького Данила з татарами (50-ті роки XIII ст.)
- •Внесок Данила Галицького в розвиток української культури (1259-1260 рр.)
- •Із «Слова» Даниїла Заточника (XI ст.)
- •Із «Галицько-Волинського літопису» (XII ст.)
- •Із «Beликопольської хроніки»
- •Тема № 2. Українська політична думка XVI-початку XVII сторіч.
- •С.Оріховського ("Про турецьку загрозу", "Про природне право");
- •Джерела і література:
- •Термінологічний словник
- •Витяги 3 джерел Магістр Юрій Дрогобич прогностичний погляд на 1483 рік
- •Станіслав Оріховський про турецьку загрозу
- •«Про турецьку загрозу» слово друге
- •Напучення польському королеві сигізмунду августу
- •Як король повинен дбати про прихильності підлеглих?
- •Іbah вишенський послання до єпископів
- •Іван Вишенський
- •Хай буде відомо вам, правовірним, як через це попу-щені ми в ту спокусу, оскільки всі посельці малої русії поєретичилися і далеко відсторонилися від
- •Відлучайть од нього. Отож покаймося самі у своїх гріхах, кожен суд собі учинивши, по тому і блаґочестя правовір'я нашої церкви як виправити порад вам істинну і неблазенну даю
- •Тема № 3-4. Політичні ідеї часів козацько-гетьманської держави. (4 часа)
- •Джерела і література
- •Термінологічний словник
- •Іменний словник-довідник
- •Витяги 3 джерел
- •Гадяцький трактат (1657)1
- •Вивід прав України 1
- •Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорозького (1710)
- •Казання про владу... (1646)1
- •Тема № 5-6 Початок національного відродження (перша половина XIX ст.) (4 часа) план
- •Джерела і література
- •Витяги 3 джерел
- •Проект Конституції (1822) другий варіант витяг
- •Книги Битія Українського народу (1846)
- •Записка
- •Тема № 7-8 Питання держави та бездержавності в концепціях громадівського соціалізму (4 часа)
- •Джерела і література
- •Проект підстав статуту українського суспільства "Вільний союз" - "Вільна спілка" (1884)
- •Програма Галицьких соціалістів (1881)
- •Поза межами можливого
- •Свобода і автономія
- •Тема № 9-10 Політичні ідеї українського руху в Галичині в другій половині XIX сторіччя (4 години)
- •Джерела і література
- •Витяги з джерел
- •Соціальні науки і право. Нариси за методологією соціальних наук і загальної теорії права
- •Держава і право
- •Культура в захист права
- •Шлях до панування права (Завдання наших правників)
- •Бочковський о. І.
- •1. Рудницький, манчіні та ренан
- •IV. Елементи нації
- •27. Нація як психоволюнтаристична спільнота
- •VI націософія
- •34. Націократія
- •? Визначте за допомогою тексту коли на думку автора завершився націогенез у Західній Європі? .
- •Віза київського генерал-губернатора і.Васильчикова на статтю п. Чубинського, в.Антоновича та і.Житецького про погляди хлопомаиів (1860 р.)
- •Антонович в.Б. Про казацькі часи на Україні. – к., 1991. – с. 17-21, 211-212.
- •Тема № 11-12 Розвиток консервативно-монархічних ідей в політичній думці України (4 години) План
- •Термінологічний словник
- •Іменний словник-довідник
- •Витяги 3 джерел
- •Нарис програми Української демократичної хліборобської партії (1917)1
- •Листи бо братів-хліборобів (1913)
- •Тема 13-14 Національно-державницький напрямок в українській політичній думці (4 години)
- •Матеріали мережі інтнрнет:
- •Витяги 3 джерел
- •Про Українську державність (1917)1
- •Відродження нації (1920)1
- •1. Наслідок болючого досвіду
- •2. Занадта об'єктивність? Ненависть переконання? Чи тільки тактика?
- •3. Так мусить бути (Після наказу Троцького 1919 р.)
- •4. На порозі нової доби
- •Націократія (уривки)
- •IV. Соціяльно - економічні підстави націократії
- •V. Державний синдикалізм
- •Самостійна Україна (1900)1
- •Конституція унр від 29.04.18р.
- •Конституція Радянської України 1919р.
- •Конституція Радянської України 1929р.
- •Конституція Радянської України 1937р.
- •II. Права Громадян України
- •Iiі. Органи власті Української Народної Республіки
- •V. Всенародні збори Української Народної Республіки
- •VI. Про Раду Народних Міністрів Української Народної Республіки
- •VII. Суд Української Народної Республіки
- •VIII Національні союзи
- •Націоналізм , (Фрагменти)
- •Хто такі українці і чого вони хочуть
- •Який повинний бути той новий лад, котрого хочуть українці?
- •Якого добробуту хочуть українці своєму народові?
- •Звідки пішло українство і до чого воно йде переднє слово
- •Наші завдання
- •Вільна україна
- •«Велика хвиля» (1917 р.)
- •«Якої ми хочемо автономії й федерації» (1917р.)
- •«Від слова до діла!» (1917р.)
- •«Чи Україна тільки для українців?» (1917р.)
- •Методичне забезпечення семінарських занять та самостійної роботи студентів з м і с т о в и й м о д у л ь 1
- •Контрольні питання
- •До модульного контролю № 1
- •З дисципліни “ Історія політичної думки України ”
- •Для студентів спеціальності “Політологія”
- •Контрольні питання
- •До модульного контролю № 2
- •З дисципліни “ Історія політичної думки України ”
- •Для студентів спеціальності “Політологія”
- •Методичні рекомендації щодо організації індивідуальної та самостійної роботи студнтів
- •Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
Витяги 3 джерел
Статті Б. Хмельницького (1654)1
Б'ють чолом великому государеві цареві і великому князеві Олексію Михайловичу, всеї Великої і Малої Росії самодержавцеві і многих держав государеві й обладателеві піддані його царського величества Богдан Хмельницький гетьман Запорозького війська і весь мир християнський російський, аби його царське величество пожалував їх тим, про що битимуть чолом (проситимуть посланики їх, а вони його царському величеству служитимуть вовіки в усім що їм государ повелить.
1. Щоб по містах урядники були обирані з людей того гідних, будуть вони повинні підданими царського величества правити, і доходи по правді віддавати до казни. А то тому, що воєвода величества, приїхавши, почав би права їх ламати і якісь устави заводити, і то було б (Українцям) прикро; а як будуть стар-шими місцеві, свої люди, то вони будуть поводитися згідно з місце-вими правами.
Що до сеї статті царське величество пожалував — велів бути по їх прошению. Мають по містах бути урядниками війти, бурми-стри, райці, лавники, і доходи всякі грошеві і хлібні збирати на царське величество і віддавати до государевого скарбу тим людям, которих пришле царське величество. І ті прислані люде, котрих царське величество пришле до того збору грошей, мають догля-дати зборщиків, щоб робили по правді.
2. Писареві військовому по милости царського величества щоб давано 1000 золотих польських на підписків (канцеляристів), на судей військових по 300 золотих польських, на писаря судейського по 100 зол., на хорунжого сотенного по 30 зол., на бунчужного гетьманського 50 зол.
Царське величество пожалував, велів бути по їх проханню; а Давати ті гроші з тамошніх доходів.
3. На писаря і на судей військових, на 2 чоловіка, і на всякого полковника, осаулів військових і полкових щоб було по млину, для прогодовання, тому що несуть великі видатки.
Царське величество пожалував, велів буть по їх проханню.
4.На роботи військової армати, на пушкарів і всіх робочих людей, що бувають при арматі, аби царське величество зволив вчинити милостиву ласку на зимове прогодование і пристановити також на арматного обозного 200 зол., а на хорунжого 50 зол.
Царське величество пожалував, велів дати з тамошніх доходів.
5. Послів, котрі здавна приходять з чужих країв до війська Запорозького аби було вільно приймати, а коли б було щось противне царському величеству (в сих посольствах), мусять вони сповіщати царське величество.
До сеї статі царське величество велів: послів з добрими ділами приймати і відправляти, і писати царському величеству і скоро, за чим вони приходили і з чим їх одправлено. А котрі посли будуть присилатися з справами противними царському величеству,тих послів і посланників затримувати в війську та писати про них зараз же до царського величества, а без дозволу царського назад їх не відправляти. А з турецьким султаном і з польським королем без волі царського величества не мати зносин.
6. Про митрополита київського дано послам устний наказ в розмовах посли били челом, щоб царське величество велів дати свою государську жаловану грамоту на його маетности.
Царське величество пожалував: митрополитові і всім людям духовного чину велів дати свою государську жалувану грамоту на його маетности, которими вони тепер володіють.
7. Аби царське величество зволив післати своє військо під Смоленськ не гаючися ні трохи, аби неприятель не міг собі ради дати і сполучитися з іншими (військами), бо тепер війська (польські) потомлені — нехай не вірять ніякому лукавству (Поляків), коли б почали що вимишляти.
Царське величество постановив на неприятеля свого польсько-го короля йти самому і бояр та воєводів післати з великим військом, як просохне і почне бути паша.
8. Аби наємного війська тут на польськім пограничу, для безпечности було з 3000 або скільки буде воля царського величества — хоч і більше.
Військові люди царського величества на пограничу для охоро-ни України завсіди були і надалі будуть стояти.
9. Завсіди був такий звичай, що війську Запорозькому плачено. Бють чолом і тепер царському величеству, аби давано на полковника 100 єфимків, на осаулів по 200 золотих, на осаулів військових по 400 зол., на сотників по 100 зол., на козаків по 30 золотих польських.
10. Коли б мала напасти Кримська орда, тоді треба на неї наступити від Астрахани й Казани, також і Донським козакам бути готовими. А тепер вона (орда) ще в брацтві (з козаками), треба дати час і її не зачіпати.
Наказ і повеліннє до козаків на Дін післано: коли Кримські люди не будуть зачіпати, то й на них іти не велено. А коли Кримці зачіплять, то царське величество велить на них іти походом.
11. Кодак город на границі з Кримом, там гетьман завсіди по 400 чоловіка держить і харч усякий їм дає — тепер нехай би царське величество пожалував, зволив наділити харчом і порохом для армати. Також і тим що за Порогами коша стережуть, аби царське величество зволив показати свою ласку,— бо його неможна самого без людей лишати.
До сеї статті буде милостивий указ царського величества, коли відомо, скільки якого припасу туди посилали, і скільки до-ходу буде зібрано на царське величество.
А що в вашім письмі написано: як великий государ наш гетьмана Богдана Хмельницького і все військо Запорозьке пожалує,свої грамоти государські на ваші вольности велить дати, тоді ви ж між собою розбір зробите: хто буде козак, а хто мужик, і щоб війська Запорозького було 60.000.— То великий государ наш на те позволив: велів бути такому числу реєстрових козаків. То ж як ви посли будете у гетьмана Богдана Хмельницького, скажіть йому, щоб він велів скоро козаків розібрати, реєстр їм зробити, і той реєстр за підписсю прислав негайно царському величеству.
[електронний ресурс [режим доступу] //ww.rius.kiev.ua/biblioteka/metod1/4]
НАВЧАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
? На підставі вивчення тексту розкажіть у чому заключається царське пожалування?
? Доведіть текстом обмеження для Гетьманщини права зовнішніх відносин.
Іван Виговський