4. Модульний контроль 2 Теми 1-4 (Дієслово – службові частини мови)

До модульного контролю необхідно:

- відвідати лекції;

- на практичних заняттях виконати всі завдання до тем 1-8, передбачені робочою програмою дисципліни ;

- виконати самостійні роботи №№ 6-8;

Складниками оцінки за модуль (50 балів) є:

Поточний контроль – 40 балів	Відвідування лекцій -18 балів. Робота на практичних заняттях, виконання письмових завдань до практичних занять – 18 балів (по 2 бали за кожне практичне заняття) Виконання самостійних робіт – 4 бали
Модульний контроль – 10 балів	Письмовий контроль рівня засвоєння теоретичного і практичного матеріалу:5 завдань по 2 бали (10 балів)
Усього – 50 балів	Усього – 50 балів

5.Питання для самостійного опрацювання

№ п/п	Перелік питань для самостійного опрацювання		Кількість годин	Джерело
1	2		3	4
Модуль 11ПН.64
1.		Взаємоперехід частин мови	2	7
2.		Словотворення в іменниках. Продуктивні способи творення іменників. Явище субстантивації	2	20,с.106-108.
3.		Проміжні розряди прикметників. Синоніміка прикметників і непрямих відмінків іменників	2	5,с.258-260.
4.		Словозміна числівників	2	2,с.174-176; 5,с.286-289; 20,с.118-123.
5.		Правопис і вживання займенників	2	20,с.123-127.
6.		Категорія особи дієслова. Безособові дієслова	2	20,с.123-127.
7.		Дієвідмінювання. Поділ дієслів на дієвідміни за ознаками основ інфінітива та теперішнього часу	2	4,с.214-215.
8.		Три різновиди зв'язок. Правопис службових частин мови	6	5,с.390-391; 20,с.155-174.

6. Морфологічний алгоритм Іменник

1. Словоформа.

2. Початкова форма.

3. Лексико-семантичні категорії: а) власна / загальна назва, б) назва істот / неістот, в) конкретна / абстрактна назва, г) значення одиничності / збірності / речовинності.

4. Граматичні категорії: а) рід, б) число, в) відмінок, г) відміна, д) група.

5. Спосіб творення.

6. Синтаксична функція.

Прикметник

1. Словоформа.

2. Початкова форма.

3. Розряд за значенням.

4. Ступінь порівняння, форма ступеня порівняння.

5. Повна / коротка, стягнена / нестягнена форма прикметника.

6. Граматичні категорії: а) рід, б) число, в) відмінок.

7. Група відмінювання прикметника.

8. Спосіб творення.

9. Синтаксична функція.

Числівник

1. Словоформа.

2. Початкова форма.

3. Розряд і група за значенням.

4. Граматичні категорії: а) рід, б) число, в) відмінок.

5. Спосіб творення.

6. Синтаксична функція.

Займенник

1. Словоформа.

2. Початкова форма.

3. Група за співвідносністю із іншими частинами мови.

4. Розряд за значенням.

5. Граматичні категорії: а) рід, б) число, в) відмінок.

6. Спосіб творення.

7. Синтаксична функція.

Прислівник

1. Словоформа.

2. Початкова форма (для якісно-означальних).

3. Розряд і група за значенням.

4. Ступінь порівняння (для якісно-означальних).

5. Група за походженням.

6. Різновид за будовою.

7. Спосіб творення.

8. Синтаксична функція.

Дієслово

1. Слово, яке аналізується.

2. Неозначена форма (інфінітив).

3. Вид (доконаний, недоконаний).

4. Перехідне / неперехідне.

5. Стан: активний / пасивний.

6. Особа (1, 2, 3 одн. / мн.).

7. Спосіб: дійсний / умовний / наказовий.

8. Час: теперішній, минулий, майбутній, давноминулий.

9. Число.

10. Дієвідміна.

11. Рід (у минулому часі і в умовному способі).

12. Клас: продуктивний / непродуктивний.

13. До якого слова належить у реченні.

14. Правопис слова.

Дієприкметник

1. Слово, що аналізується.

2. Початкова форма (н.в.).

3. Активний / пасивний.

4. Від якої основи дієслова утворений (теперішнього часу / інфінітива).

5. Число.

6. Рід.

7. Відмінок.

8. Від якого слова залежить.

9. Правопис слова.

Дієприслівник

1. Слово, що аналізується.

2. Від якої основи дієслова утворений (перехідної / неперехідної).

3. Вид: доконаний / недоконаний.

4. Вказати дієслово-присудок, що пояснюється дієприслівником.

5. Ознаки якого часу має і яку додаткову дію означає (одночасну з дією дієслова-присудка / попереджає основну дію).

6. Правопис слова.

Прийменник

1. Слово, що аналізується.

2. За походженням: первинний / вторинний.

3. За будовою: простий / складний / складений.

4. Від якої частини мови утворений.

5. Значення якої відмінкової форми уточнює.

6. Правопис слова.

Сполучник

1. Слово, що аналізується.

2. За будовою: невивідний (простий); вивідний (складний, складений).

3. Група за характером синтаксичних зв’язків: сурядності; підрядності.

4. Правопис слова.

Частки

1. Слово, що аналізується.

2. Розряд за значенням і функцією.

3. Словотворча / формотворча.

4. Правопис слова.

Вигук

1. Слово, що аналізується.

2. Що виражає: емоції / волевиявлення, які саме.

3. Однозначний / багатозначний.

4. Від якої частини мови утворений.

5. Вигук / звуконаслідувальне слово.

6. Правопис слова.