- •1. Формат роботи (с.7)
- •2. Чи можуть в одній і тійже політичній системі бути різні політичні режими? (с. 10)
- •3. Співвідношення політичного режиму і політичного процесу (с, 11)
- •4. Інституційний підхід до осмислення політичних режимів (с. 12-13)
- •5. Соціологічний підхід до осмислення політичних режимів (с. 12-14)
- •6. П'ять відмінних рис політичних режимів (с. 15-18)
- •7. Визначення політичного режиму (с. 18)
- •8. Хто з мислителів Давнього часу використовував термін „політичний режим(с.20)
- •9. Загальні риси конфуціанства і легізму в описі системи правління (с.21)
- •10. Сутність легістського підходу (Давній Китай) (с.22)
- •11 .Елементи тоталітаризму у вченні Платона (с.23)
- •12. Внесок Арістотеля в теорію політичних режимів (про стабільність політичної влади) (с.26)
- •13. В чому проявляється прагматизм вчення н. Макіавеллі? (с.29)
- •14. В чому полягає взаємодоповнення позицій т. Гоббса і Дж. Локка? (с.Зо)
- •15. Смисл демократії, що розвивається" («развивающейся демократи») і „демократії, що захищається" („защищающейся демократии") втрактуванні
- •16. Елементи жорстко-авторитарного (радикально-демократичного) режиму у вченні ж.Ж. Руссо (с.33-34)
- •17. В чому полягає смисл „парадокса Токвіля"? (с.36)
- •18. Розвиток ліберальної концепції демократії Дж. Мілля (с.36-37)
- •19. Головна відмінність поглядів т. Джефферсона від європейських мислителів в питання прав і свобод людини (с.37)
- •20. В чому полягає внесок г. Гегеля в теорію політичних режимів?(с.38-39)
- •21"Пошуковий" марксизм в поданні франкфуртської школи і відмінність від ,,ідеологічного"(с.40-41)
- •22. Цінність робіт теоретиків і практиків більшовизму для політичних режимів (с.43)
- •23. Який аспект діяльності л. Троцького є важливим для теорії політичних режимів? (с.44)
- •24. „Зона перетину" теорії соціології та теорії „політичних режимів(с.45-46)
- •25. Які версії соціології мають набільше значення для теорії режимів? в чому полягає заслуга соціологів в розробці проблеми соціального прядку в сенсі теорії політичних режимів,(с.54-57)
- •26. Типологія політичних режимів за Моска (аристократично-демократичний, автократично- ліберальний тощо) (с.59)
- •27Два типи класифікації політичних еліт за в.Паретто в контексті теорії політичних рєжимів(с.60-61)
- •28. В чому полягає основний внесок р. Міхельеа в елітологію і теорію пол. Режимів (е.62)
- •29. За якими чотрирьма напрямками здійснюється внесок м. Вебера у вивчення політ, форм та режимів (с.66)
- •30. В чому полягає подібність роздумів м. Вебера і р. Міхельеа на трансформацію політичних режимів (с.66)
- •31. В чому полягає сутність„плебісцитарного вождистського"типу демократії за м. Вебером (с.66)
- •32. 3 Чиїм ім'ям в значній мірі пов'язано виникнення „елітарної теорії демократії (с,67)
- •33. Якою є роль "девелопменталізму" в розвитку досліджень політичних режимів (с.76-77)
- •34. Понятгя "міжнародного режиму" (с.77-78)
- •35.Основні компоненти середовища функціонування політичного режиму (с.82-92)
- •36.Що є принциповою відмінністю правлячої групи від інших соціальних груп (с.95)
- •37,3А якими ознаками можуть відрізнятися правлячі угрупувавші собою (с.96-97)
- •38. Двояке трактування проблеми існування опозиції (с.98)
- •39. Політичні умови легітимації інституту опозиції в суспільстві (за р. Далем) (с.99)
- •40. Типи опозицій (с. 101)
- •41 .Критерії оцінки рівня лояльності політичної опозиції (сі02)
- •42, Десять основних характеристик лояльності опозиції (за х.Дінцем) (с. 105)
- •43. Типології політичних режимів за р.Далем (с. 108)
- •43. А) Базові інститути: лідер - еліта - бюрократія - група, (с.111-1 12)
- •43.6) Механізм прийняття рішень (с. 112-114)
- •44. Типологія „президентського характеру" в теорії політичних режимів (за Дж, Барбером) (с 114)
- •45. Сім факторів, що здійснюють безпосередній вплив на політичні режими (ресурси) (за г. Бінненджиком) (с. 120)
- •46. Що відносять до матеріально-силових ресурсів режиму? (с.121)
- •47. Що відносять до духовно-психологічних ресурсів режиму? (с. 124-125)
- •48. Що, на думку с. Хантінгтона, є важливішим для характеристики суспільства - ступінь керованості чи форма правління? (с.127)
- •49.Основні компоненти і умови політичної стабільності (с. 129-134)
- •50. Що розуміється під ефективністю влади? (с. 134)
- •51. Основні засоби, що використовуються режимом для підтримки стабільності (с. 136-137)
- •52. Що означає політична соціалізація як засіб політичних режимів (сі39)
- •53. Які фактори впливають на зовнішньополітичну поведінку режиму (с 149)
- •54. Відмінність первинного і сучасного трактування демократії (сі54)
- •55. Шість „універсальних характеристик" ліберальної демократії (с.156)
- •56. Основні характеристики ліберально-демократичного устрою держави (с.156-157)
- •57.Основні інститути ліберальної демократії (сі57-158)
- •58 Чи призводить демократизація до добробуту та стабільності (с.158)
- •59,Умови стабільності демократії (с. 159-160)
- •60.Загрози демократії й їх джерела (с. 161-162)
- •61 "Парадокс Токвіля" в характеристиці демократичного устрою (с,162)
- •62,Поняття ,диктократії", ,демократури" та ,іммобілізму" (сі63)
- •64.Особливості консенсусної демократії у порівнянні з мажоригарною(с165)
- •65. Універсальні характеристики авторитаризму (с 167,170)
- •66. Визначення авторитаризм'/ Гза X. Дінпем) (сі 70)
- •67.Чотири основні різновиди авторитаризму (сі70-171)
- •68 Чотири види авторитарних однопартійних режимів (за м. Хагопіаном) (сі72)
- •69,Основні характеристики військових режимів (преторіанських) (сі73)
- •70.Основні характеристики режимів особистої влади і бюрократично-олігархічних режимів (с.175-177)
- •71. Проблема інституціоналізації авторитарних режимів (сі78-179)
- •72. П'ять основних факторів послаблення стабільності авторитарних режимів (сі80)
- •73 .Поняття „тоталітаризму" в літературі (182-183)
- •74,Шість універсальних характеристик тоталітаризму (184-185)
- •75.Загрози благополуччю тоталітаризму (сЛ90-193)
- •76 Різновид тоталітаризму (с 1 93 -197)
- •77 Інші типології політичних режимів (сі97-205)
- •79, Теорія демократичного переходу (с.211)
- •80 Дестабілізація авторитаризму і початок переходу до демократії (с.217)
- •81. Процес переходу до демократії (с.223)
- •82, Спосіб і послідовність демократичного переходу (с,223)
- •83.Зовнішній фактор і демократичний перехід (е.241)
- •84. Проблема консолідації демократичних інститутів (е.251)
- •85, Результати демократичних перехідних процесів (с.259)
45. Сім факторів, що здійснюють безпосередній вплив на політичні режими (ресурси) (за г. Бінненджиком) (с. 120)
Ресурсы жизнеспособности режима могут подразделяться по различным основаниям. Г. Биннендижк, например, сформулировал комплексную типологию факторов (которые могут быть рассмотрены и в качестве ресурсов), оказывающих непосредственное влияние на политический режим и потенциально способствующих его изменению. Он выделил семь таких факторов: 1) физический и духовный потенциал лидера; 2) военное состояние и боеспособность режима; 3) положение дел в экономике; 4) уровень социальной напряженности в обществе, способный отделить персонального носителя власти от народа; 5) прочие социальные факторы, способствующие параличу власти (масштабы коррупции в структурах власти, убийства или изоляция ключевых фигур политической оппозиции); 6) наличие политической коалиции на антиправительственной основе; 7) настроения в армии (30).
46. Що відносять до матеріально-силових ресурсів режиму? (с.121)
К материально-силовым ресурсам чаще всего относят военную боеспособность и экономическую эффективность режима. Эти два фактора тесно связаны друг с другом: военная мощь не является очевидной, если экономика страны полуразрушена или находится в состоянии стагнации. К этой же группе могут быть отнесены демографические и географические ресурсы, которым в определенных ситуациях может принадлежать ключевая роль. Островное положение, лесистая или пустынная местность являются, например, несомненным преимуществом для тех, кому предстоит защищаться от наступления противника и для кого эти условия ведения боя являются предпочтительными. Джунгли, тропический климат, болотистая местность Вьетнама были далеко не единственной причиной поражения США в войне в 60-е гг., но они вне всяких сомнений сыграли в нем заметную роль.
47. Що відносять до духовно-психологічних ресурсів режиму? (с. 124-125)
По нашему мнению, эти факторы могут быть разделены на две основные группы. Во-первых, это те психологические характеристики нации, которые сами по себе, без каких бы то ни было усилий со стороны правящей элиты, способствуют стабилизации режима, укреплению в обществе центростремительных тенденций и взаимодействия центральной и региональной властей. Сюда могут быть отнесены определенные культурные традиции, глубинные, исторически сформировавшиеся особенности национального самосознания, система мифов и верований. Эти особенности национального сознания, как, например, склонность к мифологизации действительности, служат правителям своеобразной точкой опоры в воздействии на общество и побуждении его к одобрению собственного поведения и действиям и желательном для режима направлении. Во-вторых, к духовно-психологическим ресурсам, несомненно, следует относить личный потенциал политического лидера и способность правящей элиты сформулировать и распространить в обществе идеологию, принимаемую основными слоями населения и консервирующую выгодный режиму порядок вещей. Сюда относится контролируемая режимом система массовой информации и пропаганды, выполняющая социальный заказ политического режима.