42. Префіксально-суфіксальний спосіб творення іменників і прикметників.

Суфіксально-префіксальне творення іменників має два різновиди:

1)власне префіксально-суфіксальні утворення на базі граматичних слів (видолинок)

2) префіксально-суфіксальні утворення на базі прийменниково-іменникових сполук, тобто на базі фонетичних слів (пор. без людей – безлюддя).

Обидва різновиди називаються конфіскальними утвореннями.

Іменники утв за допомогою таких конфіксів:

ви-…-ок (виярок),

пере-..-ок (перешийок),

спів-…-ник (співрозмовник),

су-…й-а (суцвіття),

су-…-ок (суглинок).

Префіксально-суфіксальні іменники на базі прийменниково-іменникових форм: без дороги – бездоріжжя, без думки – бездумство, під ґрунтом – підґрунтя, при березі – прибережжя. Префіксально-суфіксальні відносні прикметники утворюються на базі прийменниково-іменникових словосполучень (без атома – безатомний), рідше – дієслів з часткою «не».

Найчастіше використовуються такі конфікси:

без-…-ов, -ан (безкласовий, безвітряний),

від-…-н (віддієслівний),

між-…-н, -ов, -ан (міжнародний, міжрейковий, міжзоряний),

навколо-…-н, -ев (навколоземний, навколосерцевий),

над-…-н-, -ов-, ськ-, -ан- (надбрівний, надгрунтовний, надморський, надзоряний),

перед-…-н-, -ов-, -ев- (передвечірній, передгрозовий, передполудневий),

під-…-н-, -ов-, -ев-, -ськ- (підвіконний, підгрунтовний, підкореневий, підкарпатський),

після-…-н-, -ов-, -ев- (післявоєнний, післягрозовий, післяполудневий),

поза-…-н-, -ов-, -ев- (позашкільний, позачерговий, позакореневий),

при-…-н-, -ов-, -ев-, -ськ- (прибережний, пригирловий, прикарпатський),

не-…-н-, -анн-, -м-, -ач-, -лив- (незламний, невпізнанний, невловимий, невмираючий, ненажерливий).

43. Суфіксальний словотвір якісних прикметників.

1). Відіменникові якісні прикметники утворюються за допомогою таких суфіксів:

-ат – із значенням наявності ознаки великою мірою (вусатий, рукатий);

-аст – із значенням ознаки надмірності (зубастий, бородастий);

-ив, -лив – із значенням наявності ознаки великою мірою (правдивий, щасливий); -ит, –овит (соковитий, талановитий);

-ист – високий ступінь вияву ознаки (зернистий, лісистий);

-уват– із значенням подібності (вовкуватий, бочкуватий);

-н, -ичн, -альн-, -арн-, -ивн- значення наявності ознаки (уважний, іронічний, фігуральний, легендарний, ефективний);

-ов- наявність ознаки (винятковий, зразковий).

2). Віддієслівні якісні прикметники утворюються за допомогою таких суфіксів, що мають загальне значення вияву ознаки за дією:

-к- (липкий, верткий),

-уч,-юч- (співучий, гнітючий),

-ач, -яч-(лежачий, висячий);

-ущ-, ющ-(тямущий, видющий);

-ащ-,ящ-(пропащий, гулящий),

-част-(розсипчастий, розпливчастий),

-ист-(звивистий, займистий),

-лив- (жартівливий, грайливий);

-н- (влучний, залежний).

3) Відприкметникові якісні прикметники утворюються за допомогою суфіксів із значенням інтенсивного вияву ознаки, в тому числі і суб’єктивно-експресивної оцінки:

-ист-(водянистий, трав’янистий),

-езн, елезн- (широчезний, довжелезний),

еньк- (коротенький, тихенький),

есеньк-,-ісіньк- (дрібнесенький, білісінький),

-юсіньк- (худюсінький, тонюсінький),

-енн- (широченний, страшенний);

-юч- (жирнючий, холоднючий),

-ющ- (хитрющий, ситющий).

Із значенням неповторного вияву ознаки:

-ав-,-яв- (зеленавий, чорнявий),

-аст-, -яст- (догастий, круглястий),

–уват- (вузькуватий, кислуватий).