- •1. Типові завдання з оцінки радіаційної обстановки у разі аварії на аес.
- •2. Режими радіаційного захисту населення і територій у нс.
- •3. Основні показники хімічної обстановки у разі аварії з викидом сдор.
- •4. Основні вихідні дані для оцінки хОю.
- •5. Типові завдання з оцінки хо.
- •6. Основні заходи з оцінки пожежної обстановки.
- •7. Класи пожеж та ступені вогнестійкості споруд.
- •8. Категорії вибухопожежонебезпечності приміщень та порядок їх визначення.
- •10. Методика оцінки осередка ураження при вибухах.
- •12. Показники для оцінки інженерної обстановки у нс.
- •13. Порядок визначення економічних збитків на ог внаслідок нс.
1. Типові завдання з оцінки радіаційної обстановки у разі аварії на аес.
3.9. Оцінка радіаційної обстановки при аварії на АЕС
У випадку аварії на АЕС або зруйнування її у воєнний час обов'язковою умовою є оцінка радіаційної обстановки методом прогнозування або за даними радіаційної розвідки масштабів і ступеня радіоактивного забруднення місцевості й атмосфери. Оцінка проводиться з метою визначення впливу радіоактивного забруднення місцевості на дії населення і обґрунтування оптимальних режимів його діяльності.
Основними завданнями оцінки радіаційної обстановки при аварії на АЕС є:
— контроль викидання радіоактивних речовин з реактора;
— контроль поширення радіоактивних речовин, швидкість і масштаб їх перенесення;
— контроль забруднення радіонуклідами сільськогосподарських і лісових угідь та водойм;
— контроль вмісту радіоактивних речовин в урожаї, продуктах харчування, кормах, воді;
— індивідуальний дозиметричний контроль населення й особового складу формувань цивільного захисту.
2. Режими радіаційного захисту населення і територій у нс.
Під режимом радіаційного захисту населення, робітників та службовців
об’єкта економіки, а також особового складу невоєнізованих формувань ЦО розуміють такий порядок роботи та використання засобів і способів захисту в зонах радіаційного забруднення, який виключає радіоактивне опромінювання людей понад допустимих норм та скорочує до мінімуму вимушену зупинку виробництва.
Для захисту населення передбачено три типових режиму радіаційного захисту;
N1 - застосовується для населених пунктів, в яких населення проживає в основному в дерев'яних будинках (з коефіцієнтом послаблення радіації в 2-3 рази);
N2 - передбачений для населених пунктів, де жителі проживають в кам'яних одноповерхових будівлях, що забезпечують ослаблення радіації в 10 разів;
N3 - передбачений для населених пунктів, де населення проживає в мжогоетажних кам'яних будівлях, що забезпечують ослаблення радіації в 20-30 разів.
При цьому необхідно пам'ятати, що підвали житлових будинків істотно знижують рівень проникаючої радіації (від 7 разів в дерев'яних одноповерхових будинках до 400 разів у багатоповерхових кам'яних).
Будь-який з цих трьох режимів припускає трьохетапний порядок поведінки в зоні ураження;
а) перший етап - це період часу, протягом якого треба постійно перебувати у сховище;
б) другий етап - включає час, протягом якого треба знаходиться по черзі в притулок і в своєму будинку (квартирі);
в) третій етап - це час перебування тільки в своєму будинку (квартирі) з короткочасним виходом на вулицю (не більше ніж на 1 годину).
Тривалість кожного етапу залежить від ступеня захисту людей від радіації, яку забезпечують притулок і житлове приміщення, а також від рівня радіації в районі зараження і часу його спаду. Рівень радіації можна орієнтовно оцінити виходячи з того, що вже через 7 годин після ядерного вибуху рівень радіації зменшується в 10 разів, через добу - в 45 разів, через дві доби - у 100 разів, а через два тижні - в 1000 разів. Тривалість перебування в притулок визначається штабом ЦО та НС в залежності від радіаційної обстановки. Використовуючи довідкові таблиці та наявну інформацію з радіаційну обстановку, можна самостійно визначити час перебування в притулок або в іншому захисній споруді (ПРУ, підвалі і т.п.)..