36. Суфіксальний словотвір іменників від іменникових основ.

Усі від субстантивні похідні поділяються на дві групи: похідні з новим лексико-семантичним (мутаційним) значенням, деривати з лексико-граматичним (модифікаційним) значенням. Словотвірна модифікація полягає у внесенні в значення слова нових додаткових ознак, часто з відтінком суб’єктивної оцінки.

Похідні з МУТАЦІЙНИМ ЗНАЧЕННЯМ творяться за допомогою таких продуктивних суфіксів: -ник- та його варіанти –івник-, -аник-, -яник-, -акник-. Деривати цього типу мають в сучасній українській мові різні значення: назви осіб за родом діяльності (зубник, птахівник), місце, де відбувається діяльність (двірник, залізничник), за соціальним становищем (чиновник, полковник), за характерними ознаками (бабник), предметне значення (годинник, сірник, чайник, іменник, прикметник), значення збірності (словник, пісенник); -ар, -яр- деривати цього словотвірного типу є характерною рисою українського словотвору (виноградар, школяр, аптекар, столяр), може мати предметне значення (димар, буквар); -ець-(-иниць-, -анець-) використовується для утворення назв осіб за їх приналежністю до політичний, ідеологічних напрямків (стахановець, мічурінець), національності (українець, кубинець), роду діяльності (урядовець, службовець).

Малопродуктивні суфікси: -ак, -чак-, -няк- (моряк, сибіряк, рівчак, вапняк, березняк), -анин-, -ин-, -янин-, -чанин- (полтавчанин, болгарин, селянин, грузин), -щик-, -овщик- (бакенщик, барабанщик, газетник, комітетчик, крановик); -ист- (бандурист, значкіст, службист), -ер-, -ор-, -тор- (боксер, вояжер, комбайнер, пенсіонер), -ант- (дисертант, музикант, лаборант, фабрикант, курсант, дуелянт), -ик- (історик, лірик, фанатик), -иця- (рукавиця, кирилиця, глаголиця), -ище- (глинище, попелище), -ств- (малярство, авторство).

Непродуктивні суфікси у словах: головань, бородач, горбун, грамотій, голоко, Бровко-кличка тварини). Суфікси іншомовного походження: -изм, -ізм (героїзм, марксизм), -ик-(атлетика), -ій-,-а (агрономія, геометрія, парфумерія). –ит- (метеорит, бронхіт, трахеїд), –ін- (ванілін), -аж- (літраж, сінаж). Малопродуктивні суфікси іншомовного походження в словах: планетарій, розарій, суфіксоїд, олімпіада, шевченкіана.

Серед словотвірних типів з МОДИФІКАЦІЙНИМ ЗНАЧЕННЯМ виділяються іменники за значенням: ЗБІРНОСТІ –ств(о)- селянство, студентство, -н(я)- комашня, солдатня, -в(а)- братва, мишва, -от(а)- жінота, парубота, -і(я)- братія, піонерія, -инн(я)- павутиння, -ин(а), -овин(а)- городина, садовина. ОДИНИЧНОСТІ –ин(а)- морквина, людина. ЖІНОЧНІСТЬ –к(а)- делегатка, приятелька, премєрка, полтавка, -иця- цариця, левиця, робітниця, -иха-, -ша- ковалиха, слониха, генеральша, фермерша; -уха- говоруха, шептуха; нульова суфіксація – кум-кума, сваха, маркіза. Запозичені: -есса- поетеса, -иса- актриса, директриса. МАЛЕЧІСТЬ –ен(я), -еня(т)- кошенята, слоненята. Українська мова багата на суф. зменшеності/збільшеності, пестливості/згрубілості (вулиця-вуличка, палець-пальчик, доля-доленька, син-синочок. НЕГАТИВНИЙ відтінок: ножак, кулацюга, звірюга, дідуган, зміюка, голосище, ножище.