Самостійна робота

Тема. Словозміна числівників.

Опрацювати літературу: 2, 174-176; 5, 286-289; 18, 84-86.

Підготувати відповіді на питання:

1. Особливості відмінювання числівників один, одна, одно /одне/.

2. Особливості відмінювання числівників два, три, чотири.

3. Особливості відмінювання числівників від п’яти до десяти, від одинадцяти до двадцяти, числівників тридцять, п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят.

4. Особливості відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто.

5. Особливості відмінювання складних числівників.

6. Особливості відмінювання числівників тисяча, мільйон, мільярд.

7. Особливості відмінювання складених кількісних числівників.

8. Особливості відмінювання неозначено-кількісних числівників кільканадцять, кількадесят.

9. Особливості відмінювання неозначених числівників багато, небагато, кілька, декілька.

10. Особливості відмінювання збірних числівників двоє, троє, п’ятеро та ін., оба, обидва, обидві.

11. Особливості відмінювання дробових числівників.

12. Особливості відмінювання порядкових числівників.

Виконати вправи і завдання:

1. Провідміняти по одному числівнику з таких груп: 2-4; 5-10; 11-19; 50-80; 40,90; 200-900, поставити наголос і сформулювати правила наголошення.

2. Записати у формі родового, давального і орудного відмінків числівники семеро, десятеро, 3/5, багато, 7 564 238, 1 439, декілька, кільканадцять. Поставити наголос.

3. Списати словосполучення, розкриваючи дужки: два /брат/, три /син/, чотири /учень/, два /товариш/, три /хлопець/, чотири /студент/. Зробити висновки.

4. Перекласти наведені словосполучення на українську мову. Вказати на особливості відмінкових форм українських числівників.

Двум товарищам, тремя карандашами, четырьмя месяцами, шести книг, пятью машинами, шестидесяти студентов, семьюдесятью рублями, на ста двадцати четырех участках, двумстам пятидесяти восьми студентам.

5. Записати якомога більше прислів’їв і приказок, у яких вживаються числівники, провідміняти їх.

6. Знайти у поданому реченні числівники, зробити їх морфологічний аналіз.

Двоє через дорогу живуть, а один одного не бачать /Нар. тв./.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №7 (2 год.)

Тема. Займенник. Аналіз займенників різних розрядів.

Опрацювати літературу: 1, 96-98; 2, 176-183; 4, 193-204; 5, 290-307; 6, 144-158; 14, 162-169; 18, 86-89; 30, 18-22.

Підготувати відповіді на питання:

1.Займенник як частина мови. Основні лексичні і граматичні критерії відмежування його від інших частин мови.

2.Поділ займенників на групи за співвіднесеністю з іншими частинами мови.

3.Розряди займенників за значенням: 1) особові, особово-вказівні, 2) зворотні, 3) присвійні, 4)вказівні, 5) питально-відносні, 6) означальні, 7) неозначені, 8) заперечні.

4.Морфологічний склад займенників. Правопис займенників /див.: 20, С.123/.

5.Особливості словозміни займенників різних розрядів (приклади).

Виконати вправи і завдання:

1. Переписати, визначити розряд займенників за значенням.

Декілька, ніхто, який-небудь, що, він, я, наш, їхній, стільки, такий, чий, настільки, який, сам, кожний, скільки, весь, себе, аніякий, всякий, той, якийсь, абихто, кожен, нічий, дехто, самий, ваш, наш, вони, ви, абищо, казна-скільки, хтозна-чий.

2. Переписати, підкреслити займенники, з’ясувати їх значення: вказують на предмет, ознаку предмета чи кількість.

Затишний, мирний світ великого садка, такий домашній, такий рідний. Бо хата для тебе не обмежується стінами та стелями, вона немов розсувається на все обійстя. Любиш ти його взимку, чорно-білий, під подушками снігу, під стовбурами та з виробленими полотняними простирадлами. Любиш навесні, коли він, ще недавно такий похмурий і наче аж усохлий, зацвів, помолодів од цвіту, сміється, тішиться, радіє – і ти радієш його радості, як своїй. Та чи не найдорожчий він тобі тоді, коли відшаліє літня спека й повітря прониже сумовитий настрій уже недалекої осені... /Є.Гуцало/.

3. Пригадати якомога більше рядків поезій українських авторів із займенниками. Визначити розряд займенників.

Зразок: Я бачив дивний сон /І.Франко/.

4. Пригадати і записати п’ять-десять прислів’їв (приказок), у яких би вживалися займенники, визначити розряд займенників.

Зразок: Не хвали себе сам, хай тебе інші похвалять.

5. Провідміняти по одному займеннику з кожного семантичного розряду.

6. Зробити морфологічний аналіз виділених слів.

Книжки мої, ви подруги прекрасні, і пристрасні, й глибокі, як життя /П.Воронько/.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №8 (2 год.)

Тема. Прислівник як частина мови. СКС (слова категорії стану).

Опрацювати літературу: 1, 123-130; 2, 218-228; 4, 228-237; 5, 307-318; 6, 241-246; 7, 243-247; 14, 194-200; 16, 430-432; 13, 101-125; 14, 318-320; 18, 37-40; 2, 165-169; 4, 228-237; 5, 318-320; 6, 241-246.

Підготувати відповіді на питання:

1. Загальна характеристика прислівника як частини мови. Розряди прислівників за значенням.

2. Три групи означальних прислівників (якісно-означальні, кількісно-означальні, прислівники способу дії).

3. Групи обставинних прислівників (часу, місця, причини, мети).

4. Морфологічні типи прислівників: а) прислівники прикметникового походження, б) іменникового походження, в) займенникового походження, г) числівникового походження, д) дієслівного походження /див.: 5, С.311-313/.

5. Групи прислівників за будовою (структурними ознаками). Наголос у прислівниках.

6. Вивчення прислівників у шкільному курсі української мови.

7. Семантичні, морфологічні та синтаксичні ознаки слів категорії стану. Розряди слів категорії стану за значенням.

Виконати вправи і завдання:

1. Прочитати текст, підкреслити прислівники, визначити їх семантичний розряд.

Місяць тому дядько Андрій облюбував неподалік нашої домівки нове місце під житло. Довго вибирав він його – щодосвіта і у обід довкола ходив, обдивлявся, щось приміряв своїми неспішними, але розмашистими кроками та розпахами рук. Коли ж, нарешті, вибір остаточно було зроблено, завітав до батька. “Отже, прошу любити і жалувати, - сказав усміхаючись, - таки оселюся біля тебе, Томаше”. “Селися, - стверджували тато, - та будемо сусіди. Добрий сусіда, кажуть, краще від далекого родича. А місце й справді тут непогане і ліс недалечко, вигін поруч...”/В.Скуратівський/.

2. Від поданих прикметників утворити прислівники, визначити і підкреслити суфікси.

Далекий, гарячий, добрий, завзятий, високий, колючий, широкий, поганий, гарний. Утворити ступені порівняння у прислівників добре, високо, зробити висновки.

3. З’ясувати способи творення поданих прислівників.

Вгору (угору), вдвоє (удвоє), тричі, натроє, бігом, гаряче, внічию, потім, щодня, взимку надвечір, ридма, по-юнацьки, сьогодні, втридорога, обіруч, по-кошачому, навприсядки, часом, миттю, нашвидку.

4. Розкрити дужки, прокоментувати правопис прислівників (див:20, С.146-155).

До (смаку), до (тіла), (до) загину, (в) прах, (на) (в) знак, (на) пам’ять, (на0 завжди, (на) прочуд, (на) (в) почіпки, (на) скрізь, (з) нічев’я, (до) побачення, (на) добраніч, (на) гора, пліч (о) пліч, сам (на) сам, раз (по) раз, (кінець) кінцем, (з) (давніх) давен, (за) видна, день (у) день, (в) ряди (годи), один (по) одному, (на) самоті , (тишком) нишком, (зі) споду.

5. Прочитати і подати коментарі до статті /див.: список літ-ри 23, С.50-52/.

6. Знайти в реченні прислівник, зробити морфологічний аналіз.

Найкраще написав курсову роботу студент Бондаренко /М.Жовтобрюх/.

7. Опрацювати матеріал підручників /див.: 2, С. 165-166; 5, С.318-319/, підготувати доповідь на тему: “Проблема визначення статусу слів категорії стану”, висловити свою думку щодо прочитаного.

8. Переписати, підкреслити у реченнях слова категорії стану, пояснити їх значення /див.: 5, С.318-320/.

Не пусто було в оборі, весело на дворі. Мати пильно і привітно дивилась назустріч хлопцям і ще здаля хитала головою. Погано жить, як з сусідами не дружить. Оксанці стало погано. А навкруги було так гарно, так радісно. У кімнаті було душно. Надворі хмарно, а в хаті гарно. В селі було пусто й тихо. Треба говорити і писати правильно, економно, без зайвих слів. Сором слів, що ллються від безсилля /З творів/.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №9 (2 год.)

Тема. Модульна контрольна робота. Іменні частини мови.

Письмовий контроль рівня засвоєння теоретичного і практичного матеріалу: 6 завдань по 2 бали (12балів).

1 варіант.

1. Основні граматичні поняття: граматичне значення, граматична форма, граматична категорія.

2. Поставити в орудному відмінку однини іменники: столяр, каламбур, пузир, звір, школяр. Пояснити особливості відмінкових закінчень.

3. Як правильно: “На олімпіаду юних філологів приїхали два академіки чи двоє академіків?” Відповідь обґрунтуйте.

4. Від поданих слів утворити прикметники, пояснити спрощення приголосних: студент, совість, заздрість, якість, агент, тиждень, кість.

5. Записати парадигму числівника вісімдесят сім.

6. Зробити морфологічний аналіз виділеного слова. Її серце тривожно забилося.

2 варіант.

1. Поняття граматичного значення. Відмінність між лексичним і граматичним значення слова.

2. Узгодити іменники з числівниками: двадцять три (учень), три (товариш), тридцять чотири (студент), двадцять два (примірник).

3. Записати парадигму займенника він: а) без прийменників, б) з прийменниками.

4. Утворити ступені порівняння від прикметників: босий, жонатий, зелений, червонуватий. Від яких з поданих прикметників ступені порівняння не утворюються, чому?

5. До якої частини мови належать слова скільки-небудь, декілька, сотня, дюжина, стільки.

6. Зробити морфологічний аналіз виділеного слова. Зоряно, тихо в просторі.

3 варіант.

1. Лексико-семантичні категорії іменника, їх морфологічне вираження.

2. Вибрати з поданого ряду прикметники, які мають суфікси, що означають збільшену (надмірну) ознаку: гігантський, великий, сильнючий, злющий, здоровенний, старезний, маленький, довжелезний. Суфікси виділити.

3. Провідміняти 50 (зошит).

4. Заперечні займенники ніщо, ніхто, ніякий поставити у місцевому відмінку в усіх можливих формах.

5. Зазначити, до якої частини мови належать такі слова: яскравіше, краще, веселіше, добре.

6. Зробити морфологічний аналіз виділеного слова. Назустріч ночі летить пісня.

4 варіант.

1. Семантико-граматичні розряди прикметників. Явище переходу прикметників з одного розряду в інший (приклади).

2. Записати, знімаючи риску. Пояснити правопис. З/малку, по/твоєму, за/багато, коли/не/коли, сам/на/сам, раз/у/раз, як/небудь.

3. Що спільного і відмінного у поданих словах? Зелений – зелено – зелень; синій – синь – синіти.

4. Вказати, на якій граматичній основі іменники покійник і мертвяк належать до назв істот, а народ і загін – до назв неістот.

5. Провідміняти числівник двоє (відро).

6. Зробити морфологічний аналіз виділеного слова. Жодна травинка внизу біля річки не ворушилася від вітру.

5 варіант.

1. Семантичні розряди числівників.

2. Записати іменники у формі родового відмінка однини, пояснити правопис: зал, млин, щавель, мед, кодекс, Вітер, вітер, університет.

3. Визначити, до якої частини мови належать слова: єдиний, один, два, перший, п’ятирічний, стоквартирний, подвійний, удвічі, удвоє.

4. Провідміняти числівник кільканадцять.

5. До якої групи відмінювання належать подані прикметники: синій, жовтий, гарно лиця, жовтогарячий, веселий.

6. Зробити морфологічний аналіз виділеного слова. Ах, як він мить оцю зустрів.

6 варіант.

1. Розряди прислівників за значенням.

2. Визначити, чи всі наведені слова є займенниками: мій, всяк, що, який.

3. Провідміняти прикметник білолиций. Зазначити, у чому полягає особливість відмінювання прикметників на –лиций.

4. Визначити рід іменників: путь, біль, шатро, насип, степ, дріб, кір.

5. До якої частини мови належать слова: темно, рано, тихо, слід, необхідно?

6. Зробити морфологічний розбір виділеного слова. Марійка прийшла додому щасливою і веселою.