1.3. Інструменти відеомонтажу

Основною задачею відеомонтажу є стикування окремих елементів відеоматеріала, створення переходів між ними, додавання спецефектів та пояснювальних титрів, а також видалення непотрібних ділянок сюжету. Існує три види відеомонтажа: лінійний, нелінійний та комбінований.

1.3.1. Лінійний монтаж

Лінійний монтаж - це перезапис відеоматеріала з двох або декількох відеоджерел на відеозаписуючий прилад з вирізанням непотрібних та "склеюванням" потрібних відеосцен, додаванням ефектів. Цей спосіб використовується з самого початку відеовиробництва і має на увазі використовування, в найменшій мірі, двох пристроїв: камери або відеомагнітофона з вихідним матеріалом, а також рекордера - відеомагнітофона з чистою касетою. З допомогою різних маніпуляцій, матеріал переписується в потрібній послідовності з плеєра на рекордер, з стрічки на стрічку. Відеопотік, який записується, може проходити через пристрій накладання спецефектів, переходів і титрів, який у реальному часі здіснює необхідні перетворення. [9]

Позитивні якості:

• Сьогодні у практиці журналістів, записи здійснюються завдяки стрічковому обладнанню. З великою кількістю вихідного матеріалу, лінійний монтаж здійснюється швидше, тому що не потрібно витрачати час на перетворення аналогової інформації у цифрову.

• Надійність апаратури та перевірена технологія.

• В покадровій обробці монтажного листа легше вкластися у хронометраж передачі, прибравши або вставивши потртібний фрагмент.

Недоліки:

• «Майстер» по технічним характеристикам завжди гірше "вихідника" через накладання структурних (на стрічці) та контактних (тертя об магнітну голівку) шумів.

• Якщо для створення якогось ефекта потрібно кілька перезаписів, якість "майстра" знижується у геометричній прогресії.

• Апаратура дуже дорога та габаритна.

• Навіть незначна помилка монтажера при запису "майстра" спричинить перезапис усієї інформації.

• Мала кількість спеціалістів старої школи, які знають цю операцію.

• Великі витрати часу на пошук фрагмента для монтажу, перемотку і репетицію, для уточнення точок, що монтуються. [10]

1.3.2. Нелінійний монтаж

Нелінійний монтаж здійснюється на базі комп'ютерних систем. При цьому вихідні відеоматеріали спочатку заносяться у комп'ютер, а потім проводяться процедури монтажа. Особливою ознакою нелінійного монтажа є миттєвий доступ до будь-якого кадру відзнятого матеріалу. Данні зберігаються у цифровому вигляді на жорсткому диску. Для того щоб розмістити на жорсткий диск відзнятий матеріал спочатку потрібно його оцифрувати з допомогою будь-якої плати відеоввода. Тому, усі спецефекти потім реалізовуються з програми, яка оброблює джерела файлів та видає на виході готове відео. Зауважте, що все це можливо при наявності комп'ютера, що для лінійного монтажа не обов'язково. [9]

Позитивні якості:

• Відсутність контактних та структурних шумів під час зіставлення відеоряда, через відсутню операцію перезапису.

• Прямий доступ до будь-якого місця відеосюжета, тому що відсутня стрічка і її не треба перемотувати.

• Низька вартість апаратури.

• Відносна легкість здійснення операції через присутню можливість візуального контроля частотного спектра на моніторі.

• Можливість багаторазового повернення до монтажу.

Недоліки:

• Витрата великої кількості часу на оцифровку відеосигналу у випадку використання стрічкових носіїв.

• Витрати часу на зворотнє перетворення сигналу в аналоговий вигляд ( тому що зараз основне телемовлення здійснюється в аналоговому вигляді).

• Важкість у роботі з великою кількістю початкового матеріалу через обмеженність дискового простору відеосервісу.[11]