9. Асертивність

Що слідує для опікуна?

Асертивність – альтернативна позиція до покірності та агресії. Дозволяє потурбуватися про свої потреби, захистити власну думку, але таким способом, який не ранити другу сторону. Дорослий, виховуючи дитину з повагою, навчає її такій позиції. Показує дитині, що рахується з її думкою, її потребами і хоч значною мірою сам приймає остаточне рішення, при цьому бере до уваги побажання дитини. Опікун, який хоче будувати почуття власної вартості у дитини, відходить від позиції, яка опирається на владі, що виникає з ролі, яку виконує, віку, мудрості і т.п. Відходить від заборон, наказів, накладення обмежень, видавання розпоряджень та очікувань безумовної покори. В такій позиції виникає конфлікт між потребами батька/матері та дитини, але дитина опиняється у програшній позиції, бо не має права голосу та права на власну думку. Така ситуація скоріше руйнує віру у власні можливості, ніж будує почуття власної вартості.

Додаток № 3.

Шановні пані та панове,

сподіваємось, що сьогоднішня зустріч була для Вас корисною. Нам важливо отримати від Вас зворотну інформацію, тому ми будемо вдячні, якщо Ви присвятите кілька хвилин для заповнення анкети, поданої нижче.

Анкета анонімна.

1. Чи дозволила Вам зустріч отримати відповіді на запитання, які у Вас були?

Звичайно, так

Скоріше так

Скоріше ні

Звичайно, ні

2. Чи забезпечила Вам зустріч корисні вказівки щодо способів виходу з різних ситуацій в повсякденному житті?

Звичайно, так

Скоріше так

Скоріше ні

Звичайно, ні

3. Чи отримали Ви на зустрічі корисні вказівки, які можуть допомогти в спілкуванні з дитиною?

Звичайно, так

Скоріше так

Скоріше ні

Звичайно, ні

4. Яка частина зустрічі сподобалася Вам найбільше? Чому?

………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

5. Чи хотіли б Ви взяти участь в інших тематичних зустрічах?

Так

Ні

Якщо ТАК, просимо вказати теми, які були б Вам цікаві.

a.…………………………………………………………………………………………

б………………………………………………………………………………………….

в………………………………………………………………………………………….

г………………………………………………………………………………………….

Дякуємо за заповнення анкети

Бібліографія:

Branden N. (2007), „Jak dobrze być sobą. O poczuciu własnej wartości", GWP.

Faber A., Mazlish E. (2001), „Jak mówić, żeby dzieci nas słuchały jak słuchać żeby dzieci do nas mówiły", Media Rodzina.

Gordon T. (1991), „Wychowanie bez porażek", Instytut Wydawniczy PAX.

Sakowska J. (1999), „Szkoła dla rodziców i wychowawców", Centrum Metodyczne Pomocy Psychologiczno-Pedagogicznej Ministerstwa Edukacji Narodowej.

Редакційна колонка:

Copyrigth@FDN 2013

Автори: Анета Квашьни

Редактор: Сильвія Романчак

Верстка: Єва Брейнаковска-Йоньчик

Сценарій був підготований в рамках проекту «Бути бабусею, бути дідусем!», який фінансується спільно з Європейською Комісією.

Матеріал підготовлено Українським фондом «Благополуччя дітей» на основі публікацій Nobody’s Children Foundation в рамках проектів “Дитинство без насильства – покращення системи захисту дітей у Східній Європі» за фінансової підтримки OAK Foundation та «Попередження емоційного насильства над дітьми», що фінансується в рамках Програми Польсько-Американського Фонду Свободи "Перетворення у Регіоні" - RITA, яку реалізує Фонд Освіта для демократії

31