Komentar_KPK_2012

допускаються Конституцією України, на підставі рішення слідчого судді згідно з вимогами цього Кодексу.

1. Коментована стаття закріплює загальні положення, що визначають форми проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які в комплексі являють собою контроль за вчиненням злочину. Контроль за вчиненням злочину полягає у перевірці за рішенням прокурора при наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий або особливо тяжкий злочин, та може здійснюватися у визначених ч. 1 цієї статті формах: контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупки, спеціального слідчого експерименту, імітування обстановки злочину.

Контроль за вчиненням злочину є допустимим за умов, що встановленими або невстановленими особами вчиняється тяжкий або особливо тяжкий злочин; цей злочин є незакінченим; розкриття та розслідування підготовлюваного або вчинюваного злочину шляхом провадження інших гласних та негласних дій неможливо; є можливість припинення злочинної діяльності на ранніх стадіях її вчинення.

Встановлюючи контроль за злочинними діями окремоїособи (осіб), орган досудового розслідування має на меті розкриття всіх можливих спільників, місць зберігання об'єктів матеріального світу, що виступали предметом або знаряддям злочину, встановлення свідків, виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину, і, як наслідок, їх усунення.

Частина 1 коментованої статті КПК закріплює основні форми контролю за вчиненням злочину. За її змістом, окремими формами контролю за вчиненням злочину є:

1)контрольована поставка;

2)контрольована та оперативна закупка;

3)спеціальний слідчий експеримент;

4)імітування обстановки злочину.

Контрольована поставка - негласна слідча (розшукова) дія, що є комплексом організаційних гласних і негласних заходів, які проводяться уповноваженими підрозділами державних органів, утомучислі увзаємодії з іншими державними органами, спрямованих на встановлення контролю за переміщенням (увезенням, вивезенням, транзитом) територією України будь-яких товарів, предметів та речовин, з метою забезпечення безпеки такого переміщення; виявлення причетних до підготовки та вчинення злочину фізичних та юридичних осіб, документування їх протиправних діянь. Приводом для контрольованої поставки є отримана та перевірена в установленому законом порядку інформація щодо підготовки чи здійснення незаконного переміщення товарів, предметів та речовин у транспортних засобах, вантажах, багажах, особистих речах, поштових відправленнях тощо.

Контрольована закупка - негласна слідча (розшукова) дія, що полягає в укладенні удаваної угоди щодо придбання за плату товару або надання послуги особі, що обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину. Контрольована закупка є гласним придбанням товарів, предметів та речовин з метою перевірки дотримання продавцями законодавства, що встановлює правила торгівлі останніми та їх обігу, а також викриття й документування пов'язаних із цим злочинів. Спочаткуця негласна слідча (розшукова) дія проводиться як звичайна закупка. Після завершення цієїнегласноїслідчої(розшукової) дії

уповноважена особа, що її проводить, оголошує про дійсний характер останньої і складає відповідний протокол, до якого додаються предмети, придбані у ході проведення контрольованої закупки, документи, що відносяться до них, а також підтверджують саму закупку. Проведення контрольованої закупки може фіксуватися аудіо-, відеозаписом, фотографуванням, що також указується в протоколі з додаванням до нього відповідних технічних носіїв інформації. Протоколи, складені за результатами проведення контрольованої закупки, і додатки до них, що мають доказове значення у кримінальному провадженні, можуть безпосередньо використовуватись на досудовомуслідствіта в суді.

Оперативна закупка - негласна слідча (розшукова) дія, пов'язана з негласним придбанням уфізичнихта юридичнихосіб незалежно від форм власностітоварів, предметів та речовин, заборонених або обмежених для обігу, а також речей, які є засобом, знаряддям або предметом вчиненнязлочину, з метоювиявлення та документування фактів злочинних діянь.

Постановою ВР України № 2741-ХІІ від 17 червня 1992 р. встановлено перелік видів майна, що не може перебувати увласностігромадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України. Цей перелік включає: зброю, боєприпаси (крім мисливськоїта пневматичноїзброїта боєприпасів до неї), бойову та спеціальнувійськовутехніку, ракетно-космічнікомплекси;вибуховіречовини та засоби вибуху, бойові отруйні речовини; наркотичні, психотропні, сильнодіючі отруйні лікарські засоби (за винятком отримуваних громадянами за призначенням лікаря); протиградові установки; державні еталони одиниць фізичних величин; спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації. Зазначені предмети та об'єкти не можуть перебувати у власності юридичних осіб недержавних форм власності (перелік доповнено пунктом 7 та приміткою до нього згідно з Постановою ВР № 121/94-ВР від 15.07.94 р.). До видів майна, що вилучене з вільного обігу, належать електрошокові пристрої та спеціальні засоби, що застосовуються правоохоронними органами, крім газових пістолетів і револьверів та патронів до них, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії (п. 8 згідно з Постановою ВР № 19/95-ВР від 24.01.95)

Спеціальний слідчий експеримент - негласна слідча (розшукова) дія із штучного створення умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, для перевірки спрямованості намірів особи, в діях якої наявні окремі ознаки вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, та спостереженні за її поведінкою. Спеціальний слідчий експеримент застосовується для перевірки достовірності фактів, що можуть свідчити про ведення злочинної діяльності і причетності до неї конкретних осіб. За допомогою створених у ході спеціального слідчого експерименту умов можна зробити доступними для об' єктивного сприйняття зовнішні прояви тих чи інших злочинних діянь та наміри осіб, що їх підготовлюють або вчиняють. Зміст спеціального слідчого експерименту, проведеного з метою попередження та розкриття тяжкого чи особливо тяжкого злочину, полягає в тому, що уповноважена особа, яка його здійснює, вносить необхідні і достатні зміни в обстановку, у якій діє підозрюваний. Така особа, сприймаючи ці зміни обстановки як необхіднійомудля досягнення мети, реагує на них відповідно до своїх задумів і планів. Уповноважена особа, у свою чергу, спостерігає за реакцією підозрюваного й одержує інформацію про його дії (тобто ті дані, що могли б бути отримані ним і без експерименту, якби такі ж умови склалися об'єктивно).

Імітування обстановки злочину - негласна слідча (розшукова) дія, яка полягає у сукупності підпорядкованих єдиному плану заходів, що відбувається з використанням спеціальних засобів, які відтворюють ситуацію вчинення злочину, з метою створення відповідних умов для спонукання особи (чи групи осіб), яка готує вчинення або вчиняє злочинні дії, до поведінки, що охоплюється її умислом і одночасно дозволяє запобігти, попередити чи розслідувати тяжкі та особливо тяжкі злочини проти особи, суспільства та держави. Метою здійснення імітування обстановки злочину є попередження, припинення й розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів.

Термін «імітувати» (від лат. ішіїаге - наслідувати) має кілька тлумачень: 1) точно наслідувати кого -небудь, відтворювати що-небудь; 2) підробляти під що-небудь. Імітування обстановки злочину полягає у системі дій уповноваженого державного органу, спрямованих на імітування реальності події злочину в уявленні особи, що вчинила всі необхідні підготовчі дії для його вчинення . Імітування обстановки злочину може проводитися як з метою виявлення конкретних осіб, які обґрунтовано підозрюються у підготовці та вчиненні тяжких чи особливо тяжких злочинів, так і для виявлення намірів невстановлених осіб, які вчинили такі злочини. У ході проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії можуть використовуватись несправжні (імітаційні) та ідентифіковані (помічені) засоби. Перебіг подій у ході проведення контролю за вчиненням злочину може фіксуватися за допомогою технічних засобів (аудіо-, відеозапис, фотографування тощо).

2.Контроль за вчиненням злочину не проводиться, якщо неможливо повністю запобігти:

1)посяганню на життя або заподіянню особі (особам) тяжких тілесних ушкоджень; 2) поширенню речовин, небезпечних для життя багатьох людей; 3) втечі осіб, які вчинили тяжкі чи особливо тяжкі злочини; 4) екологічній або техногенній катастрофі.

3.Особливими умовами провадження цієїнегласноїслідчої(розшукової) дії за змістом

ч. 3 коментованої статті є те, що під час підготовки та проведення контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

4.За результатами контролю завчиненнямзлочинускладається протокол, додатками до якого можуть бути речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується затриманням підозрюваного та відкритим фіксуванням, про це складається протокол уприсутностітакої особи.

5.Порядок і тактика проведення передбачених цією статтею різних форм контролю за вчиненням злочину визначається законодавством України та міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

6.На основі тлумачення положень ч. 6 коментованої статті можна дійти висновку про існування двох видів контролю за вчиненням злочину: контроль за вчиненням злочину може бути внутрішньодержавним, тобто за злочинами, що підготовлюються або вчиняються на території України, а також транзитним, яким є контроль за підготовкою та вчиненням злочинів, що пов'язані із перетином державного кордону України, а саме

незаконним переміщенням через територію України транзитом, ввезенням до України або вивезенням за межі України речей, вилучених з вільного обігу, або інших речей чи документів, що здійснюється у порядку, передбаченому законодавством, за домовленістю з відповідними органами іноземних держав або на підставі міжнародних договорів України.

7.За із змістом ч. 7коментованоїстаттірішення прокурора про проведення контролюза вчиненням злочину оформлюється постановою, в якій крім відомостей, передбачених ст. 251 цього Кодексу, викладаються обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину, а також зазначається про застосування спеціальних імітаційних засобів.

8.У разі коли при проведенні контролю за вчиненням злочину виникає необхідність тимчасового обмеження конституційних прав особи (наприклад, права на недоторканність житла, особисте і сімейне життя), він має здійснюватися в межах, які допускаються Конституцією України, на підставі рішення слідчого судді за поданням прокурора згідно з вимогами статей 246-249 КПК. В ухвалі слідчого судді також повинно бути вказано конкретного виконавця проведення контролю за вчиненням злочину. Відповідно до вимог статей 104, 106, 252 КПК про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі ідокументи, отриманіпід час проведення цієїнегласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи. Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення цієї дії передається прокурору. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні (ст. 252 КПК).

Стаття 272

Виконанняспеціального завданняз розкриттязлочинноїдіяльностіорганізованоїгрупи чи злочинної організації

1.Під час досудового розслідування тяжкихабоособливо тяжкихзлочинів можуть бути отримані відомості, речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, особою, яка відповідно до закону виконує спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації, або є учасником зазначеної групи чи організації, який на конфіденційній основі співпрацює з органами досудового розслідування.

2.Виконання зазначеними особами такого спеціального завдання, як негласна слідча (розшукова) дія, здійснюється на підставі постанови слідчого, погодженої з керівником органу досудового розслідування, або постанови прокурора із збереженням у таємниці достовірних відомостей про особу.

3.У постанові, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зазначається:

1)обґрунтування меж спеціального завдання;

2)використання спеціальних несправжніх (імітаційних) засобів.

4.Виконання спеціального завдання не може перевищувати шість місяців, а в разі необхідності строк його виконання продовжується слідчим за погодженням з керівником органу досудового розслідування або прокурором на строк, який не перевищує строку досудового розслідування.

1. Для забезпечення розкриття й розслідування тяжких або особливо тяжких злочинів можуть бути отримані відомості, речі і документи, які мають значення для досудового розслідування. З цією метою особа, якавідповідно до законувиконує спеціальне завдання, конфіденційно бере участь в організованій групі чи злочинній організації.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 КПК забороняється залучати до виконання цієї негласної слідчої (розшукової) дії медичних працівників, священнослужителів, адвокатів, нотаріусів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов'язане із розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.

Проникнення в організовану злочинну групу чи злочинну організацію - це негласна слідча (розшукова) дія, яка полягає у комплексі заходів, спрямованих на впровадження співробітника уповноваженого органу або особи, яка конфіденційно з ним співпрацює, в організовану групу або злочинну організацію з метою виявлення, попередження чи розкриття їх злочинної діяльності, а також впливу на членів кримінального середовища для припинення їх злочинної діяльності.

Статтею 28 КК України визначається поняттявчинення злочинуорганізованою групою або злочинною організацією. Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь кілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягненняцього плану, відомого всім учасникам групи (ч. 3ст. 28 КК). Злочинвизнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об'єднанням декількохосіб (п'ять ібільше), члени або структурнічастини якого запопередньоюзмовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп (ч. 4 ст. 28 КК).

В Україні право здійснювати проникнення в злочинну групу негласного працівника оперативного підрозділу або особи, яка співробітничає з останнім, із збереженням в таємниці достовірних даних щодо їх особистості передбачено пп. 8, 13 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», а також ст. 14 ЗУ «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю». Зокрема, у п. 8 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» зазначається, що уповноважені оперативні підрозділи мають право здійснювати проникнення в злочинну групу негласного працівника оперативного підрозділу або особи, яка співробітничає з останнім, із збереженням в таємниці достовірних даних щодо їх особистості.

Введення негласного співробітника в організовані злочинні угруповання здійснюється за наявності відомостей про організовану злочинну діяльність. Введення штатного негласного працівника або іншоїособи в злочинне середовище потребує проведення таких організаційних заходів, як підбір і підготовка кандидата на впровадження, оперативне прикриття особи, що виконує завдання із розкриття злочинної діяльності організованої

злочинної групи чи організації та здійснення управління його діяльністю, матеріальне й технічне забезпечення негласної слідчої (розшукової) дії, адаптація особи, після завершення виконання спеціального завдання до життя в звичайних умовах.

Для виконання поставленого завдання негласний співробітник під легендою прикриття може вступати в трудові, цивільно-правові та інші відносини. Стаття 14 «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30.06.1993 р. надає право використовувати з цією ж метою учасників організованих злочинних угруповань.

Стаття 43 КК «Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації» визначає, що не є злочином вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій злочинній групічи організаціїз метоюпопередження чи розкриттяїхзлочинноїдіяльності. Шкода або збитки, завдані нею під час виконання завдання, відшкодовуються за рахунок державного бюджету. Згідно з ч. 2 цієї статтіособа підлягає кримінальній відповідальності лише за вчинення у складі організованої групи чи злочинної організації особливо тяжкого злочину, вчиненого умисно і поєднаного з насильством над потерпілим, або тяжкого злочину, вчиненого умисно, і пов' язаного з спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому, або настанням тяжких або особливо тяжких наслідків. Учасник організованого злочинного угруповання може бути частково або повністю звільнений від кримінальної відповідальності та покарання, якщо він у процесі оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування чи судового розгляду матеріалів кримінального провадження сприяє викриттю організованих злочинних угруповань та вчинених ними злочинів, притягненню винних до відповідальності, відшкодуванню шкоди фізичним та юридичним особам і державі. При цьому він не може бути засудженим до довічного позбавлення волі, а покарання у виді позбавлення волі не може бути призначене на строк, більший половини максимального строку позбавлення волі, передбаченого законом за цей злочин.

Організаційно-тактичні засади виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації визначаються законодавством України.

2.За змістом ч. 2 коментованої статті виконання спеціального завдання як негласна слідча (розшукова) дія здійснюється на підставі постанови слідчого, погодженої з керівником органу досудового розслідування або постанови прокурора із збереженням в таємниці достовірних відомостей про особу.

Слідчий або прокурор, отримавши відомості про підготовлюваний, вчинюваний або вчинений членами організованого злочинного угруповання тяжкий чи особливо тяжкий злочин з урахуванням наявного часу визначає можливості введення під легендою прикриття в конкретну організовану групу чи злочинну організацію штатного або нештатного негласного співробітника, особи, що на конфіденційній основі співробітничає

зуповноваженими органами. На цьому етапі здійснюється відпрацювання спеціального завдання особі, що виступатиме виконавцем цієї негласної слідчої (розшукової) дії.

3.Згідно з положеннями ч. 3 цієї статті КПК, постанова складається з дотриманням вимог ст. 251 КПК. З урахуванням специфіки проваджуваної негласної слідчої (роз-

шукової) дії ця постанова повинна містити обґрунтування меж спеціального завдання та використання спеціальних несправжніх (імітаційних) засобів.

Винесенню постанови про виконання спеціального завдання особами, які не є працівниками правоохоронного органу, може передувати укладення угоди про конфіденційне співробітництво між такою особою і уповноваженим органом і відповідне нерозголошення даних. У цій угоді мають бути перелічені права й обов'язки цієї особи і, зокрема, роз'яснення того, у якому випадку і за вчинення яких діянь ця особа підлягає кримінальній відповідальності.

4.Відповідно до ч. 4 коментованої статті виконання спеціального завдання не може перевищувати шести місяців, а в разі необхідності -строк його виконання продовжується слідчим запогодженням з керівникоморганудосудового розслідування або прокурором на строк, який не перевищує строку досудового розслідування.

Стаття 273

Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій

1.За рішенням керівника органу досудового розслідування, прокурора під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути використані заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби. З цією метою допускається виготовлення та використання спеціально виготовлених речей і документів, створення та використання спеціально утворених підприємств, установ, організацій. Використання заздалегідь ідентифікованих або несправжніх (імітаційних) засобів з іншою метою забороняється.

2.Виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій оформлюється відповідним протоколом.

3.Уразі необхідності розкриття до завершення досудового розслідування справжніх відомостей щодо спеціально утворених суб'єктів господарювання або щодо особи, яка діє без розкриття достовірних відомостей про неї, про це повідомляється орган, співробітником якого єособа, яка таким способом здійснює негласніслідчі(розшукові) дії, та керівник органу досудового розслідування, прокурор, який прийняв рішення про використання таких засобів під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Рішення про розкриття справжніх відомостей про зазначену особу, обставини виготовлення речей чи документів або спеціального утворення підприємства, установи, організації приймається керівником органу досудового розслідування, прокурором. У разі необхідності щодо особи, відомості про яку підлягають розкриттю, вживаються заходи забезпечення безпеки, передбачені законом.

4.Несправжні (імітаційні) засоби, застосовані під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії, використовуються у процесі доказування у вигляді первинних засобів чи знарядь вчинення злочину, крім випадків, якщо суд встановить порушення вимог цього Кодексу під час проведення відповідної негласної слідчої (розшукової) дії.

1.Ідентифіковані (помічені) засоби - це об'єкти матеріального світу (речі, предмети, документи), на які при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій заздалегідь було нанесено спеціальну позначку, завдяки якій їх можна відрізняти від подібних.

Не справжні (імітаційні) засоби - це спеціально виготовлені речі і документи, що повністю або частково мають ознаки та властивості матеріальних об'єктів, які вони заміщують; спеціально утворені підприємства, установи, організації, що використовуються з метою проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

До несправжніх (імітаційних) засобів можна віднести: спеціально виготовлені речі; спеціально виготовлені документи; спеціально утворені підприємства, установи, організації.

Згідно з ч. 1 коментованої статті використання заздалегідь ідентифікованих або несправжніх (імітаційних) засобів з іншою метою забороняється.

У разі виникнення необхідності вирішення завдань кримінального провадження, з метою забезпечення проведення негласних слідчих (розшукових) дій, органами досудового розслідування можуть виготовлятися та використовуватися спеціальні речі і документи, для зашифровки особи та відомчої приналежності слідчих та оперативних працівників, осіб, які співпрацюють з ними на конфіденційній основі, імітування знарядь або предметів вчинення злочину. З метою конспірації організації та проведення негласних слідчих (розшукових) дій органи досудового розслідування можуть використовувати реєстраційні, товарні та інші відмітні знаки, бланки документів та формалізовані зразки відомостей, обліків, звітностіпідприємств, організацій, установ, а також здійснювати інші дії по конспірації своєї діяльності, особового складу, майна. Окрім виготовлення спеціальних речей і документів, з метою розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів також можуть створюватись та використовуватись імітаційні підприємства, установи, організації. Порядок створення, діяльності, фінансового та матеріального забезпечення підприємства регламентується чинним законодавством України, а також спеціальними нормативними актами уповноважених органів. Такі підприємства мають свій бюджет, здійснюють всі ділові операції, що необхідні для підтримання «легенди», та функціонують під контролем органу досудового розслідування.

2.Виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих (розшукових) дій оформлюється відповідним протоколом, що складається із дотриманням вимог статей 104, 106, 252 КПК. Факт передавання особі заздалегідь ідентифікованих (помічених) або несправжніх (імітаційних) засобів для використання їх під час проведення конкретної негласної слідчої дії повинен підтверджуватися документально.

3.У разі необхідності розкриття до завершення досудового розслідування справжніх відомостей щодо спеціально утворених суб'єктів господарювання або щодо особи, яка діє без розкриття достовірних відомостей про неї, про це повідомляється орган, співробітником якого єособа, яка таким способом здійснює негласніслідчі(розшукові) дії, та керівник органу досудового розслідування, прокурор, який прийняв рішення про використання таких засобів під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Рішення про розкриття справжніх відомостей про вказану особу, обставини виготовлення речей чи документів або спеціального утворення підприємства, установи, організації приймається керівником органу досудового розслідування, прокурором. У разі

необхідності щодо особи, відомості про яку підлягають розкриттю, вживаються заходи забезпечення безпеки, передбачені Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

4. Несправжні (імітаційні) засоби застосовані під час проведення негласної слідчої (розшукової) діїможуть використовуватися упроцесідоказування як первиннихзасобів чи знарядь вчинення злочину, крім випадків, коли суд встановить порушення вимог КПК під час проведення відповідної негласної слідчої (розшукової) дії. Несправжні (імітаційні) засобипредставляються нарозглядсудуяк первиннізнаряддя чи засобивчиненнязлочину. Окрім того, суду повинні бути представлені матеріали, що посвідчують законність використання цих засобів. Такими матеріалами можуть бути протоколи про виготовлення, утворення імітаційних засобів. Особи, які брали участь у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії та використовували в ході її провадження імітаційні засоби, можуть бути допитані як свідки щодо підстав їх використання, дотримання законності в ході їх застосування для отримання відомостей, що можуть бути основою для формування доказів у кримінальному провадженні.

Якщо суд встановить порушення чи недотримання вимог законодавства в процесі виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів або невідповідного їх застосування в ході негласної слідчої дії, зазначені засоби за рішенням суду не можуть бути використані як докази.

Збереження засобів, що використовувалися під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, забезпечується прокурором та здійснюється в порядку, передбаченому ст. 100 КПК та спільним наказом Генеральноїпрокуратури України, Державноїподаткової адміністрації України, Верховного Суду України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, ДержавноїсудовоїадміністраціїУкраїни від27 серпня 2010 р. № 51/401/649/471/23/125 «Про затвердження та введення в дію Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду».

Стаття 274Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження

1.Негласне отримання зразків для порівняльного дослідження може бути здійснене лише у випадку, якщо їх отримання відповідно до статті 245 цього Кодексу неможливе без завдання значної шкоди для кримінального провадження.

2.Негласне отримання зразків здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням прокурора, або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, у порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу.

3.У клопотанні слідчого, прокурора про надання дозволу на негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження, та в ухвалі слідчого судді додатково зазначаються відомості про конкретні зразки, які планується отримати.

4.Повторне отримання зразків здійснюється відкрито згідно з правилами цього Кодексу, якщо втрачається необхідність зберігати таємницю щодо факту дослідження попередніх зразків, отриманих негласно.

1. Негласне отримання зразків для порівняльного дослідження є негласною слідчою (розшуковою) дією, яка полягає у виявленні, вилученні, фіксації (консервації) матеріальних носіїв юридично значимої інформації як об' єктів подальшого порівняльного дослідження з метою вирішення конкретних завдань досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 коментованоїстаттінегласне отримання зразків для порівняльного дослідження може бути проведене лише у випадку, якщо їх отримання у порядку, визначеному ст. 245 КПК може завдати значну шкоду інтересам досудового розслідування. За змістом цієї норми закону збір зразків для порівняльного дослідження може відбуватися тоді, коли проведення експертизи з міркувань забезпечення конспіративності ведення досудового розслідування на даному етапі його ведення недоцільно, оскільки може негативно вплинути на його хід.

Сутність дій із негласного отримання зразків для порівняльного дослідження полягає у виявленні та фіксації необхідних зразків співробітниками уповноважених органів, достатніх для проведення порівняльного дослідження та отримання висновку спеціаліста. Це може бути вилучення відповідних об' єктів матеріального світу, зняття копій документів, їх фотографування, проведення дактилоскопіювання, відокремлення частини предмета тощо.

Зразками для порівняльного дослідження можуть бути матеріальні об'єкти, надані спеціалісту для порівняння із досліджуваними та діагностованими об'єктами, зокрема, різні предмети, документи, речовини, рідини, препарати, виділення організму та ін. Вимоги до зразка, за допомогою якого здійснюватиметься порівняльне дослідження, визначаються залежно від мети та виду дослідження, вчиненого протиправного діяння, наявності матеріальних слідів вчиненого злочину та ін. Відмітною особливістю і винятковою вимогою, що встановлюється для таких зразків, є безсумнівність їх походження від конкретного досліджуваного об'єкта. Зразки повиннівідображати ознаки цього об'єкта, наприклад, у людини це відтиски пальців, потожирові сліди та ін.

Відбір зразків для порівняльного дослідження може здійснюватись слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу, у необхідних випадках для участі у цій негласній слідчій (розшуковій) дії може бути залучений спеціаліст.