- •1.Морфеміка як мовознавча дисципліна, її завдання.
- •2.Визначення морфеми; її характеристика.
- •3.Різні класифікації морфем в українській мові.
- •1)За характером значення:
- •2)За позицією у структурі слова:
- •3) За функцією:
- •5.Поняття афіксоїдів в українській мові.
- •6.Службові морфеми та їх відмінність від кореневих морфем.
- •7.Структурно-семантичні взаємовідношення між морфемами.
- •8.Поняття «морф», «аломорф» та «варіант морфеми» в українській мові.
- •9.Варіантність морфем в українській мові.
- •10.Основа слова і закінчення, поняття про нульове закінчення.
- •11.Типи основ слова в українській мові.
- •12.Історичні зміни в морфемній структурі слова.
- •13.Принципи морфемного аналізу слова.
- •14.Морфемні словники.
- •15.Словотвір як окрема лінгвістична дисципліна. Предмет і об’єкт дослідження в словотворі.
- •16.Звязок словотвору з іншими лінгвістичними дисциплінами.
- •17.Розрізнення понять «словозміна», «формотворення» і «словотворення».
- •18.Поняття про словотвірну структуру слова.
- •19.Структурні різновиди твірної бази.
- •20.Поняття мотивувальної основи. Словотвірне значення слова та його типи.
- •21.Словотвірний ланцюжок, парадигма, гніздо.
- •22.Словотвірний тип, модель, розряд, категорія.
- •23.Суфіксальний спосіб словотворення в українській мові.
- •24.Префіксальний спосіб словотворення в українській мові.
- •25.Префіксально-суфіксальний спосіб словотворення.
- •26.Редеривація(зворотне словотворення)
- •27.Черезступеневе словотворення
- •28.Морфолого-синтаксичний спосіб словотворення
- •29.Лексико-семантичний спосіб словотворення
- •30.Осново та словоскладання як способи словотворення
- •31.Лексико-синтаксичний (зрощиннєвий) спосіб словотворення
- •32.Абревіація як спосіб словотворення
- •33.Непродуктивні способи творення складних слів
- •34. Суфіксальний словотвір іменників від дієслівних основ.
- •35.Суфіксальний словотвір іменників від прикметникових основ
- •36. Суфіксальний словотвір іменників від іменникових основ.
- •37.Нульова суфіксація в сфері іменникового словотворення
- •38.Відіменникові словотвірні типи з модифікаційним значенням
- •39.Творення іменників з суфіксами суб єктивної оцінки.
- •40. Префіксальний спосіб творення іменників і прикметників.
- •41. Своєрідні особливості іменникового словотвору української мови.
- •42. Префіксально-суфіксальний спосіб творення іменників і прикметників.
- •43. Суфіксальний словотвір якісних прикметників.
- •44.Суфіксальне творення прикметників від ад’єктивних основ.
- •45. Суфіксальний словотвір відносних прикметників.
- •46. Способи творення складних похідних прикметників.
- •47. Суфіксальний словотвір дієслів від іменникових основ.
- •48. Суфіксальне творення дієслів від прикметникових основ.
- •49. Префіксально-суфіксальний спосіб творення дієслів.
- •50. Словотвір прислівників в українській мові.
36. Суфіксальний словотвір іменників від іменникових основ.
Усі від субстантивні похідні поділяються на дві групи: похідні з новим лексико-семантичним (мутаційним) значенням, деривати з лексико-граматичним (модифікаційним) значенням. Словотвірна модифікація полягає у внесенні в значення слова нових додаткових ознак, часто з відтінком суб’єктивної оцінки.
Похідні з МУТАЦІЙНИМ ЗНАЧЕННЯМ творяться за допомогою таких продуктивних суфіксів: -ник- та його варіанти –івник-, -аник-, -яник-, -акник-. Деривати цього типу мають в сучасній українській мові різні значення: назви осіб за родом діяльності (зубник, птахівник), місце, де відбувається діяльність (двірник, залізничник), за соціальним становищем (чиновник, полковник), за характерними ознаками (бабник), предметне значення (годинник, сірник, чайник, іменник, прикметник), значення збірності (словник, пісенник); -ар, -яр- деривати цього словотвірного типу є характерною рисою українського словотвору (виноградар, школяр, аптекар, столяр), може мати предметне значення (димар, буквар); -ець-(-иниць-, -анець-) використовується для утворення назв осіб за їх приналежністю до політичний, ідеологічних напрямків (стахановець, мічурінець), національності (українець, кубинець), роду діяльності (урядовець, службовець).
Малопродуктивні суфікси: -ак, -чак-, -няк- (моряк, сибіряк, рівчак, вапняк, березняк), -анин-, -ин-, -янин-, -чанин- (полтавчанин, болгарин, селянин, грузин), -щик-, -овщик- (бакенщик, барабанщик, газетник, комітетчик, крановик); -ист- (бандурист, значкіст, службист), -ер-, -ор-, -тор- (боксер, вояжер, комбайнер, пенсіонер), -ант- (дисертант, музикант, лаборант, фабрикант, курсант, дуелянт), -ик- (історик, лірик, фанатик), -иця- (рукавиця, кирилиця, глаголиця), -ище- (глинище, попелище), -ств- (малярство, авторство).
Непродуктивні суфікси у словах: головань, бородач, горбун, грамотій, голоко, Бровко-кличка тварини). Суфікси іншомовного походження: -изм, -ізм (героїзм, марксизм), -ик-(атлетика), -ій-,-а (агрономія, геометрія, парфумерія). –ит- (метеорит, бронхіт, трахеїд), –ін- (ванілін), -аж- (літраж, сінаж). Малопродуктивні суфікси іншомовного походження в словах: планетарій, розарій, суфіксоїд, олімпіада, шевченкіана.
Серед словотвірних типів з МОДИФІКАЦІЙНИМ ЗНАЧЕННЯМ виділяються іменники за значенням: ЗБІРНОСТІ –ств(о)- селянство, студентство, -н(я)- комашня, солдатня, -в(а)- братва, мишва, -от(а)- жінота, парубота, -і(я)- братія, піонерія, -инн(я)- павутиння, -ин(а), -овин(а)- городина, садовина. ОДИНИЧНОСТІ –ин(а)- морквина, людина. ЖІНОЧНІСТЬ –к(а)- делегатка, приятелька, премєрка, полтавка, -иця- цариця, левиця, робітниця, -иха-, -ша- ковалиха, слониха, генеральша, фермерша; -уха- говоруха, шептуха; нульова суфіксація – кум-кума, сваха, маркіза. Запозичені: -есса- поетеса, -иса- актриса, директриса. МАЛЕЧІСТЬ –ен(я), -еня(т)- кошенята, слоненята. Українська мова багата на суф. зменшеності/збільшеності, пестливості/згрубілості (вулиця-вуличка, палець-пальчик, доля-доленька, син-синочок. НЕГАТИВНИЙ відтінок: ножак, кулацюга, звірюга, дідуган, зміюка, голосище, ножище.