- •1.Морфеміка як мовознавча дисципліна, її завдання.
- •2.Визначення морфеми; її характеристика.
- •3.Різні класифікації морфем в українській мові.
- •1)За характером значення:
- •2)За позицією у структурі слова:
- •3) За функцією:
- •5.Поняття афіксоїдів в українській мові.
- •6.Службові морфеми та їх відмінність від кореневих морфем.
- •7.Структурно-семантичні взаємовідношення між морфемами.
- •8.Поняття «морф», «аломорф» та «варіант морфеми» в українській мові.
- •9.Варіантність морфем в українській мові.
- •10.Основа слова і закінчення, поняття про нульове закінчення.
- •11.Типи основ слова в українській мові.
- •12.Історичні зміни в морфемній структурі слова.
- •13.Принципи морфемного аналізу слова.
- •14.Морфемні словники.
- •15.Словотвір як окрема лінгвістична дисципліна. Предмет і об’єкт дослідження в словотворі.
- •16.Звязок словотвору з іншими лінгвістичними дисциплінами.
- •17.Розрізнення понять «словозміна», «формотворення» і «словотворення».
- •18.Поняття про словотвірну структуру слова.
- •19.Структурні різновиди твірної бази.
- •20.Поняття мотивувальної основи. Словотвірне значення слова та його типи.
- •21.Словотвірний ланцюжок, парадигма, гніздо.
- •22.Словотвірний тип, модель, розряд, категорія.
- •23.Суфіксальний спосіб словотворення в українській мові.
- •24.Префіксальний спосіб словотворення в українській мові.
- •25.Префіксально-суфіксальний спосіб словотворення.
- •26.Редеривація(зворотне словотворення)
- •27.Черезступеневе словотворення
- •28.Морфолого-синтаксичний спосіб словотворення
- •29.Лексико-семантичний спосіб словотворення
- •30.Осново та словоскладання як способи словотворення
- •31.Лексико-синтаксичний (зрощиннєвий) спосіб словотворення
- •32.Абревіація як спосіб словотворення
- •33.Непродуктивні способи творення складних слів
- •34. Суфіксальний словотвір іменників від дієслівних основ.
- •35.Суфіксальний словотвір іменників від прикметникових основ
- •36. Суфіксальний словотвір іменників від іменникових основ.
- •37.Нульова суфіксація в сфері іменникового словотворення
- •38.Відіменникові словотвірні типи з модифікаційним значенням
- •39.Творення іменників з суфіксами суб єктивної оцінки.
- •40. Префіксальний спосіб творення іменників і прикметників.
- •41. Своєрідні особливості іменникового словотвору української мови.
- •42. Префіксально-суфіксальний спосіб творення іменників і прикметників.
- •43. Суфіксальний словотвір якісних прикметників.
- •44.Суфіксальне творення прикметників від ад’єктивних основ.
- •45. Суфіксальний словотвір відносних прикметників.
- •46. Способи творення складних похідних прикметників.
- •47. Суфіксальний словотвір дієслів від іменникових основ.
- •48. Суфіксальне творення дієслів від прикметникових основ.
- •49. Префіксально-суфіксальний спосіб творення дієслів.
- •50. Словотвір прислівників в українській мові.
22.Словотвірний тип, модель, розряд, категорія.
Словотвірний тип – це схема(формула) побудови похідних слів, яка характеризується спільністю 3-х елементів:
-спільністю частин мови твірної основи;
-спільними формальними співвідношеннями між похідними і твірними словами, а для афіксальних способів словотворення – тотожністю афікса;
-спільністю семантичних співвідношень між похідними і твірними основами.
Наприклад:1.відіменниковий словотвірний тип з суфіксом -ин- на позначення одиничності:горошина,соломина; 2.відіменниковий словотвірний тип з суфіксом -ин- на позначення м’яса тварин.
Словотвірний тип характеризується:
1.Продуктивністю – це кількісна характеристика типу. Утворюючи довгі ряди похідних слів, обсяг яких визначається статистично. Продуктивність свідчить про обсяг.
2.Активністю – здатність типу поповнювати свій ряд новими похідними утвореннями. Виявляється в межах чітко визначеного відрізка часу. Активність свідчить про замкненість чи не замкненість.
3.Уживаністю – статистичні закономірності реалізації типу не в словниках, а в мовленні. . Уживаність свідчить про частотність моделі в тексті.
Іноді в мовознавстві обожнюють поняття словотвірний тип і модель.
Словотвірна модель – це структурні різновиди в середині одного і того ж словотвірного типу.
Наприклад:від топонімічні прикметники можуть утворюватися:а)без чергування фонем; б)з чергування фонем.
Словотвірний розряд – сукупність семантично-однорідних словотвірних типів.
Словотвірна категорія – це сукупність словотвірних розрядів, об’єднаних одним спільним значенням.
Словотвірний клас – це об’єднання словотвірних категорій на рівні частин мови.
23.Суфіксальний спосіб словотворення в українській мові.
Під поняттям «Спосіб словотворення» розуміють схему побудови одно структурних у словотвірному відношенні слів, абстраговану від конкретних словотворчих засобів.
Суфіксальний словотвір є одним з найпродуктивніших способів словотвору в українській мові.
За допомогою нього утворюються всі частини мови,існує можливість перевести твірну основу з однієї частини мови в іншу.
Особливість суфіксального способу словотвору в тому, що він може у процесі словотворення взаємодіяти з іншими способами:
-з префіксальним:по-домашн-ьому;
-з осново складанням: жовто-блакит-н-ий;
-з постфіксацією: жереб-и-ти-ся.
Суфіксальний спосіб застосовується при утворенні всіх повнозначних частин мови, крім займенників.
Суфіксальні форманти приєднуються до основ майже всіх частин мови.
Субстанціальна суфіксація може бути:А)транспозиційною:жовтий-жовтизна; Б)модифікаційною:жовтий-жовток.
Субстанціальній суфіксації протистоїть нульова суфіксація, яку не всі мовознавці виділяють. Нульова суфіксація – це утворення похідних слів за допомогою нульових суфіксів із нульовими закінченням. Сутність цього способу в тому, що твірне слово усікається і до усіченої частини додається нульовий суфікс із нульовим закінченням. При цьому можуть відбуватися зміна наголосу і чергування кінцевих приголосних.
24.Префіксальний спосіб словотворення в українській мові.
Префікс в процесі словотворення приєднується до готового, вже сформованого слова і НІКОЛИ не переводить твірне слово в іншу частину мови, проте такі вчені як Ковалик І.І. та Горпинич В.О. вважають інакше. На їх думку, при префіксації, так само як і при суфіксації, твірне слово трансформується в основу. Нерідко твірна основа при префіксації може формально збігатися зі словом.
Префіксальним називається такий спосіб, при якому похідне слово утворюється за допомогою форманта, основним компонентом якого є префікс:вчора-позавчора. Він може супроводжуватися такими морфологічними явищами:1)інтерфіксами: гнати-об+і+гнати; 2)зміною місця наголосу;3)чергування:і:й.
Префікси позбавлені транспозиційної і модифікаційної функції і виконують у процесі словотворення лише мутаційну функцію:текст-підтекс.
Префіксальний спосіб взаємодіє із суфіксальним та постфіксальним способами:1)український – по-українськ+и; 2)стрибати-до+стрибати+ся.
Префіксація найчастіше застосовується при творенні дієслів, рідше трапляється при творенні іменників, прикметників,прислівників.