2. Модульний контроль 1 Теми 1-8 (Іменні частини мови)

До модульного контролю необхідно:

- відвідати лекції;

- на практичних заняттях виконати всі завдання до тем 1-8, передбачені робочою програмою дисципліни ;

- виконати самостійні роботи №№ 1-5;

Складниками оцінки за модуль (50 балів) є:

Поточний контроль – 38 бали	Відвідування лекцій -18 балів. Робота на практичних заняттях, виконання письмових завдань до практичних занять – 18 балів (по 2 бали за кожне практичне заняття) Виконання самостійних робіт – 2 бали
Модульний контроль – 12 балів	Письмовий контроль рівня засвоєння теоретичного,практичного матеріалу:6 завдань по 2 бали (12 балів)
Усього – 50 балів	Усього – 50 балів

3. Практикум. Дієслово – службові частини мови

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1(4 год.)

Тема. Дієслово як частина мови. Граматичні категорії дієслова.

Опрацювати літературу: 1, 98-101; 2, 121-125; 4, 204-205; 5, 320-323; 7, 157-179; 14, 169-171; 20, 127-138. 1, 104-105, 112-114; 2, 127-136; 4, 206-209; 5, 323-334; 7, 191-201, 233-242; 14, 171-176.

Підготувати відповіді на питання:

1. Значення дієслова, його граматичні категорії і синтаксична роль.

Дієвідмінювані і незмінні форми дієслова.

2. Неозначена форма дієслова. Творення інфінітива, морфологічні категорії, синтаксичні функції.

3. Поняття про категорію виду дієслова. Семантичні групи дієслів: а) недоконаного виду, б) доконаного виду. Дієслова, позбавлені видової співвідносності /див.: 4, С.207/.

4. Особливості творення видових форм дієслова (префіксальний, суфіксальний, внутрішня флексія, акцентологічний, суплетивізм). Навести приклади.

5. Значення категорії перехідності/ неперехідності. Характеристика перехідних і неперехідних дієслів. Навести приклади.

6. Дієслівна категорія стану. Зв’язок категорії стану з категорією перехідності / неперехідності /див.: 5, С.331/.

7. Характеристика дієслів: а) активного стану, б) середньо-зворотного стану, в) пасивного стану. Навести приклади.

Виконати вправи і завдання (письмово!):

1. Перепишіть речення, підкресліть дієслівні форми. Проаналізуйте морфологічні ознаки та синтаксичні функції дієслівних форм.

Лісничий показав на гору, яка чорніла на крутому схилі. Обережно загріб руками листя, і тепер виразно позначилася стежечка, протоптана борсуком /О.Донч./. Генерал з дружиною провели гостей і розпрощалися, запросивши зайти наступної суботи /М.Зар./. Уже і ніч землю обіймає; зійшов місяць і вдарив ясним помінцем по білих хатах /М.Вовч./. Стояла я і слухала весну, весна мені говорила, співала пісню дзвінку, голосну, то знов таємно-тихо шепотіла /Л.Укр./. Що написано пером, того не виволочеш волом /Нар. тв./. До ганку на щастя підкову прибито /П.Верш./. Влучивши момент, я подав знак мандолінам /Ю.Збан./.

2. Перепишіть речення, підкресліть інфінітиви. Зробіть їх морфологічний і морфемний аналіз.

Блажен, хто може горіти, бо після нього залишається попіл, а не гній /В.Пол./. Можна все на світі вибирати, сину, Вибирати не можна тільки Батьківщину /В.Сим./. Мені не дозволяє совість негоду пересидіти в кущі /Б.Ол./. Світ по-новому відкривати, Поете, обов’язок твій /М.Рил./. В неділю рано почало світати, Ой пішла лисичка їстоньки шукати /І.Фр./. Ой пряду, пряду, Спатоньки хочу /Нар. тв./. В саду вишні зелененькі – У нас дітки Молоденькі, Вони спаточки Раденькі /Нар. тв./. Спатусі на білій подусі /Сл. Гр./. Нема в тебе кубелечка, ніде тобі сістоньки /О.Довж./. /Для довідки див.: 5, С.322-323/.

3. Перепишіть речення, підкресліть неозначену форму дієслова. Поясніть значення, морфологічні ознаки і синтаксичну роль кожного інфінітива. Зробіть висновки про інфінітив як специфічну дієслівну форму.

Адмірал ескадру виводити в море відмовився... /О.Корн./. Буду ниву я жать і солдатом стоять Біля серця твого, Батьківщино моя /М.Ст./. Яка честь належати народові! /О.Виш./. Команда шикуватись вивела Маковея з глибокого забуття /О.Гонч./. Ми кажемо: “Геть атомну бомбу! Тільки мирний атом повинен жити. Він мусить рухати мотори, турбіни, допомагати вирощувати врожаї, виводити кораблі, долати хвороби, продовжити життя людини на нашій планеті, відкрити їй шляхи у космос” /Н.Риб./.

4. Утворити форми доконаного виду, вказати на способи і засоби формотворення.

Казати, кінчати, капати, виміряти, вибирати, кликати, брати, бродити, базікати, звати, ревнувати, повторювати, грюкати, махати, замислюватися, розвивати, дівати, умирати, перевозити, сидіти, брати, ловити /для довідки див: 5, С.327-328/.

5.Перепишіть речення, підкресліть дієслова, визначте їх вид. Скажіть, яку дію вони означають.

І прийде час, коли ми без тривоги перекуєм на молоти мечі. Ми розвіяли хмари похмурі, щоб над нами сіяла блакить. Світить сонце для нас над землею, даль шумує, як вітер весни. Я люблю, коли в листя зелене дерева одягає весна, і під вітром хитаються клени, і співає в квітках далина /В.Сос./. Ми ступаєм один за одним, прислухаємось до мертвої тиші і приглядаємось до білого мороку /Ю.Збан./. За вікном завивали студені вітри, і скрипка дражнилася з нами /М.Зар./.

6.Складіть речення, в яких подані дієслова виступали б як перехідні і як неперехідні.

Копати, рубати, грати, будувати.

7.Підготувати інформацію на тему: “Історія вчення про стан дієслова” /для довідки див.: 5, С.330-331/.

8.З’ясувати, в яких станових значеннях вжити словоформи.

Усі ми любимо нашу співучу та дзвінку українську мову. Та це аж ніяк не означає, що нам є чужими чи далекими мови інших народів. Ми з радістю слухаємо дзвінкий перегук братніх мов, їх голоси єднання та братання. Радісно ним вивчати ті мови, пізнавати їх мудрість і красу /П.Тич./. Словниковий фонд на довгі часи залишається тим самим, але словниковий склад весь час поповнюється новими словами і відкидає застарілі; значення слів у процесі розвитку суспільства змінюються /М.Рил./.