Komentar_KPK_2012

виконання до зупинення досудового розслідування всіх необхідних та можливих слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій.

У разі переховування підозрюваного від органів розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності обов'язковою умовою зупинення досудового розслідування є проведення всіх дій, спрямованих на встановлення місцезнаходження підозрюваного: допитів родичів, сусідів, знайомих, накладення арешту на кореспонденцію, її оглядута виїмки, зняття інформаціїз транспортних телекомунікаційних мереж та з електронних інформаційних систем, її дослідження, направлення запитів до різних установ (лікарень, моргів, військкоматів, паспортної служби, підприємств, організацій) тощо.

Перед зупиненням досудового розслідування необхідно вжити заходів щодо збереження документів та інших можливих доказів у кримінальному провадженні.

3.За наявності в кримінальному провадженні двох і більше підозрюваних, якщо підстави для зупинення стосуються не всіх із них, прокурор уповноважений виділити досудове розслідування в окреме провадження(див. коментар до ст.217 КПК) ізупинити його стосовно певних підозрюваних.

4.Про зупинення досудового розслідування слідчийза погодженням зпрокурором або прокурор складають вмотивовану постанову, яка складається з трьох частин - вступної, описовоїта резолютивної. У вступній частинізазначаються: назва постанови, дата імісце

їїскладення, посада, спеціальне звання (класний чин), прізвище та ініціали службової особи, яка прийняла відповідне процесуальне рішення, найменування кримінального провадження; в описовій - викладаються всі обставини кримінального правопорушення, вказуються підстава та умови для зупинення досудового розслідування; в резолютивній - констатуються прийняті рішення. Відомості про зупинення досудового розслідування вносяться до ЄРДР. Копія постанови про зупинення досудового розслідування надсилається стороні захисту (див. § 3 гл. 3 КПК), потерпілому, які мають право її оскаржити слідчому судді. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування див § 1гл. 26 КПК.

5.Не допускається проведення слідчих (розшукових) дій після зупинення досудового розслідування (виняток становлять слідчі дії, спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюванного).

Стаття 281

Розшук підозрюваного

1.Якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.

2.Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове слідство не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

3.Здійснення розшуку підозрюваного може бути доручено оперативним підрозділам.

1.Перед тим як оголосити розшук підозрюваного, який переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, слідчий повинен вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження (див. коментар до ст. 280 КПК). Якщо в результаті вжитих заходів місцезнаходження підозрюваного встановити не вдалося, оголошується його розшук. До матеріалів досудового розслідування приєднуються документи, які свідчать про те, що підозрюваний переховується і його місцезнаходження невідоме, а саме: підтвердження про отримання підозрюваним повістки про виклик (в порядку ст. 133 КПК); постанова про привід підозрюваного і результати її виконання (відповідно до вимог статей 140-143 КПК); протоколи допитів, інших слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових дій), які було проведено з метою встановлення місцезнаходження підозрюваного; довідки (з місця роботи, навчання, паспортної служби, військкомату, прикордонної служби, медичного закладу) тощо.

2.Оголошення розшуку підозрюваного здійснюється шляхом винесення слідчим або прокурором відповідної постанови. У разі коли досудове розслідування не зупиняється, складається окрема постанова про оголошення розшуку підозрюваного. Постанова складається з трьох частин: вступної, описової та резолютивної. У вступній частині зазначаються: назва постанови, дата і місце її складення, посада, спеціальне звання (класний чин), прізвище та ініціали службової особи, яка прийняла відповідне процесуальне рішення, найменування кримінального провадження; в описовій - викладаються всі обставини кримінального правопорушення та його правова кваліфікація, відомості про підозрюваного, його зв'язки і місця можливого перебування, а також дані про те, що він переховується від органів досудового розслідування; у резолютивній - констатуються прийняті рішення: про оголошення розшуку підозрюваного, про обрання щодо нього запобіжного заходу, про доручення розшуку оперативним підрозділам тощо.

Якщо одночасно із оголошенням розшуку підозрюваного досудове розслідування зупиняється відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК, то про розшук підозрюваного вказується

впостанові про зупинення досудового розслідування.

Відомості про оголошення розшуку підозрюваного та орган, якому доручається його здійснення, негайно вносяться до ЄРДР.

3. Розшук підозрюваного може здійснюватися особисто слідчим або доручатися оперативним підрозділам, перелік яких передбачено у ст. 41 КПК. Про це слідчий вказує в постанові про оголошення розшуку. Порядок розшуку підозрюваного на підставі постанови слідчого і доручення про розшук здійснюється оперативними підрозділами згідно з відомчими нормативно-правовими актами.

З метоюрозшукупідозрюваного можуть проводитися негласніслідчі(розшукові) діїв порядку, передбаченому статтями 246-275 КПК, а також оперативно-розшукові заходи.

При встановленні місцезнаходження підозрюваного, який переховувався від органів досудового розслідування, службові особи оперативних підрозділів вживають заходів щодо його затримання та доставлення до місця, де здійснюється кримінальне провадження.

Стаття 282

Відновлення досудового розслідування

1. Зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, якщо підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва), а також уразіпотреби проведення слідчих(розшукових) чи іншихпроцесуальнихдій. Копія постановипро відновленнядосудового розслідування надсилається стороні захисту, потерпілому.

2.Зупинене досудове розслідування також відновлюється у разі скасування слідчим суддею постанови про зупинення досудового розслідування.

3.Відомості про відновлення досудового розслідування вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

1.Із змісту коментованої статті випливає, що рішення про відновлення досудового розслідування може бути прийняте у разі, якщо: 1) підстави для його зупинення, передбачені ч. 1 ст. 280 КПК, перестали існувати; 2) постанова слідчого або прокурора про зупинення досудового розслідування скасована слідчим суддею; 3) є потреба в проведенні слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. В останньому випадку після проведеннянеобхіднихслідчих(розшукових) чи іншихпроцесуальнихдій досудове розслідування знову зупиняється. Така ситуація може повторюватися декілька разів.

2.Про відновлення досудового розслідування слідчий за погодженням з прокурором або прокурор виносять мотивовану постанову. У ній зазначаються підстава, за якою досудове розслідування було зупинене, та обставини, у зв'язку з якими воно підлягає відновленню. Копія постанови про відновлення досудового розслідування надсилається стороні захисту (див. § 3 гл. 3 КПК) та потерпілому, які мають право її оскаржити слідчому судді.

3.Відомості про відновлення досудового розслідування вносяться слідчим, прокурором до ЄРДР.

ГЛАВА 24

ЗАКІНЧЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ. ПРОДОВЖЕННЯ СТРОКУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

§ 1. Форми закінчення досудового розслідування

Стаття 283

Загальні положення закінчення досудового розслідування

1.Особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

2.Прокурор зобов 'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:

1)закрити кримінальне провадження;

2)звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3)звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

3. Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до

Єдиного реєстру досудових розслідувань.

1.Стаття 283 КПК визначає загальні положення щодо закінчення досудового розслідування. У ній вказується, щоособамаєправо:а) нарозглядобвинувачення проти неїв суді в найкоротший строк; б) на закінчення досудового розслідування шляхом закриття провадження.

Досудове розслідування визнається закінченим, якщо немає необхідності у проведенні ще будь-яких слідчих (розшукових) або негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на збирання, перевірку та оцінку доказів, коли жодна з версій, які виникли, не залишилась неперевіреною, тобто коли виконані вимоги ст. 91 КПК про встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

2.Частина друга коментованої статті вимагає, щоб прокурор у найбільш короткий строк після повідомлення особі про підозру прийняв одне з таких рішень:

1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної від-

повідальності;

3)звернутися до суду з обвинувальним актом;

4)звернутися до суду з клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру;

5)звернутися до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру.

3. Прокурором обов'язково вносяться відомості про закінчення досудового розслідування до ЄРДР.

Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику.

6.Якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

7.Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

8.Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

1.Під закриттям кримінального провадження розуміють таке закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Із закриттям кримінального провадження процесуальна діяльність по ньому повністю закінчується, подальше таке провадження є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.

Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Підстави для закриття кримінального провадження прийнято поділяти на реабілітуючи та нереабілітуючі.

До реабілітуючих підстав необхідно віднести ті, що вказані в пп. 1-4 ч. 1 коментованої статті.

До нереабілітуючих підстав належать такі, що вказані в пп. 5-7 ч. 1 ст. 284 КПК.

2.Частина друга коментованої статті передбачає, що кримінальне провадження закривається судом у таких випадках: 1) при звільненні особи від кримінальної відповідальності; 2) якщо прокурор відмовився від підтримання обвинувачення, за винятком випадків, передбачених КПК.

3.Відповідно до частини третьої ст. 284 КПК про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймають постанову. Ця постанова може бути оскаржена у порядку, встановленому пп. 3 і 4 ч.1 ст. 303 КПК.

Якщо в конкретному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру, то слідчий складає постановупро закриття такого провадження з підстав, передбачених пунктами 1,2, 4 ч.1 ст. 284 КПК.

Прокурором складається постанова про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного за будь-яким із пунктів (1-7), передбачених ч. 1 цієї статті.

4. Частина 4 коментованої статті передбачає, що рішення прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення.

5.У кожному випадку закриття кримінального провадження слідчий зобов'язаний надіслати копію постанови заявнику, потерпілому, прокурору.

Протягом десяти днів з моменту отримання копії такої постанови прокурор має право її скасувати у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованістю.

Прокурор можескасувати постановуслідчого про закриттякримінального провадження за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана ними протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Копію постанови про закриття кримінального провадження прокурор надсилає заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику.

6.Суд зобов'язаний ухвалити виправдовувальний вирок, якщо обставини, передбачені пп. 1-2 ч. 1 цієї статті, виявляються під час судового розгляду.

Судом виноситься ухвала про закриття кримінального провадження, якщо обставини, передбачені пп. 5, 6, 7 ч. 1 цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пп. 2 ч. 2 ст. 284 КПК.

7.Якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти його звільнення від кримінальної відповідальності, закриття кримінального провадження або ухвалення вироку не допускається. У цьому разі кримінальне провадження, судовий розгляд продовжується в загальному порядку, передбаченому КПК.

8.Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

§ 2 Звільнення особи від кримінальної відповідальності

Стаття 285

Загальні положення кримінального провадження під час звільнення соби від кримінальної відповідальності

1.Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

2.Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.

3.Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадженняпроводятьсяв повному обсязі в загальному порядку.

1.Звільнення особи від кримінальної відповідальності - це здійснювана відповідно до КК та КПКвідмова держави в особівідповідного судузагальної юрисдикції (суду першої інстанції, апеляційного суду, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховного Суду України) від застосування заходів кримінально-правового характеру до осіб, які вчинили кримінальні правопорушення.

В інституті звільнення особи від кримінальної відповідальності реалізується прагнення держави ефективно вести боротьбузізлочинністю без застосування і взагалі без постановлення судом обвинувального вироку. У ньому одночасно реалізуються принципи економії кримінальної репресії, гуманізму та індивідуалізації відповідальності.

2.Правило, передбачене ч. 2 коментованої статті, спрямоване на те, щоб слідчий, прокурор роз'яснювали право на звільнення особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності, у випадку здійснення нею дій, передбачених статтями 45-49 КК. Законодавець зобов'язує слідчого, прокурора заохочувати особу до таких дій.

3.Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності роз' яснюється сутність підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, а також їх право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку, якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачається звільнення від кримінальної відповідальності, заперечують проти цього.

Стаття 286

Порядок звільнення від кримінальної відповідальності

1.Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

2.Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

3.Перед направленням клопотання до суду прокурор зобов'язаний ознайомити з ним потерпілого та з 'ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.

4.Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

1.Коментована стаття передбачає, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється тільки судом.

2.Прокурор, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, має отримати згоду підозрюваного на таке звільнення. При цьому він повинен здійснити такі процесуальні дії: а) скласти клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності; б) не проводячи в повному обсязі досудового розслідування, надіслати таке клопотання до суду.

3.Перед направленням клопотання до суду прокурор зобов'язаний ознайомити з ним потерпілого та з'ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.

4.Суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням.