Самостійна робота.

Тема. Категорія особи дієслова. Безособові дієслова.

1. Скажіть, у чому полягає зміст категорії особи. Поясніть твердження В.М.Русанівського: “У вираженні категорії особи беруть участь синтаксичні й морфологічні форми. В широкому розумінні вона є однією з ознак предикативності, тобто синтаксичною категорією”.

2. Схарактеризуйте значення трьох осіб дієслова: першої, другої, третьої. Скажіть, з якими іншими категоріями пов’язана категорія особи.

3. У поданих реченнях підкресліть дієслова і визначте їх особу і число; зазначте, якими засобами вони виражені.

Я руку подаю через моря і гори усім, хто камінь б’є, хто землю ревно оре, хто вугіль добува і зеленить поля /М.Рил./. Сміються молоді уста, шумлять річки прозорі, цвітуть сади, ростуть міста, гудки гудуть бадьоро /М.Рил./. Ми працю любимо, що в творчість перейшла, і музику палку, що ніжно серце тисне /М.Рил./. Над ставком кружляють птиці, пахнуть медом чебреці /П.Дор./. Учителя і дерево узнають по плодах /Н.тв./.

4. Дайте визначення безособових дієслів. Назвіть групи безособових дієслів за значенням. Яку синтаксичну функцію виконують безособові дієслова?

5. У поданих реченнях підкресліть безособові дієслова; визначте, до яких груп за значенням вони належать.

Роздощилося, щоденно квасить і квасить, а ти мусиш іти /Ю.Збан./. Весніє вже, цвіте по підгір’ю мигдаль, але весна холодна і шторми б’ють майже крізь день /О.Гон./. Під цим високим зоряним небом думається про все одразу /О.Сиз./. Надворі морозило, дув західний колючий вітер /А.Гол./. За вікном мело, скаженіло, вило /Гонч./. Не так робиться, як хочеться /Н.тв./. Смеркає, і в присмерк вечірній пливуть ліхтарі, мов крізь зоряну сіть /Л.Перв./.

6. Від поданих дієслів утворіть безособові форми дієслів, з 3-4 безособовими дієсловами складіть речення, визначте синтаксичну функцію безособових дієслів.

Таланити, мрячити, лихоманити, писати, гриміти, лежати, мрячити.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2 (4 год.)

Тема. Граматична категорія способу дієслова. Категорія часу дієслова.

Опрацювати літературу: 1, 108-112; 2, 136-143; 4, 210-214; 5, 220-237; 6, 200-246; 7, 219-233; 14, 179-188; 18, 89-96.

Підготувати відповіді на питання:

1. Значення категорії часу дієслова.

2. Значення теперішнього часу дієслова.

3. Значення минулого часу дієслова. Давноминулого часу.

4. Значення майбутнього часу дієслова. Три способи передачі майбутнього часу.

5. Значення категорії способу дієслова. Значення дійсного способу.

6. Значення і творення умовного способу дієслова.

7. Значення і творення наказового способу дієслова.

8. Уживання форм умовного і наказового способів.

Виконати вправи і завдання:

1. У поданих реченнях підкресліть дієслівні словоформи; з’ясуйте, які часові значення вони виражають.

І все то те, вся країна, Повита красою, Зеленіє, вмивається дрібною росою. Зеленіє, вмивається, Сонце зустрічає... І нема тому почину, І краю немає! Недоля жартує Над старою головою, А йому байдуже, Сяде собі, заспіває /Т.Шев./. Дозрівають довгі дні, як ярі яблука, лише листя з лип, плине воза скрип, коло лісу колом ллється вигук зяблика /В.Антон./. Чого то часами, як сяду за діло, Або вже як працю кінчаю я сміло, Не раз се на мене, мов хмара яка, спадає сумная задума тяжка? Минаю я, було, долини й гори, і моря гучного непевнії простори, чужі краї обступлять навкруги, заходить ніч...Я буду крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні. Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я /Л.Укр./.

2. Від поданих дієслів утворити форми минулого часу та пояснити особливості творення їх.

Спихнути, гаснути, колихнути, розімкнути, бовкнути, кинути, підкласти, підвести, підмести.

3. Від поданих дієслів утворити всі особові форми майбутнього часу доконаного й недоконаного виду, усно пояснити особливості творення їх.

Дати, розповісти, з’їсти, прочитати, пошити, боротися, бігти, платити, захистити.

4. Від дієслів жити, іти, взяти, забути, розпитати, сіяти утворіть форми умовного способу; від дієслів вертатися, класти, сяяти, приїхати, вивчати – форми дієслів наказового способів.

5. Запишіть речення. З’ясуйте, в яких із них способові форми дієслів вживаються одна замість іншої або форма інфінітива – в значенні наказового чи умовного способу.

Яку б не відчув я на плечах знемогу, якими б шляхами не йшов, в найтяжчі хвилини гукав на підмогу Надію, і Віру, й Любов /М.Тк./. Вже б покласти кінець всім негодам і щоб кожен народ поважать! /П.Тич./. Виходь у світи, бо дорога відкрита, і землю кохай, що дала тобі сили /Я.Шп./. Нехай цвітуть про тебе співи, тебе люблю без краю я, мій край веселий і щасливий, Вітчизно зоряна моя /В.Сос./. ...Ото як принесеш у пазусі додому гороб’ятко – підлітка, ще з заїдами, та пустиш у хаті, то бабуся було скажуть: - І навіщо б ото пташенятко мучив? Воно ж ще маленьке. Пусти його, не муч /О.Вишня/. – Літак готувати до вильоту! /І.Ле/. Вранці Маланка – кого стріла – питала: - Не знати: будуть землю ділити? /М.Коц./.

6. У кожному рядку дієслів знайдіть ті, від яких не можна утворити форм наказового способу. Чим це можна пояснити?

Бажати, хотіти, могти, радити.

Рости, тягти, гнити, марити.

Цвісти, дніти, дощити, смеркати.