
- •Коливання, амплітуда, фаза, швидкість, прискорення.
- •Потенціальна та кінетична енергія.
- •Представлення коливань у вигляді вектора.
- •Вільні коливання.
- •Затухаючі коливання.
- •Змушенні коливання. Резонанс
- •7. Додавання коливань, биття, фігури Лі сажу.
- •8.Струм через активний опір, ємність, індуктивність.
- •9. Векторні діаграми спадів напруг.
- •10. Вільні електричні коливання.
- •11. Затухаючі електричні коливання
- •12. Вимушені коливання. Резонанс
- •Резонанс напруги, резонанс струмів.
- •Магнітне поле
- •15. Магнітний момент контуру зі стумом.
- •16.Вектор магнітної індукції та напруженості магнітного поля.
- •17.Закон Біо-Савара-Лапласа.
- •18 Магнітна індукція нескінченно довгого провідника зі струмом, кругового провідника зі струмом.
- •19. Закон Ампера
- •20.Сила Лоренца.
- •21.Ефект Хола.
- •Циркуляція вектора напруженості магнітного поля.
- •Магнітна індукція соленоїда та тороїда.
- •24.Потік вектора магнітної індукції.
- •25.Робота по переміщенню провідника зі струмом у магнітному полі.
- •26 Ерс магн. Індукції
- •Самоіндукція та взаємоіндукція.
- •29. Індуктивність соленоїда
- •Енергія магнітного поля.
- •Об’ємна густина енергії магнітного поля.
- •33. Рівняння Максвела в інтегральному та диференціальному вигляді.
- •34. Шкала електромагнітних хвиль
- •35.Швидкість розповсюдження електромагнітної хвилі у середовищі та вакуумі.
- •36.Корпускулярно-хвильова природа світла. Фотон.
- •37.Закони геометричної оптики.
- •38.Принцип Гюйгенса-Френеля
- •40. Інтерференція. 39.Когерентность
- •41. Світловий вектор
- •42.Вектор Умова-Пойтінга.
- •43. Смуги рівної товщини та нахилу.
- •44.Кільця Ньютона
- •Дифракція на круглому отворі, одиничній щілині, дифракційній решітці, на просторовій дифракційній решітці.
- •46. Поляризація світла. Поляризоване світло.
- •Подвійне природне променезаломлення
- •49.Явище дихроїзму (переважного поглинання електромагнітних хвиль, що коливаються у певних напрямках; і світло, проходячи через певну речовину стає поляризованим).
- •Закон Малюса.
- •51.Штучне подвійне променезаломлення (ефект фото потужності та Кера).
- •52.Обертання площини поляризації. Природне та штучне.
- •53. Інтерференція поляризованого світла.
- •54. Дисперсія світла
- •55. Перетворення Лоренца
- •56. Взаємодія електромагнітних хвиль з речовиною (поглинання та розсіяння світла).
- •57. Досліди Фізо-Майкельсона
7. Додавання коливань, биття, фігури Лі сажу.
Запишемо
рівняння коливаньЦиклічні
частоти в обох випадках однакові.
Або
Для
знаходження результуючої амплітуди А
і початкової фази результуючого коливання
ц використаємо векторну діаграму.
Так-як
вектори
і
обертаються
з однаковою циклічною частотою, то
різниця фаз
залишається
постійною.
одержуємо:
Періодичність зміни амплітуди від максимуму до максимуму дає час, який називається періодом биття
,
звідки
Періодичність
зміни амплітуди високочастотних коливань
визначається за формулою
,
звідки
наближено
За
час
відбувається
n гармонічних високочастотних коливань,
тому
звідки
а для частот
В
процесі биття частоти генераторів
визначаються в таких межах:
Рівняння взаэмно перпендикулярних коливань в напрямках осі x і осі y матимуть вигляд
Щоб отримати рівняння траєкторії у звичайному вигляді, треба виключити з цих рівнянь час t.
В
результаті
Рівняння є рівнянням траєкторії результуючого коливання.Замкнуті траєкторії, які рисуються одночасно коливальною точкою у взаємно перпендикулярних напрямках, називаються фігурами Ліссажу. Форма цих кривих залежить від співвідношення амплітуд, частот і різниці фаз коливань, які додаються.
Формула в параметричних координатах:
Вигляд
кривої залежить від співвідношення a/b.
Коли співвідношення дорівнює 1, фігура
Ліссажу має вигляд еліпсу, кола
(A = B, δ = π/2)
ілінії(δ =
0),парабола(a/b =
2, δ = π/2). Інші співвідношення
продукують більш складні фігури.
Припускається, що візуальна форма цих
кривих є часто тривимірнимвузлом.Фігури
Ліссажу, де a = 1, b = N (N —натуральне
число) і
є поліномами Чебишевапершого роду степеня N.
8.Струм через активний опір, ємність, індуктивність.
Акти́вний
о́пір(резиста́нс)— частинаповного
опоруелектричного
колазмінному
струмові, яка поглинаєелектричну
енергію( потужністьP)в
колі за формулою.
В електричних колах, які не мають електроємності, активний опір більший за опір постійному струмові внаслідокповерхневого ефектута магнітних витрат.В електричних колах з великою електроємністю активний опір може бути меншим, ніж опір постійному струмові внаслідок втрат вдіелектрику.
Струм,
що тече через активний опір:
При
послідовному з’єднанні індуктивного
опору
й активного
опору
:
Якщо
у колі активний опір змінюється, то
відповідно змінюватиметься струм у
колі. При
струм буде
рівний:
Струм
називається
струмом короткого замикання. При
(розрив кола)
. Отже при зміні
активного опору від
до
струм у колі
змінюється від 0 до
.
Проміжні
значення струму знайдемо, поділивши
рівняння напруг на
:
або
З
останнього рівняння видно, що сума двох
векторів — векторна сума
та вектора —
, що відстає
від нього на кут
, — стала й
дорівнює струму короткого замикання.
Це відповідає випадку, коли кінець
вектора струму переміщається по колу,
але проходить через початок вектора
струму й кінець вектора
, а вектор
струму
є діаметром
кола.
Є́мність —
здатність тіла накопичувати електричний
заряд, визначається,
як відношення заряду тіла Q до
його потенціалу V.
Властивості: Ємність провідника залежить від його форми. Чим більша поверхня провідника, тим вища ємність. На більшій поверхні віддаль між електр зарядами зростає. Ємність залежить від середовища, в яке поміщений провідник. Чим більша діелектрична проникність середовища, тим більша ємність. Для провідної сфери в середовищі із діелектричною сталою ε C = εR.
Ємність
плоского конденсатора:,
де S — площа поверхні, d — відстань
між обкладками.
Ємність
циліндричного конденсатора:,де
l — довжина цил, b — радіус зовн
обкладки, a — радіус внутр обкладки.
Ємність
двох паралельних дротин:,де
l — довжина дротин, h — віддаль між
ними, а та b — радіуси дротин.
Індуктивність — фізична величина, що характеризує здатність провідника нагромаджувати енергію магнітного поля, коли в ньому протікає електричний струмL = Φ / I.