К.Р.Теорія.причинності / 72_Parsons_Tolkott

Парсонс Толкотт (1902-1979) , один з провідних американських соціологів - теоретиків. Крім розробки загально соціологічних категорій займався аналізом питань культури . У роботі «Соціальна система » (1951) аналізував місце і роль культури в легітимному соціальному порядку. Обидва явища автономні, але тісно пов'язані з соціальною структурою. Соціальна система включає соціальну структуру і три інші підсистеми, які функціонально інтегровані між собою, але однією з яких є культурна підсистема. Кожна з трьох підсистем виконує власну важливу функцію. Наприклад, економічна виступає основою пристосування до навколишнього середовища , а сімейна - забезпечує соціалізацію і турботу про дітей , інтегруючи їх у суспільне ціле.

Тільки культурна система дає суспільству цілі та ідеали, до яких прагнуть у своїй діяльності люди , і принципи , які дозволяють їм інтегруватися в єдине ціле. По суті це означає , пише автор, що культура виконує центральну роль у забезпеченні рівноваги і внутрішнього гомеостазіса всієї системи. Вона формує життєво важливу для людей, як соціальних істот, символічну середу, що направляє дії соціальних акторів, допомагає їм кооперуватися між собою, вказує, до яких саме цілей слід прагнути, які дії для досягнення подібних цілей прийнятні, а які ні і який результат вжитих зусиль треба вважати успішним. Таким чином , культура відповідає за створення системи вірувань, орієнтацію інтересів і цінностей, нарешті, формування ідеологій (універсальних для всіх теоретичних систем поглядів і цілей), які головним чином і сприяють наведенню легітимного порядку в суспільстві . Всередині культурної сфери Парсонс виділив принцип реципрокності, тобто взаємності, що говорить людям про ті обов'язки , які регулюють відносини між індивідом і колективом, формуючи тим самим основу для виникнення загальної культури.

Функціоналістське трактування культури знайшло своє продовження в роботах відомого соціолога Талкотта Парсонса ( Parsons ), який формулював концепцію культури в контексті своєї теорії соціальної дії. Він писав, що "культура має такі основні функції: по-перше, функцію передачі досвіду, сприяючи тим самим безперервності суспільної традиції , по-друге, функцію навчання, по-третє, функцію об'єднання членів соціального колективу. Таким чином, будучи, з одного боку продуктом соціальної системи, вона, з іншого боку, сама регулює систему соціальної взаємодії. "

"Культурний елемент, - по Парсонсу , - це символічний елемент культурної традиції: ідея чи вірування, символ або ціннісна модель."

Парсонс підкреслював, що сфера культури має свою власну логіку. Культура, будучи системою, володіє своїми власними принципами логічних переходів і семантичних відповідностей, своєю власною структурою і не залежить від мотивацій і конкретних ситуативних переваг суб'єкта соціальної дії, що використовує ті чи інші культурні форми. Культура (і вихідна логіка культури, і продукти культури), таким чином, не можуть бути просто скорочені до мотивів суб'єкта соціальної дії, бо самі культурні підстави, будучи інтеріоризовані, визначають те, яку з можливих альтернатив він вибирає. Культура не може бути редукована і до соціальних відносин. Культуру необхідно відокремлювати як від соціальної, так і від ментальної реальності.