3. Структура залікового кредиту курсу

№	Назва теми	Ле-кції	Семі-нар. зан.	Са-мост. Роб.	Індивід. Завд.
МОДУЛЬ І. Теоретико-методологічні основи проведення комплексних країнознавчих досліджень
1	Об’єкт, предмет, структура й завдання наукових країнознавчих досліджень	2	-	2	2
2	Історичні та сучасні особливості країнознавчих досліджень	2	2	2	3
3	Функції, підходи і принципи комплексних країнознавчих досліджень	2	2	2	2
4	Типові методики і методи проведення комплексних і часткових країнознавчих досліджень	2	-	2	2
5	Проблеми дослідження опорних елементів країни	2	2	2	2
МОДУЛЬ ІІ. Практика проведення комплексних країнознавчих досліджень
6	Особливості країнознавчого дослідження природнихумов та природно-ресурсного потенціалу території	2	2	3	3
7	Специфіка країнознавчих досліджень населення, соціальної сфери та культури різних територій	2		3	4
8	Країнознавчі основи дослідження господарства та інфраструктури	2	4	3	4
9	Країнознавчі аспекти дослідженняполітичних систем, зовнішньої політики й міжнародних відносин	2	-	2	3
10	Порівняння, типізація і прогнозування і районування у країнознавстві	2	2	3	3
	Всього годин:	20	14	24	28

4. Тематичний план змістових модулів

МОДУЛЬ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ КОМПЛЕКСНИХ КРАЇНОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Тема 1. Об’єкт, предмет, структура й завдання наукових країнознавчих досліджень (2 год.)

Актуальність країнознавчих досліджень кінця XX – поч. XXІ ст. Глобальний характер суспільно-політичних перетворень і завдання наукового країнознавства.

Країна – основний об’єкт досліджень суспільних наук. Феномен країни як складного географічного, історичного, соціально-політичного, суспільно-економічного та культурно-етнографічного організму. Країна, держава, суспільство – спорідненість і відмінність понять.

Актуальність вивчення країн у сучасних політичних та економічних умовах. Принципи знань про країну (державу).

Розмаїтість підходів до країнознавства. Описове та інформаційно-довідкове країнознавство. Проблемно-прогностичне країнознавство. Розвиток країнознавства в середовищі історії, географії, мовознавства, юриспруденції та інших наук.

Основні періоди становлення та розвитку країнознавства. Країнознавчі роботи Ф. Ратцеля, Р. Челлена, С. Рудницького, М. Баранського, Ю. Саушкіна, В. Анучина, Б. Гаврилишина, Я.Г. Машбіца, М.С. Мироненка та ін. Сучасні школи країнознавчих досліджень. Країнознавство та українознавство.

Сутність країнознавства як науки. Основні проблеми країнознавства. Країнознавство та міжнародні відносини. Основні об’єкти країнознавчих досліджень: окремі держави, історико-географічні та адміністративно-політичні області й регіони, фізико-географічні країни, субрегіональні утворення країн, транскордонні економічні об’єднання тощо.

Основні предметні галузі наукового країнознавства. Проблема конструктивізму та прогнозування у країнознавстві. Роль країнознавчих досліджень у сфері зовнішньої політики та міжнародних відносин. Основні проблеми наукових країнознавчих досліджень у галузі міжнародних відносин і зовнішньої політики та території держави.