Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
3_s_sulm_ispit.docx
Скачиваний:
292
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
90.07 Кб
Скачать

22.Словотвірний тип, модель, розряд, категорія.

Словотвірний тип – це схема(формула) побудови похідних слів, яка характеризується спільністю 3-х елементів:

-спільністю частин мови твірної основи;

-спільними формальними співвідношеннями між похідними і твірними словами, а для афіксальних способів словотворення – тотожністю афікса;

-спільністю семантичних співвідношень між похідними і твірними основами.

Наприклад:1.відіменниковий словотвірний тип з суфіксом -ин- на позначення одиничності:горошина,соломина; 2.відіменниковий словотвірний тип з суфіксом -ин- на позначення м’яса тварин.

Словотвірний тип характеризується:

1.Продуктивністю – це кількісна характеристика типу. Утворюючи довгі ряди похідних слів, обсяг яких визначається статистично. Продуктивність свідчить про обсяг.

2.Активністю – здатність типу поповнювати свій ряд новими похідними утвореннями. Виявляється в межах чітко визначеного відрізка часу. Активність свідчить про замкненість чи не замкненість.

3.Уживаністю – статистичні закономірності реалізації типу не в словниках, а в мовленні. . Уживаність свідчить про частотність моделі в тексті.

Іноді в мовознавстві обожнюють поняття словотвірний тип і модель.

Словотвірна модель – це структурні різновиди в середині одного і того ж словотвірного типу.

Наприклад:від топонімічні прикметники можуть утворюватися:а)без чергування фонем; б)з чергування фонем.

Словотвірний розряд – сукупність семантично-однорідних словотвірних типів.

Словотвірна категорія – це сукупність словотвірних розрядів, об’єднаних одним спільним значенням.

Словотвірний клас – це об’єднання словотвірних категорій на рівні частин мови.

23.Суфіксальний спосіб словотворення в українській мові.

Під поняттям «Спосіб словотворення» розуміють схему побудови одно структурних у словотвірному відношенні слів, абстраговану від конкретних словотворчих засобів.

Суфіксальний словотвір є одним з найпродуктивніших способів словотвору в українській мові.

За допомогою нього утворюються всі частини мови,існує можливість перевести твірну основу з однієї частини мови в іншу.

Особливість суфіксального способу словотвору в тому, що він може у процесі словотворення взаємодіяти з іншими способами:

-з префіксальним:по-домашн-ьому;

-з осново складанням: жовто-блакит-н-ий;

-з постфіксацією: жереб-и-ти-ся.

Суфіксальний спосіб застосовується при утворенні всіх повнозначних частин мови, крім займенників.

Суфіксальні форманти приєднуються до основ майже всіх частин мови.

Субстанціальна суфіксація може бути:А)транспозиційною:жовтий-жовтизна; Б)модифікаційною:жовтий-жовток.

Субстанціальній суфіксації протистоїть нульова суфіксація, яку не всі мовознавці виділяють. Нульова суфіксація – це утворення похідних слів за допомогою нульових суфіксів із нульовими закінченням. Сутність цього способу в тому, що твірне слово усікається і до усіченої частини додається нульовий суфікс із нульовим закінченням. При цьому можуть відбуватися зміна наголосу і чергування кінцевих приголосних.

24.Префіксальний спосіб словотворення в українській мові.

Префікс в процесі словотворення приєднується до готового, вже сформованого слова і НІКОЛИ не переводить твірне слово в іншу частину мови, проте такі вчені як Ковалик І.І. та Горпинич В.О. вважають інакше. На їх думку, при префіксації, так само як і при суфіксації, твірне слово трансформується в основу. Нерідко твірна основа при префіксації може формально збігатися зі словом.

Префіксальним називається такий спосіб, при якому похідне слово утворюється за допомогою форманта, основним компонентом якого є префікс:вчора-позавчора. Він може супроводжуватися такими морфологічними явищами:1)інтерфіксами: гнати-об+і+гнати; 2)зміною місця наголосу;3)чергування:і:й.

Префікси позбавлені транспозиційної і модифікаційної функції і виконують у процесі словотворення лише мутаційну функцію:текст-підтекс.

Префіксальний спосіб взаємодіє із суфіксальним та постфіксальним способами:1)український – по-українськ+и; 2)стрибати-до+стрибати+ся.

Префіксація найчастіше застосовується при творенні дієслів, рідше трапляється при творенні іменників, прикметників,прислівників.