ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
РОЗДІЛ 3. ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАПОРІЗЬКОГО ВОДОСХОВИЩА
РОЗДІЛ 4.
ВИСНОВОК
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
Розділ 1. Огляд літератури
У складі сучасної іхтіофауни Запорізького водосховища налічується 52 види та підвиди риб - представників 14 родин. Найбільш різноманітною за видами є родина коропових – 26 видів. У сучасних промислових уловах вона домінує з великою відстанню від інших – 85,7 %, оселедцевих – 8%,питома частка інших родин знаходиться у межах 0,3-4 %.
За своїм статусом Запорізьке водосховище є штучно створеною водною екосистемою з доволі значним коливанням усіх параметрів. Для нього характерний нерівномірний розподіл рибопромислових ділянок і, відповідно, різний рівень промислового навантаження на акваторію. Найбільш у промисловому значенні освоєна Самарська затока(42% від загального промислу) ступінь антропогенної трансформації данної ділянки дуже високий.
Порівняно з річковим періодом існування Дніпра до його зарегулювання кількість видів риб залишилась на тому ж рівні,але видовий склад іхтіофауні суттєво змінився. Серед видів - аутакліматизантів які відносяться до родини коропових тільки карась сріблястий має промислове значення.
Видовий склад промислової іхтіофауни Запорізького водосховища,за класифікацією Г.В. Нікольського, можна об’єднати у 5 фауністичних комплексів: третичний рівнинний прісноводній (короп); кореальний рівнинний (плітка,в’язь, карась звичайний, карась сріблястий); понтокаспійський прісноводний (лящ,чехоня, білизна, краснопірка); китайський рівнинний (товстолобик білий. Товстолобик строкатий,амур білий).
Найбільшим рівнем видового різноманіття промислової іхтіофауни відзначається середня (19 видів) та нижня (15 видів) ділянки, які мають схожість за видовим складом та співвідношенням домінуючих видів. Дещо відрізняються показники верхньої ділянки: при загальному домінуванні плітки, тут дещо вищі показники питомої ваги плоскирки, ляща, окуня, щуки.
За результати багаторічних досліджень самим багаточисленним видом на даний момент являється плітка. Іхтіофауна літеральної зони представлена як молоддю промислово-цінних видів риб (лящ, сазан), так і малоцінних(верховодка, вівсянка, гірчак).
Основу рибного промислу в Запорізькому водосховищі, як і в інших дніпровських водосховищах, становлять види риб понткаспійського прісноводного (35-45%) та кореального рівнинного (43-50%) фауністичних комплексів. значно нижча питома частка видів третичного рівнинного прісноводного (1,5-3%). За останні десять років майже в десять разів збільшилась у промислових уловах частка риб понткаспійського морського і китайського рівнинного фауністичних комплексів.
За трофікою живлення у промисловій іхтіофауні домінують бентофаги (плітка, карась, короп, лящ, в’язь, плоскирка, лин) – 50-86%. Питома частка планктофагів ( товстолобики, верховодка) значно нижча – 10-32%. Біомас хижаків (головень, чехоня, білизна) в уловах незначна – 4-12%.
В контрольних уловах, як правило, переважають літофільні види: плітка, сазан, лящ, карась. Із літофільних зустрічається голавль, жерех
Багаторічний аналіз співвідношення трофічних груп в уловах свідчить про чітку тенденцію до зростання частки планктоноїдних риб, що обумовлено, по-перше, інтенсивним меліоративним ловом верховодки, по-друге, зростанням нелімітованих обсягів вилову товстолобиків. В структурі трофічної групи бентос них риб змінився акцент на домінуючі групи риб: промислово цінного ляща витіснили в уловах плітка і карась.
За екологією розмноження головне місце в уловах займають види риб фітолімнофільного комплексу – 90%. Фітолімнофіли ( сріблястий карась, плітка, плоскирка, лящ) відкладають ікру на листях, стеблах та кореневищах торішніх рослин, а також на мякій водній та наземній рослинності, що росте на мілководдях з повільною течією води.
Фітостагнофіли (сазан, карась золотий, лин, краснопірка) також відкладають ікру на м’якій водній рослинності, але для нересту обирають місця прибережних мілководь, де течія води цілком відсутня. Фітостагнофаги складають у сучасних уловах 2 – 8%.
З пелагореофагів тільки чехоня знайшла придатні умови для нересту в умовах Запорізького водосховища. Інші риби цієї екологічної групи ( білий амур, білий та строкатий товстолобики) практично не адаптувались до нересту в природних умовах, і поповнення їх запасів у водосховищі відбувається щляхом щорічного зариблення. Частка пелагофілів у промислі складає близько 10 %.
Частина риб інших реофільних груп в уловах незначна: літереофіли (білизна, рибець, підуст ) зустрічаються в одиничних екземплярах, їх частка в уловах не перевищує 0,2 – 0,5%; фітореофіли (головень, в’язь, синець) – 0,5 - 1%.
Протягом останніх 10 років спостерігається поступова тенденція до підвищення обсягів загального улову риб у Запорізькому водосховищі, але показники промислової рибопродуктивності залишаються досить низькими. Що вдвічі більше нижче порівняно з початковим періодом існування водосховища і майже у п’ять разів нижче порівняно з потенційною рибопродуктивністю, яку дозволяють отримати резерви природної кормової бази.
Для Запорізького водосховища характерний нерівномірний розподіл рівня промислового навантаження на акваторію. Верхня ділянка водосховища характеризується низьким рівнем промислового навантаження. Це зумовлюється її розташуванням в межах промислово розвинутих міст Дніпропетровська та Дніпродзержинська, а також труднощами здійснення промислових ловів. Досить добре освоєні нижня ділянка водосховища та Самарська затока.
У сучасній іхтіофауні Запорізького водосховища з 52 видів риб тільки 18 мають промислове значення. Рідко зустрічаються або присутні в одиничних екземплярах у промислі такі види, як синець, клепець, в’язь, рибець,білий амур , минь. Мізерні показники в уловах мають лин (0,1%), головень (0,2%), білизна (0,2%), чехоня (0,7%).
До нових видів-саморозселенців належить чебачок амурський Pseudorasbora parva. Це невелика пічкуроподібна рибка довжиною до 10 см. Самка відкладає ікру на камені або підводних предметах, а самець охороняє їх. Живиться у молодому віці зоопланктоном, дорослі риби – бентофаги. Природний ареал мешкання – басейн р. Амур. Потрапивши до водосховища,чебачок швидко адаптувався. Його активне розселення небажане, оскільки він може бути небезпечним трофічним конкурентом для молоді промислових риб. У свою чергу, сам чебачок є об’єктом живлення хижих риб.
Дослідження видового складу прибережних популяцій молоді риб, свідчіть про негативну тенденцію до зростання частки малоцінних коротко циклових видів риб, яка спостерігається останні роки на Запорізькому водосховищі. Так у загальній кількості цьогорічок частка таких малоцінних непромислових видів риб, як чебачок амурський, гірчак звичайний, верховодка сягала 60%. Чисельність цьогрічок гірчака становила у середньому по водосховищу 1100 екз./100м². Помітне збільшення популяції коротко циклових видів риб вказує, насамперед, про недостатній прес хижаків, а також про низький рівень меліоративних ловів. Необхідно врахувати, що практично всі зазначені малоцінні види є зоопланктофаги, що робить їх небезпечними харчовими конкурентами для молоді цінних риб. Чисельність цього річок таких цінних видів риб, як лящ, короп залишається на катастрофічно низькому рівні – 0,07 – 6,5 екз./100м². Показники чисельності молоді плітки та карася тримаються на відносно стабільному рівні – відповідно 99 та 10,25 екз./100м².
Стан природного відтворення більшості ресурсних видів риб у Запорізькому водосховищі за показниками чисельності та біомаси можна охарактеризувати як незадовільний. Негативним явищем є також домінування коротко циклових видів риб, які є харчовими конкурентами для молоді цінних видів риб.
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ