1.2.2 Правила відеомонтажу

Знімальний кадр або план - будь-яка ділянка вихідної відеострічки, із записом від натискання кнопки RECORD до паузи, наступне натискання - починається наступний знімальний кадр. Монтажний кадр або план - елемент змонтованого відеофільму - те, що залишилося від знімального кадру після того як його "підрізали" і поставили у потрібному місці.

Монтажний лист - опис вихідного матеріалу або готового фільму з послідовним зазначенням змісту кожного кадру і його координат на плівці (по лічильнику).

Об'єкт - місце зйомки (вулиця, квартира, пляж тощо), інше значення - персонаж, який діє в кадрі.

Вихідні матеріали (вихідні коди) - матеріал, записаний безпосередньо відеокамерою.

Майстер-касета (майстер) - касета, на яку записується фільм, що піддається монтажу.

Термін "план" має ще одне значення - це зображення певного масштабу або крупності. [8]

Розрізняються три основних види кадрів: загальний, середній і великий плани. Масштабом для віднесення конкретного кадру до того чи іншого плану є людська фігура. Якщо вона цілком потрапляє в кадр, то це загальний план, якщо тільки її частина - то середній, якщо тільки голова - великий.

У свою чергу, кожна крупність ділиться на три градації:

• загальний третій - зріст людини в кадрі настільки менше вертикального розміру кадру, що невиразні його індивідуальні риси;

• загальний другий - зріст людини в кадрі менше вертикального розміру кадру, але помітні риси її обличчя і деталі одягу;

• загальний перший - коли людська фігура точно вписується в розмір кадру;

• середній третій - людська фігура "обрізається" рамкою кадру по коліно;

• середній другий - людська фігура "обрізається" рамкою кадру по пояс;

• середній перший - людська фігура "обрізається" рамкою кадру по груди;

• великий третій - в кадрі голова і шия людини;

• великий другий - в кадрі тільки обличчя;

• великий перший - в кадрі частина обличчя.

1.2.3. Відеомонтаж за крупністю

Найпоширеніший випадок відеомонтажу, це коли потрібно змонтувати два зображення одного і того ж героя знятого різними планами (масштабами). Наприклад, необхідно спочатку показати людину в повний зріст (загальний план), щоб глядач міг побачити його костюм, ходу, предмети або людей, які його оточують. Потім необхідно дати глядачеві можливість розгледіти обличчя героя, тому після загального ставиться великий план, коли особа займає майже всю площу кадру.

Такий стик навряд чи залишиться непоміченний глядачем. Справа в тому, що на загальному плані, як правило, риси обличчя погано помітні, а на великому плані випадають із кадру предмети, що оточують героя. Тому глядачеві доводиться деякий час після початку великого плану зіставляти два зображення і шукати зв'язок між ними. Відбувається затримка сприйняття, глядач не стежить за дією, а намагається збагнути, що до чого.

Інший варіант склейки: після поясного плану героя (1-й середній) глядач бачить великий. Сумнівів у тому, що на обох кадрах один і той же чоловік не виникає, риси обличчя на 1-му середньому плані видно чітко. Однак і цей стик буде не дуже вдалим - різниця в масштабах зображення настільки незначна, що свідомість глядача може сприйняти такий перехід як різкий стрибок героя з одного місця на інше.

У комфортному відеомонтажі не можна зіштовхувати сусідні крупності, оптимальний відеомонтаж - через крупність. Наприклад, "середній другий - великий третій", але ніяк не "загальний перший - середній третій" або "загальний третій - великий перший".

Особливими, з точки зору крупності, є кадри, для яких неможливо використовувати в якості масштабу, людську фігуру. Це кадри, зняті з використанням спеціальної оптики:

• макрозйомка (аналогічна використанню людиною лупи), коли треба показати нюанси, видимі людським оком, але для екрану потребують збільшенні - наприклад, пори на шкірі;

• мікрозйомки (аналогічна використанню мікроскопа), коли треба показати об'єкти невидимі людським оком наприклад, мікроби.

Крім того, іноді необхідно виділити частину якого-небудь предмета або частину тіла (циферблат годинника або людське око) - така крупність називається "деталлю".

Використання цих кадрів в комфортному відеомонтажі має бути виправдане попередньою дією, наприклад, герой дивиться на годинник або нахиляється до мікроскопа.

Коли немає можливості точно слідувати принципу комфортного відеомонтажу по крупності, потрібно пам'ятати, що тривалістю планів можна згладити стрибок крупності - чим довше план, тим м'якіше буде перехід до сусідньої крупності.