• Завдання для самостійної роботи

Опрацювати додатково такі теми курсу:

• Національна країнознавча наука та її нові завдання (1 год.).

• Роль країнознавчих досліджень у становленні фундаментальної науки

(1 год.).

• Національні та міжнародні наукові країнознавчі досягнення (2 год.).

• Роль засобів масової інформації у популяризації країнознавчих знань (2 год.).

• Загальний рівень розвитку країнознавства в Україні та за кордоном. Його видове розмаїття (2 год.).

• Проблеми стикування країнознавчих досліджень з іншими науковими галузями (1 год.).

• Роль етнографії і похідних дисциплін у країнознавчих дослідженнях (2 год.).

• Наукові основи етнопсихологічних країнознавчих досліджень (2 год.).

• Природні умови, історія розвитку народу та геополітика як нові напрями країнознавчого дослідження (2 год.).

• Місце країнознавчої етнопсихології у міжнародних відносинах, дипломатичному протоколі та етикеті (1 год.).

• Регіональні відміни у збірному етнопсихологічному образі країни (2 год.).

• Інформаційно-країнознавчі дослідження, їх основні завдання й перспективи розвитку (2 год.).

• Прикладне моделювання й новітні країнознавчі методики дослідження (2 год.).

• Культурне й релігійне країнознавство та його перспективні завдання (2 год.).

7. Індивідуальні завдання

І. Підготувати творчу роботу на тему (за вибором студентів):

1. Методика дослідження природи й ресурсного потенціалу країни.

2. Методика дослідження населення та соціальних процесів країни.

3. Методика дослідження політичних процесів у країні.

5. Методика дослідження культури та релігійної структури населення країни.

6. Методика дослідження промисловості країни.

7. Методика дослідження сільського господарства країни.

8. Методика дослідження сфери послуг країни.

9. Методика дослідження зовнішніх зв’язків країни.

10. Методика дослідження проблем розвитку країни.

ІІ. Скласти комплексну схему класифікації методів країнознавчих досліджень, вказавши в ній такі групи методів: загальнонаукові; міждисциплінарні; спеціальні та методико-технічні.

ІІІ. Опрацювати спеціалізовану літературу та скласти комплексну схему країнознавчого аналізу території (див. список рекомендованої літератури).

ІV. Скласти словник основних країнознавчих термінів (за вибором студента, не менше 40 посилань).

8. Розподіл балів у модульному контролі

Модуль 1 (поточне тестування)

Модуль 2 (ІНДЗ)

Підсум-ковий тест (залік)

Сума

Змістовий модуль I

Змістовий модуль II

В альтернатив-ному випадку

15+30 (мод. контр. роб. 1)

Мод. 1

20+30 (мод. контр. роб. 2)

Мод. 2

Т1

Т 2

Т 3

Т4

МКР 1

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

МКР2

Сем.1

Сем. 2

Сем. 3

Сем. 4

Сем. 5-6

Сем. 7

Сем. 8

5

5

5

30

5

5

5

5

30

5

60

100

Критерії оцінювання: з кожної із тем, які виносяться на семінарські заняття, виставляються найбільше по 5 балів за виступ на семінарі; 0,3 бала – за доповнення на семінарі; 0,2 бала – за присутність на семінарі. Об’єднане семінарське заняття № 5-6 теж оцінюється за 5 бальною системою. Після освоєння змістового модуля І (теми № 1–4) і змістового модуля ІІ (теми № 5–9) обов’язково пишеться модульна контрольна робота у формі тесту. Максимум балів за кожну модульну контрольні роботу – 30. Сума балів за змістовий модуль І поточного тестування становить 35 балів. За модуль ІІ – 50 балів.

Модуль № 2 передбачає виконання індивідуальних письмових завдань (творчих робіт) кожним студентом протягом семестру і здачі їх викладачеві в письмовому вигляді.

Оцінювання індивідуального завдання: за повний, структурований, логічно викладений і теоретично обґрунтований матеріал індивідуальних робіт студент отримує 3 бали. Окрім того, за опрацювання спеціальної літератури (не менше 25 джерел) – ще 1 бал, а також додатково 1 бал – за технічне оформлення та ілюстративність оформлення індивідуального завдання згідно з програмними вимогами. Сумарно за індивідуальне завдання можна отримати найбільше 5 балів.

У підсумку за весь курс студент може набрати 100 балів, що дає йому можливість не складати підсумковий тест (залік), якщо ж він відмовляється від результатів поточних модульних контрольних робіт №1 і №2, то він може складати альтернативній формі залік, за який студент може отримати найбільше 60 балів. Оцінка за засвоєння курсу виставляється згідно зі шкалою оцінювання, яка наведена в п. 9.