- •2)С.Оріховського ("Про турецьку загрозу", "Про природне право"); 36
- •Тема 13-14 216 передмова
- •Тема № 1. Політична думка княжої доби План
- •Іменний словник-довідник
- •Витяги 3 джерел Із "Слова про закон і благодать" Їларіона (1037-1050 рр.)
- •З "Повісті минулих літ" Прикликання варягів. Княжіння Аскольда і Діра в Києві (IX ст.)
- •Княжіння Олега в Києві (IX — початок х ст.)
- •Похід Ігоря на древлян і вбивство його (перша половина х ст.)
- •Повість минулих літ
- •З "Повчань" Володимира Мономаха (початок XII ст.)
- •Слово про Ігорів похід (1185р.)
- •З Галицько-Волинського літопису. Початок княжіння великого князя Романа (1201 р.)
- •Про князя галицького Романа Мстиславича (1203-1205рр.)
- •Боротьба князів Данила Романовича і Мстислава Удалого проти нападу Польщі й Угорщини на Галичину (1213-1219 рр.)
- •Битва руських князів з монголо-татарами на річці Калці (1223 р.)
- •Боротьба князів Мстислава Удалого і Данила Романовича проти нападу на Галичину угрів і поляків (1226- 1227рр.)
- •Боротьба князя Галицького Данила з татарами (50-ті роки XIII ст.)
- •Внесок Данила Галицького в розвиток української культури (1259-1260 рр.)
- •Із «Слова» Даниїла Заточника (XI ст.)
- •Із «Галицько-Волинського літопису» (XII ст.)
- •Із «Beликопольської хроніки»
- •Тема № 2. Українська політична думка XVI-початку XVII сторіч.
- •С.Оріховського ("Про турецьку загрозу", "Про природне право");
- •Джерела і література:
- •Термінологічний словник
- •Витяги 3 джерел Магістр Юрій Дрогобич прогностичний погляд на 1483 рік
- •Станіслав Оріховський про турецьку загрозу
- •«Про турецьку загрозу» слово друге
- •Напучення польському королеві сигізмунду августу
- •Як король повинен дбати про прихильності підлеглих?
- •Іbah вишенський послання до єпископів
- •Іван Вишенський
- •Хай буде відомо вам, правовірним, як через це попу-щені ми в ту спокусу, оскільки всі посельці малої русії поєретичилися і далеко відсторонилися від
- •Відлучайть од нього. Отож покаймося самі у своїх гріхах, кожен суд собі учинивши, по тому і блаґочестя правовір'я нашої церкви як виправити порад вам істинну і неблазенну даю
- •Тема № 3-4. Політичні ідеї часів козацько-гетьманської держави. (4 часа)
- •Джерела і література
- •Термінологічний словник
- •Іменний словник-довідник
- •Витяги 3 джерел
- •Гадяцький трактат (1657)1
- •Вивід прав України 1
- •Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорозького (1710)
- •Казання про владу... (1646)1
- •Тема № 5-6 Початок національного відродження (перша половина XIX ст.) (4 часа) план
- •Джерела і література
- •Витяги 3 джерел
- •Проект Конституції (1822) другий варіант витяг
- •Книги Битія Українського народу (1846)
- •Записка
- •Тема № 7-8 Питання держави та бездержавності в концепціях громадівського соціалізму (4 часа)
- •Джерела і література
- •Проект підстав статуту українського суспільства "Вільний союз" - "Вільна спілка" (1884)
- •Програма Галицьких соціалістів (1881)
- •Поза межами можливого
- •Свобода і автономія
- •Тема № 9-10 Політичні ідеї українського руху в Галичині в другій половині XIX сторіччя (4 години)
- •Джерела і література
- •Витяги з джерел
- •Соціальні науки і право. Нариси за методологією соціальних наук і загальної теорії права
- •Держава і право
- •Культура в захист права
- •Шлях до панування права (Завдання наших правників)
- •Бочковський о. І.
- •1. Рудницький, манчіні та ренан
- •IV. Елементи нації
- •27. Нація як психоволюнтаристична спільнота
- •VI націософія
- •34. Націократія
- •? Визначте за допомогою тексту коли на думку автора завершився націогенез у Західній Європі? .
- •Віза київського генерал-губернатора і.Васильчикова на статтю п. Чубинського, в.Антоновича та і.Житецького про погляди хлопомаиів (1860 р.)
- •Антонович в.Б. Про казацькі часи на Україні. – к., 1991. – с. 17-21, 211-212.
- •Тема № 11-12 Розвиток консервативно-монархічних ідей в політичній думці України (4 години) План
- •Термінологічний словник
- •Іменний словник-довідник
- •Витяги 3 джерел
- •Нарис програми Української демократичної хліборобської партії (1917)1
- •Листи бо братів-хліборобів (1913)
- •Тема 13-14 Національно-державницький напрямок в українській політичній думці (4 години)
- •Матеріали мережі інтнрнет:
- •Витяги 3 джерел
- •Про Українську державність (1917)1
- •Відродження нації (1920)1
- •1. Наслідок болючого досвіду
- •2. Занадта об'єктивність? Ненависть переконання? Чи тільки тактика?
- •3. Так мусить бути (Після наказу Троцького 1919 р.)
- •4. На порозі нової доби
- •Націократія (уривки)
- •IV. Соціяльно - економічні підстави націократії
- •V. Державний синдикалізм
- •Самостійна Україна (1900)1
- •Конституція унр від 29.04.18р.
- •Конституція Радянської України 1919р.
- •Конституція Радянської України 1929р.
- •Конституція Радянської України 1937р.
- •II. Права Громадян України
- •Iiі. Органи власті Української Народної Республіки
- •V. Всенародні збори Української Народної Республіки
- •VI. Про Раду Народних Міністрів Української Народної Республіки
- •VII. Суд Української Народної Республіки
- •VIII Національні союзи
- •Націоналізм , (Фрагменти)
- •Хто такі українці і чого вони хочуть
- •Який повинний бути той новий лад, котрого хочуть українці?
- •Якого добробуту хочуть українці своєму народові?
- •Звідки пішло українство і до чого воно йде переднє слово
- •Наші завдання
- •Вільна україна
- •«Велика хвиля» (1917 р.)
- •«Якої ми хочемо автономії й федерації» (1917р.)
- •«Від слова до діла!» (1917р.)
- •«Чи Україна тільки для українців?» (1917р.)
- •Методичне забезпечення семінарських занять та самостійної роботи студентів з м і с т о в и й м о д у л ь 1
- •Контрольні питання
- •До модульного контролю № 1
- •З дисципліни “ Історія політичної думки України ”
- •Для студентів спеціальності “Політологія”
- •Контрольні питання
- •До модульного контролю № 2
- •З дисципліни “ Історія політичної думки України ”
- •Для студентів спеціальності “Політологія”
- •Методичні рекомендації щодо організації індивідуальної та самостійної роботи студнтів
- •Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
Записка
Релігія Христа дала світу новий моральний дух, яким він не був перейнятий до цього часу. Спаситель відкрив людству любов, мир і свободу, рівність для всіх і братство народів — нові цілі, вказані народам для здійснення серед них ідеї людської єдності. Але чи прийняли народи цю блаженну звістку? Чи відчули вони все благо, яке було принесене в їхнє життя новими променями Божественно-го життя? Та чи могло бути по-іншому: народи, як зів'яла квітка, чекали небесної роси, яка б полегшила їхні страждання.
Ті, у чиїх руках знаходиться влада і можливість творити небес-ну правду, чи виконали надію підкорених народів? Покликані до братської любові і свободи, чи прагнули вони до утвердження їх між братами?
Минає XVIII вік, але ми цього не бачимо. Народи так само страждають від неправди, так само пригнічені; щасливі ті, у кого усвідомлення своєї національності настільки сильне і переконане, що жодна зовнішня сила не в змозі покорити духовну силу; тоді народ збереже і свою самостійність, і вільний розвиток: ось мета, до якої повинен прагнути кожен народ, бо горе буде йому!
Очевидно, немає іншого народу, який би пережив більше страждань і поневолень від неправильних, язичницьких форм правління,ніж Слов'янський народ, який, за словами Німця, вартий обожнення усього світу, якби його щастя, його доля були співмірними з йогочеснотами. Ще й нині продовжується той убивчий для слов’янського духу устрій, але Слов'яни вже прокинулися для нового життя, для життя самобутнього і вільного. Але це пробудження відкрило їм нове життя, і гірке становище, яке заважає їхньому розвиткові: ви-ношуючи зародок усього прекрасного, всі вони пригнічуються власними недоладностями. Ні їхня політична самостійність, ні вільне вираження думок і почуттів, ні навіть сама мова не знаходять покровительства закону; все приречене на переслідування, все пригнічується власним свавіллям.У такому ж самому жахливому положенні знаходиться і наша світла Україна, яка заслужила своїми гіркими стражданнями за правду вічну повагу (...)
(...) Єдиний спосіб, на переконання розуму і серця, для поверненя народних прав полягає у поєднанні слов'янських племен в одну сім'ю під покровительством закону, любові і свободи кожного. Поєднавшись руками дружби, вони зможуть захистити себе від будь-якого варвара і повернуть свої права для того, щоб, розвинув-ши у своєму житті ідеї християнської общини, принести у їх житні втрачену головну суспільну настанову — релігію і знову з'явитися в Європі з новим благом, яке їй подароване.
Як раніше, її завданням було поширення мирної землеробної цивілізації, людинолюбних моральних понять; як раніше вона пом'якшила мораль войовничих народів, так і нині вона пом'як-шує збуджені бідами душі народів вирішенням соціальних завдань, поверненням блага, вказаного Спасителем.
До цього повинні прагнути всі наші дії, всі наші побажання, оскільки початком будь-якої зміни повинно бути суспільство, яке тільки і зможе втілити у житія відому ідею, тому ми будемо будувати суспільство на таких основах:
Оскільки метою суспільства буде повернення Слов'янським народам їхньої самостійності і моральної свободи, то кожен член повине прагнути поширювати правильні ідеї про свободу, яка грунтується на християнс ькому вченні і на народному праві.
Оскільки ця свобода можлива для нас та інших поневолених племен тільки за умови об'єднання Слов'ян в одну державу, застосовану на повазі народності кожного, то члени повинні поширювати а) пізнання про Слов'ян і право кожного із їх племені на самостійність. b) пробуджувати любов до Слов'ян та їх народності ы знищувати різними способами будь-яке упередження, що існує між племенами, с) поширювати пам'ятки, які пробуджують народність та усвідомлення взаємного братства.
Якщо член товариства помітить у когось із людей благомислячих прагнення, відповідні прийнятому, то може прийняти його у члени. Але при цьому говорити про існування товариства мож-на тільки тим, хто, усвідомлюючи важливість його дій і напрямку, у душі своїй мають чисті християнські прагнення і совість.
5) Впливати на переконання молоді і жінок з метою, встановленою товариством, і допомагати всіма способами тим із них, хто може бути корисним для приготування до нового порядку, який може прийти (…)
Треба зближуватися з народом, турбуватися про його освіту і добробут, обнадіювати його можливість зміни існуючого ладу.
Підкопувати будь-якими засобами несправедливі права аристократії і говорити більше про тих осіб, які до неї не належали чи діяли згідно з демократичними правами.
Оскільки прагнення нашого товариства основуються на християнській любові і свободі, то слід старатися, щоб і саме досягнення рівності і достоїнства прав людських здійснювалося у дусі покірності і миролюбності. Тому головною метою слід постави-ти собі поширення ідей Христа.
Взаємно знайомі члени товариства повинні намагатися мати хоча б раз на рік (якщо не всі, то принаймні деякі) з'їзд у певному місці, для взаємних порад і звіту про свою діяльність.
Оскільки ціль товариства основується на християнській любові і найблагородніших завданнях, які не містять у собі нічо-го егоїстичного і панського, а навпаки, повинні призвести до по-вернення народних прав і знищення всього, що не відповідає до-стоїнству людини, то кожен член повинен прагнути до здійснен-ня слов'янської ідеї протягом усього свого життя, використовувати всі способи, які можливо, для служіння людству і своєму народові і бути готовим постраждати за праведну справу (...)
Наше місце чекає на нас,
Прийшла доба слов'янського віку.
НАВЧАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
? Визначте та підтвердить текстом яким, на думку автора, є єдиний спосіб повернення народних прав, і в чому він полягає?
? На підставі вивчення тексту назвіть основи побудови суспільства. Яке значення має дотримання цих основ?