- •1.Морфеміка як мовознавча дисципліна, її завдання.
- •2.Визначення морфеми; її характеристика.
- •3.Різні класифікації морфем в українській мові.
- •1)За характером значення:
- •2)За позицією у структурі слова:
- •3) За функцією:
- •5.Поняття афіксоїдів в українській мові.
- •6.Службові морфеми та їх відмінність від кореневих морфем.
- •7.Структурно-семантичні взаємовідношення між морфемами.
- •8.Поняття «морф», «аломорф» та «варіант морфеми» в українській мові.
- •9.Варіантність морфем в українській мові.
- •10.Основа слова і закінчення, поняття про нульове закінчення.
- •11.Типи основ слова в українській мові.
- •12.Історичні зміни в морфемній структурі слова.
- •13.Принципи морфемного аналізу слова.
- •14.Морфемні словники.
- •15.Словотвір як окрема лінгвістична дисципліна. Предмет і об’єкт дослідження в словотворі.
- •16.Звязок словотвору з іншими лінгвістичними дисциплінами.
- •17.Розрізнення понять «словозміна», «формотворення» і «словотворення».
- •18.Поняття про словотвірну структуру слова.
- •19.Структурні різновиди твірної бази.
- •20.Поняття мотивувальної основи. Словотвірне значення слова та його типи.
- •21.Словотвірний ланцюжок, парадигма, гніздо.
- •22.Словотвірний тип, модель, розряд, категорія.
- •23.Суфіксальний спосіб словотворення в українській мові.
- •24.Префіксальний спосіб словотворення в українській мові.
- •25.Префіксально-суфіксальний спосіб словотворення.
- •26.Редеривація(зворотне словотворення)
- •27.Черезступеневе словотворення
- •28.Морфолого-синтаксичний спосіб словотворення
- •29.Лексико-семантичний спосіб словотворення
- •30.Осново та словоскладання як способи словотворення
- •31.Лексико-синтаксичний (зрощиннєвий) спосіб словотворення
- •32.Абревіація як спосіб словотворення
- •33.Непродуктивні способи творення складних слів
- •34. Суфіксальний словотвір іменників від дієслівних основ.
- •35.Суфіксальний словотвір іменників від прикметникових основ
- •36. Суфіксальний словотвір іменників від іменникових основ.
- •37.Нульова суфіксація в сфері іменникового словотворення
- •38.Відіменникові словотвірні типи з модифікаційним значенням
- •39.Творення іменників з суфіксами суб єктивної оцінки.
- •40. Префіксальний спосіб творення іменників і прикметників.
- •41. Своєрідні особливості іменникового словотвору української мови.
- •42. Префіксально-суфіксальний спосіб творення іменників і прикметників.
- •43. Суфіксальний словотвір якісних прикметників.
- •44.Суфіксальне творення прикметників від ад’єктивних основ.
- •45. Суфіксальний словотвір відносних прикметників.
- •46. Способи творення складних похідних прикметників.
- •47. Суфіксальний словотвір дієслів від іменникових основ.
- •48. Суфіксальне творення дієслів від прикметникових основ.
- •49. Префіксально-суфіксальний спосіб творення дієслів.
- •50. Словотвір прислівників в українській мові.
50. Словотвір прислівників в українській мові.
Прислівники утворюються майже від усіх частин мови: іменників, прикметників, числівників, займенників, дієслів, прислівників.
Для утворення прислівників застосовуються такі способи:
суфіксальний,
префіксальний,
суфіксально-префіксальний,
конверсійний(адвербіалізація),
основоскладання.
У творенні прислівників виявляються три типи відношень між твірними і похідними словами:
транспозиційний (тихий-тихо),
модифікаційний (тихо-тихенько-тихесенько),
мутаційний(два-двічі, бігти-бігцем).
Суфіксальні прислівники утворюються за допомогою формантів:
-о, -е, -и- від прикметників (швидко, вороже, зрадницьки),
-ом, -ком- від іменників, прикметників, дієслів (верхом, боком, проїздом),
-цем (бігцем, живцем, сліпцем),
-ичі, -ічі- від числівників (тричі, двічі),
-увато, -енько, -есенько- від прислівників (ранувато, пізнувато; швиденько, близенько; тихесенько, близесенько).
Прислівники утворюються за допомогою префіксів-формантів за-, пре-, не-, несо-, від-, до-, поза-, по-, перед-, після-, що-, з-, нав-, на- (забагато, прегарно, небажано, несогірше, відколи, позавчора, повсякдень, післязавтра, щонайбільше, звідусіль, навпоперек, надаремно).
За допомогою суфіксально-префіксального способу прислівники утворюються найчастіше від прикметників (сліпий-зосліпу), рідше від іменників (низ-донизу), і в поодиноких випадках від числівників (два-двоє, від дієслів (прикусити-вприкуску), від прислівників (мало-помалу).
В українській мові є невелика кількість прислівників. Утворених за допомогою формантів, які складаються з префіксів і нульових прислівникових суфіксів. До них належать такі конфікси, які утворюють прислівники від іменникових основ (бік-побік, раз-щораз, догад-навдогад, вік-навік, очі-позаочі). Трансформаційну функцію тут виконує нульових суфікс, який виражає словотвірне прислівникове значення.