37.Нульова суфіксація в сфері іменникового словотворення

НУЛЬВА СУФІКСАЦІЯ-різновид суфіксального способу словотворення, в якому словотворчий формант матеріально не виражений. В українській лінгвістичній науці нульову суфіксацію розглядають якпротивагу до субстанціальної (позитивної, матеріально вираженої).

Сутність цього способу в тому, щотвірне слово усікається і до усіченої частини додається нульовий суфікс із нульовим закінченням. При цьому можуть відбуватися зміна наголосу і чергування кінцевих приголосних (зруб, нарив, набіг, закид, падь, різь,помах, відсіч)”

Для встановлення статусу нульової морфеми обов’язковою є позиція в словозмінній парадигмі слова чи словотвірній системі мови. Вона повинна співвідноситися з вираженими, тобто позитивними, морфемами у вВ українській літературній загальновживаній мові нульові словотворчі суфікси характерні для іменників та прикметників. У іменниках нульова суфіксація відбувається в таких випадках:

Вони трапляються

1)насамперед серед віддієслівних іменникових утворень чоловічого роду –назв абстрактної дії (біг, вибух, виск, виступ, відвар, відліт, дзвін,запас, літ, напад, обхват, перелом, підкоп, полон, прокол, пуск, розбіг,розгін, роздум, розмах, розріз, торг, хід)

2) відприкметникових іменників жіночого роду – назв абстрактної ознаки (блакить, вись, гладь, гниль,даль, зелень, погань, пріль, прозолоть, рвань, слизь, цвіль).

3) Зрідка нульовий словотворчий суфікс притаманний іменникам жіночого роду, що називають дію чи стан (вправа, вистава, дума, їзда, погоня, покута,розправа)

4) ще рідше іменникам чоловічого, жіночого та середнього роду –назвам конкретних предметів, утвореним від дієслів (нарив, перелаз,причіп, рів, шов, обнова, ложе).

5)Зовсім небагато зафіксовано іменниківназв осіб чоловічого роду (недоук, посол) та спільного роду (маруда,причепа, рева, сновига, шкандиба).

38.Відіменникові словотвірні типи з модифікаційним значенням

Словотвірна система іменників української мови успадкована від давньоруської мови і виявляє спільність з багатьма словянськими мовами. В процесі розвитку вона набула індивідуальні риси.

Похідні іменники активно творяться від:

1) дієслів

2) іменників

3)прикметників.

Творення відбувається усіма способами, але найбільше афіксальним, найпродукт. - суфіксальним.

Від іменників можуть утворюватися похідні іменники або з новим лексико-семантичним значенням, або з модифікаційним значенням.

Зміни від іменників можуть означати осіб за видм діяльності,знаряддя продукти дияльності місце.

Найпродуктивніші суфікси: ник, ар,ець:огородник,виноградар.

Непродуктивні суфікси:ій, аин, ух,ун,к.

малопродуктивні:ан,як,чак,анин,Щ,чик.

39.Творення іменників з суфіксами суб єктивної оцінки.

Для вираження категорії суб’єктивного ставлення до реалій в українській мові використовуються зменшувально-емоційні суфікси та суфікси збільшеності, які, приєднуючись до твірної основи, надають новоутвореному слову відтінків здрібнілості, формують різні експресивно-оцінні значення похідних слів. Зменшувально-емоційні іменники з позитивним емоційним забарвленням (ПЕЙОРАТИВНІ)складають значну групу слів, що творяться за допомогою таких суфіксів: -ок, -ек, -ець, -к (о), -очок, -чик, -оньк (о), -ун, -усь(чоловічий рід); -к (а), -иц (я), -очк (а), -ичк (а), -ун (а), -ус (я)(жіночий рід); -ц (е), - а, -ч (а), -ен (я), -еньк (о), -ачк (о), -ечк (о)(середній рід). Одним із продуктивних суфіксів, що утворюють іменники з відтінком збільшеності і суб’єктивної оцінки згрубілості, негативного ставлення(ДЕМІНУТИВНІ), є формат -ищ (е), за допомогою якого слово набуває значення подвійного (чоловічо-середнього або жіночо-середнього) роду: носище, мостище, морозище, голосище, ручище, очище, дверище. Менш уживані суфікси - це -иськ (о) (хлопчисько, дівчисько), -уг (а), -уган (злодюга, дідуган), -ук (а) (звірюка, каменюка, зміюка) тощо. Більшість із таких утворень позначають осіб або інших істот обох статей і належать до іменників спільного роду.