К.Р.Теорія.причинності / 7
.docx7. Місце принципу причинності у сучасній науці.
Часто принцип причинності формулюють наступним чином: “однакова причина завжди справляє однакову дію” [7, с.16]. Зустрічаються і варіації цієї формулювання: “одні і ті ж причини при однакових умовах призводять до однакових наслідків” [8, с.511]; “одна і та ж причина за подібних обставин породжує один і той же наслідок” [9, с. 80,81]. Таке на перший погляд природне визначення принципу причинності у зв'язку з відкриттям динамічного хаосу є абсолютно недостатнім. Все питання полягає в тому, що розуміти під причиною і наслідком. Насамперед, під причиною можна розуміти стан динамічної системи в момент часу t0 , а наслідком - її стан в наступний момент t1. Таку причинність називають зв'язком станів. Для динамічної стан системи в початковий момент t0 і закон руху однозначно визначають її майбутній розвиток. В цьому випадку одна й та ж причина дійсно призводить до одного і того ж слідству. Але таке розуміння причинності нічим не відрізняється від поняття детерміністичного закону. На це звертав увагу ще німецький фізик П.Иордан, розглядаючи поняття причинного зв'язку у фізиці: “Вона (причинний зв'язок. - А.Г., Ю.М.) ні в якому разі не рівнозначна з існуванням фізичних законів, взагалі з існуванням математичних співвідношень між фізичними величинами в деякій області світу... Згідно з принципом причинності, між відомими галузями світу, розділеними в часі, існує фізична залежність” [10, с.318]. Таким чином, принцип причинності в динамічних системах ми можемо сформулювати в наступному операциональном вигляді: два стану фізичної системи знаходяться в причинному зв'язку, якщо мале зміна початкового стану (причини) призводить до зміни кінцевого стану (слідства) такого ж порядку малості. Назвемо таке положення принципом e-причинності. Виконання цього принципу означає, що малі відмінності в стан системи в початковий момент часу t0 залишаються такими ж малими протягом майбутньої часової еволюції.