- •1.Морфеміка як мовознавча дисципліна, її завдання.
- •2.Визначення морфеми; її характеристика.
- •3.Різні класифікації морфем в українській мові.
- •1)За характером значення:
- •2)За позицією у структурі слова:
- •3) За функцією:
- •5.Поняття афіксоїдів в українській мові.
- •6.Службові морфеми та їх відмінність від кореневих морфем.
- •7.Структурно-семантичні взаємовідношення між морфемами.
- •8.Поняття «морф», «аломорф» та «варіант морфеми» в українській мові.
- •9.Варіантність морфем в українській мові.
- •10.Основа слова і закінчення, поняття про нульове закінчення.
- •11.Типи основ слова в українській мові.
- •12.Історичні зміни в морфемній структурі слова.
- •13.Принципи морфемного аналізу слова.
- •14.Морфемні словники.
- •15.Словотвір як окрема лінгвістична дисципліна. Предмет і об’єкт дослідження в словотворі.
- •16.Звязок словотвору з іншими лінгвістичними дисциплінами.
- •17.Розрізнення понять «словозміна», «формотворення» і «словотворення».
- •18.Поняття про словотвірну структуру слова.
- •19.Структурні різновиди твірної бази.
- •20.Поняття мотивувальної основи. Словотвірне значення слова та його типи.
- •21.Словотвірний ланцюжок, парадигма, гніздо.
- •22.Словотвірний тип, модель, розряд, категорія.
- •23.Суфіксальний спосіб словотворення в українській мові.
- •24.Префіксальний спосіб словотворення в українській мові.
- •25.Префіксально-суфіксальний спосіб словотворення.
- •26.Редеривація(зворотне словотворення)
- •27.Черезступеневе словотворення
- •28.Морфолого-синтаксичний спосіб словотворення
- •29.Лексико-семантичний спосіб словотворення
- •30.Осново та словоскладання як способи словотворення
- •31.Лексико-синтаксичний (зрощиннєвий) спосіб словотворення
- •32.Абревіація як спосіб словотворення
- •33.Непродуктивні способи творення складних слів
- •34. Суфіксальний словотвір іменників від дієслівних основ.
- •35.Суфіксальний словотвір іменників від прикметникових основ
- •36. Суфіксальний словотвір іменників від іменникових основ.
- •37.Нульова суфіксація в сфері іменникового словотворення
- •38.Відіменникові словотвірні типи з модифікаційним значенням
- •39.Творення іменників з суфіксами суб єктивної оцінки.
- •40. Префіксальний спосіб творення іменників і прикметників.
- •41. Своєрідні особливості іменникового словотвору української мови.
- •42. Префіксально-суфіксальний спосіб творення іменників і прикметників.
- •43. Суфіксальний словотвір якісних прикметників.
- •44.Суфіксальне творення прикметників від ад’єктивних основ.
- •45. Суфіксальний словотвір відносних прикметників.
- •46. Способи творення складних похідних прикметників.
- •47. Суфіксальний словотвір дієслів від іменникових основ.
- •48. Суфіксальне творення дієслів від прикметникових основ.
- •49. Префіксально-суфіксальний спосіб творення дієслів.
- •50. Словотвір прислівників в українській мові.
29.Лексико-семантичний спосіб словотворення
Лексико-семантичним називається такий спосіб, при якому звукова оболонка твірного слова залишається незмінною, набуває нового значення і стає похідним, наприклад: лебідь (птах) і Лебідь (прізвище).
При цьому способі не застосовуються спеціальні словотворчі засоби, а формантом є зміна семантики.
Похідне слово з’являється семантичним шляхом – через розщеплення багатозначного слова і поступове утворення омонімів (В.В. Виноградов, М.М. Шанський, І.І. Ковалик). Наприклад: перо – пір’їна і знаряддя для писання.
Лексико-семантичним способом утворюються переважно іменники, серед них:
- терміни: лопатка;
- найменування нових предметів, понять: супутник;
- власні назви (закладів, установ, періодичних видань, дитсадків, цукерок тощо): “Киянка” (назва швейної фабрики), “Дзвін” (журнал) та ін.
У процесі лексико-семантичного способу словотвору слово не змінює своїх фонетичних та граматичних характеристик, змінюється лише його лексичне значення. В такому випадку слово стає похідним (ручка означає вже не маленьку руку, a те, за що беруться рукою (ручка лопати, ручка від дверей) або й інструмент для письма (кулькова ручка). Цей спосіб полягає в тому, що наявні в мові слова використовуються для позначення нових предметів, явищ. В основі лежить метафора, метонімія, синекдоха.
Лексико-семантичний спосіб словотвору – один з основних способів поповнення номінативних засобів мови, при якому звукова форма твірного слова (мотиватора), залишаючись незмінною, набуває нового значення і стає семантично похідною (мотивованою). Лексико-семантичний спосіб словотвору активно виявляється в системі номінації власних назв. Основними механізмами лексико-семантичного способу словотвору в цій підсистемі мови є:
- онімізація (перехід загальної назви у власну);
- трансонімізація (перехід власної назви з одного класу назв до іншого);
- онімотрансонімізація (комбіноване використання різновидів способу за моделлю: онімізація + трансонімізація).
Кожен з цих різновидів пов’язаний із семантичними і граматичними змінами мовних одиниць. Збереження мотиваційних зв’язків між базовим словом і семантичним новотвором дозволяє відносити лексико-семантичний спосіб словотвору в системі номінації власних назв до явищ синхронічного плану.
30.Осново та словоскладання як способи словотворення
Словоскладання - це поєднання кількох слів в одному складному слові. Утворюються на основі словосполучень прикладкового типу і виражають одне поняття. Наприклад: салон-перукарня, далеко-далеко, лікар-онколог, фільм-опера.
У межах цього способу словотвору на сьогодні помітно активізувалися іншомовні елементи кореневого походження: авіа-, арт-, біо-, гео-, енерго-, кіно-, макро-, міні-, парто-, психо-, теле-, термо-, транс-, -крат, -кратія, -фобія, -фоб. Серед них є такі, що набули статусу пре- або постпозитивної частини складних слів протягом останніх років: веб-, відео-, еко-, євро-, нарко-, -шоу, -мен. Власне українські основи: багато-, взаємо-, державо-, україно- беруть участь у творенні нових композитів із нижчою частотністю. У новотворах-прикметниках складання найчастіше супроводжується суфіксацією.
Основоскладання-один із найпродуктивніших способів утворення нових слів.Основоскладання ґрунтується на словосполученнях, які згортаються в складні слова.
Складне слово ніби вбирає в себе синтаксичні зв язки компонентів та їх семантичне відношення, отже вони мають свій внутрішній синтаксис.
Композити-складні слова, а спосіб-композиція. Мають особливу ком позитивну форму,мають інтерфікс,до їх складу часто входять складові частини,що не зустрічаються у формі самостійних елементів.
1)Сурядні: ліс і тундра-лісотундра
2)Підрядні: чорне море- чорноморський.