16.Звязок словотвору з іншими лінгвістичними дисциплінами.

Словотвір має тісні зв’язки з:

-Морфемікою, яка вивчає інвентар морфем укр..мови, частина яких є словотворчими.

-морфонологією;

-лексикологією,поповнює лексичний склад мови;

-морфологією,бо продукує слова обов’язково певної частини мови з відповідними морфологічними ознаками;

-морфонемікою, виявляється в тому,що морфонологічні явища (усіч., інтерфікс., морфолог.чегрування) на межі між твірними морфемами в процесі словотворення знімають структурні, фонетичні, словотвірні та інші обмеження в сполучуваності морфем і тим самим завершують словотвірний акт;

-синтаксисом(значення кожного похідного слова можна описати через перифразу, в якій стрижневим словом виступає мотивувальне слово);

-стилістикою, так як у словотвірній структурі мови наявні певні утворення із пестливо-здрібнілими та зневажливо згрубілими значеннями, які використовуються з певними стилістичними спрямуваннями;

-фонетикою, виявляється в тому, що фонемна структура твірного слова та місце наголошення зумовлюють вибір твірного суфікса та морфологічних явищ на межі між твірними морфемами;

-семантикою, виявляється в тому,що користується семантичними одиницями, базується на семантичних одиницях і продукує семантичні одиниці,широко залучаєчи й асемантичні компоненти – інтерфікси.

17.Розрізнення понять «словозміна», «формотворення» і «словотворення».

Словозміна – це творення граматичних форм слова за допомогою закінчень. При цьому процесі змін у семантиці слова не передбачається.

Формотворення – це утворення граматичної форми одного й того ж самого слова. Семантичних зрушень при цьому процесі не відбувається. Використовуються граматичні суфікси та префікси.

Словотворення – це процес,механізм, система і результат творення вторинних(похідних) слів, що перебувають між собою у типових структурно-семантичних зв’язках.

Словотворення, як полі функціональне явище визначається також так:1)механізм творення слів, тобто сукупність правил, способів, моделей творення слів;2)»процес творення вторинних зв’язків»; 3) результат творення вторинних знаків, тобто словотвірної структури слова; 4)сукупність словотвірних типів у їх взаємодії,тобто як словотвірна система.

У словотворі вивчаються лише ті слова, в яких наявна зміна лексичного значення про творенні одного слова від іншого.

18.Поняття про словотвірну структуру слова.

Поняття словотвірної структури слова — це центральне поняття синхронічного словотвору, через яке підкреслюється не лише формальна організація похідних слів, а й їхня семантична співвідносність із твірними словами. Саме це поняття лежить в основі словотвірного аналізу.

Словотвірна структура — це подільність слова на елементи, які безпосередньо беруть участь у творенні даного слова.

Така інтерпретація цього поняття наближає його до поняття взірця (або моделі), в якому відображується матеріальна будова похідного слова, наявність у його складі сукупності словотворчих елементів, які виражають не лише форму, але й зміст слова.

Отже, словотвірна структура слова—це поняття, значно ширше, ніж поняття морфемної будови (структури), оскільки за допомогою цього поняття ви­являється сукупність тих словотворчих елементів, які виражають не лише форму, але й зміст похідного слова. Словотвірна структура — це формально виражена похідність слова, його "організація", яка об'єднує в собі різні за функцією частини — формантну та мотиваторну.

Між похідним словом і твірною базою існує:

-семантичний;

-стркутурний зв’язок.

Структурний зв'язок виявляється у наявності/відсутності в похідному слова афіксальних елементів.

Семантичний зв'язок має місце тоді,коли лексичне значення похідного слова мотивується лексичним значенням твірної основи.

Коли йдеться лише про семантичний зв'язок між твірною базою та похідним словом, то твірну базу ще можуть називати мотивувальною основою.

Словотвірна структура слова і його морфемна будова тісно пов’язані між собою. Морфемна будова слова формується словотворенням(море-моряк).

Словотвірний такт є диференційною ознакою, яка відрізняє словотвірну парадигму від словотвірного гнізда.