Pidruchnyk 2003 / !ПрозаКінецьХІХст

“Посли”. Типовим для творчості Г.Джеймса пізнього періоду є роман “Посли” (1903), який письменник назвав своїм “найдосконалішим твором”. У цьому творі розповідається про те, як Ламберт Стрезер за дорученням удови місіс Ньюсам їде до французької столиці, аби переконати її сина Чеда повернутись до Америки. Нагородою за успіх цієї місії повинно стати одруження Ламберта з місіс Ньюсам. У Франції він зустрічається з американкою Мері Гострі, яка протягом тривалого часу живе за межами батьківщини. Вона відкриває для нього привабливі риси європейської цивілізації. Чед, якого він знаходить у Парижі, аж ніяк не хоче повертатись додому. Йому більше подобається Європа. До того ж, він закохався у пані де Віонне.

Стрезер відхиляється від первісного наміру під впливом позитивного враження від Європи і пише до місіс Ньюсам листа, що не може виконати свою місію. Натомість мати Чеда присилає свою дочку Сару з її чоловіком. Стрезер неохоче допомагає в їх завданні, бо йому дедалі більше подобається Чед і Європа. Його плани одружитись із місіс Ньюсам розладнуються. Наприкінці роману він стає на позиції спостерігача життя, а не активного учасника в ньому, і повертається до свого рідного Массачусеттсу.

Уже на рівні стислого переказу сюжету легко помітити, що “Посли” – ще один приклад “інтернаціонального роману”. У творі є дві групи персонажів, які втілюють протилежні культурні традиції: американську (місіс Ньюсам, її дочка, Стрезер на початку твору), та європейську (пані Віонне). Головний конфлікт у творі - зіткнення та взаємна перевірка обох типів культури, причому полем битви є душі людей - Чеда і Стрезера.

Але це звернення до жанру “інтернаціонального роману” здійснюється Джеймсом на якісно новому рівні, ніж у “Дейзі Міллер”. Тепер для нього головне – не перемога певного типу культури, а дослідження самого життя свідомості персонажів, ретельний опис того, як Стрезер та інші герої сприймають світ. Письменник досліджує їхні емоції, потоки нових вражень. Прикладом такого підходу може служити сцена прогулянки на човні двох закоханих, Чеда та пані Віонне, подана очима Стрезера. Ці сторінки нагадують картини імпресіоністів. Письменник і його герої саме “бачать”. Ще точніше своє новаторство письменник визначив у передмові до роману: “Таким чином, завдання моєї оповіді та показу того, як розвивається дія, полягає не в тому, щоб дати моральну оцінку всьому, а продемонструвати процес бачення”.

Оновлення української прози. Досвід західноєвропейських та американських прозаїків межі ХІХ-ХХ ст. був надзвичайно цінним для української літератури, коли до неї “проникає модернізм … у загальному його значенні, – пишуть В.Яременко та Є.Федоренко. – Прикметами імпресіонізму, символізму, застосуванням психологізму в більшій чи меншій мірі переймається творчість визначних українських поетів і прозаїків кінця ХІХ ст.: Лесі Українки, М.Коцюбинського, В.Стефаника, Ів.Франка та багатьох нових авторів, зокрема, О.Кобилянської і В.Винниченка”. Ці тенденції знайшли подальший розвиток у М.Рильського, М.Хвильового, Ю.Яновського, Д. Донцова та багатьох інших. У творах українських письменників перших тридцяти років минулого століття легко знайти безліч паралелей або й прямих посилань на тексти та образи Стівенсона, Конрада, Кіплінга, Гамсуна тощо. Щоб переконатися в цьому, досить погортати лише перший том академічного зібрання творів М.Рильського. Західні неоромантики безперечно відіграли помітну роль в оформленні етико-естетичних поглядів М.Євшана, всієї концепції “вітаїзму”.

Проте, як зазначають цитовані В.Яременко та Є.Федоренко, в Україні згадані “нові напрями набувають свого розвитку не обов’язково такого самого, як у Європі”. Мова йде про те, що в читанні творів зарубіжних колег вітчизняні літератори знаходили для себе імпульси для самовизначення, для кращого розуміння самих себе. З іншого боку, вони бачили в них опертя для європеїзації української літератури і подолання її “етнографічного провінціалізму” (термін В.Петрова).

Завдання і запитання

1. У чому полягає новаторство Марка Твена в царині соціально-психологічної прози?

2. Які тенденції розвитку прози наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. ви знаєте? Дайте визначення таким поняттям, як “неоромантизм”, “психологізм”, “імпресіонізм”. Яким чином вплинула на розвиток прози естетика символізму?

3. Як визначили атмосферу “кінця віку” романи Ж.К.Гюїсманса?

4. Схарактеризуйте роль Р.Л.Стівенсона і Дж.Конрада в переосмисленні естетичної природи та завдань художньої прози на межі ХІХ-ХХ ст.

5. Яким чином провідні тенденції розвитку художньої прози відбилися в творах К.Гамсуна?

6. Визначте місце Г.Джеймса серед інших прозаїків кінця ХІХ – початку ХХ ст.

7. Розкрийте значення художніх ідей західноєвропейських та американських прозаїків кінця ХІХ – початку ХХ ст. для розвитку української романістики й новелістики.

8. Напишіть доповіді на теми: “Літературний імпресіонізм в Україні та США”, “Англійський неоромантизм і формування естетики вітаїзму”, “Кнут Гамсун і українська література першої третини ХХ ст.”.