- •Литовсько-польська доба української історії. Початки козаччини
- •Жалувана грамота короля сигізмунда III магнатові о. Вишневецькому на володіння землями на полтавщині
- •Устава на волоки
- •Рішення люблінського сейму про об'єднання польщі і литви в одну державу-річ посполиту
- •Литовський статут 1588 р. Про феодальне землеволодіння
- •Литовський статут 1588 р. Про покарання шляхтича за вбивство простої людини і покарання селян за вбивство шляхтича
- •Литовський статут 1588 р. Про кару за підпали панських дворів і напади на панів
- •Куруківська угода між представниками польського уряду і запорозькими козаками
- •Уривок із записки шляхтича ф. Євлашевського про похід повсталих українських селян і козаків під проводом с. Наливайка в білорусію
- •Відписка путивльських воєвод у москву про селянсько-козацьке повстання на україні в 1630 р.
- •З післяслова до львівського видання "апостола", надрукованного іваном федоровим, в якому говориться про організацію друкування книг у львові
- •Статут львівського братства. З листа антіохійського патріарха іоакима
- •Лист братчиків міста вільно львівському братству про культурні зв'язки між ними
- •З книги "пересторога"
- •Ординація 1638 р. Війська запорізького, заведена польським урядом
- •Повідомлення михайла литвина про розвиток торгівлі у києві в середині XVI ст.
- •Про те, якими ремеслами займаються козаки
- •Про козаків
Рішення люблінського сейму про об'єднання польщі і литви в одну державу-річ посполиту
(1569 р.) Ми, Сігізмунд Август, всім узагалі і кожному зокрема, кому відати належить, людям теперешнього часу і майбутніх часів оголошуємо даною грамотою таке: нам відомо, що всі чини королівства часто нагадували славної пам'яті батькові нашому Сігізмундові, королю польському, і просили його на сеймах і в інших випадках, щоб завершено було те з'єднання або унія Великого князівства Литовського з королівством Польським... Знаючи, що це об'єднання приносило велику славу і користь обом народам, ми спрямували на це діло нашу думку і волю, призначили без дальшого загаяння тут спільний сейм, щоб вирішити і здійснити це діло, щоб уже обов'язково на цьому сеймі було поставлено і закінчено справедливе і ґрунтовне об'єднання і злиття цих держав, так щоб на майбутній час унія не тільки не могла бути перервана і розладнана, а й щоб приносила такі плоди, які б могли дати польському і литовському народові насамперед можливо більший і твердий мир і збереження в цілості, а потім славу і окрасу. На скликаному таким чином цьому сеймі явилися особисто всі пани сенатори духовні і світські і всі інші чини польського і литовського народу і, за нашим допущенням і згодою, після взаємних між ними нарад, додержуючи цілком усіх привілеїв, закінчили всю цю справу унії між ними в братерській любові, і ця унія викладена нами за згодою всіх тих чинів обох народів в таких пунктах. Обрання короля Насамперед: Польське королівство і Велике князівство Литовське, згідно з попередньою інкорпорацією між ними, складають з обох вищезазначених народів одно, нерозрізнюване, неподільне тіло, одно зібрання, один народ, так що віднині у цього з двох народів одного зібрання, з'єднання неподільного народу і майже єдиного, однорідного, нерозрізнюваного і неподільного тіла буде на вічні часи одна голова, не окремі государі, а один - король польський, який згідно з давнім звичаєм і привілеєм, спільними голосами поляків і литви буде обиратися в Польщі, а не в іншому місті... Обраний таким чином на польське королівство буде миропомазаний і коронований у Кракові. Що ж до обрання, введення його на стіл Великого князівства Литовського, то воно повинно припинитися, так щоб уже віднині не було ніякого сліду його і подоби. Сейми Головний сейм завжди повинен бути один, а не окремі; крім того, повинен бути один ніколи не роздільний сенат для всіх справ і потреб тих народів і ніколи вже не повинен бути іншим, тобто не повинен складатися лише з сенаторів того або того народу. Сенат .повинен бути при нас, крім того часу, коли буде сейм в Литві і в Польщі; він завжди повинен бути запрошуваний до всіх справ, про все знати і радити, згідно з своїм обов'язком. А якби трапилися важливі справи, коли при нас не було б сенаторів, то в силу давнього звичаю буде дано звістку про все як у Польщі, так і в Литву і ніщо ніколи не буде поставлено і вирішено без відома сенаторів обох народів. Монета Монета повинна бути одноманітна і однакова по вазі, і пробі, поділу і напису, що ми і наші потомки без загаяння зобов'язані будемо здійснити... Торгові мита Як у Польщі, так і в Литві повинні бути знищені всі торгові мита і побори на землі і на воді, під якою б назвою вони не були,- наші, сенаторські, шляхетські, духовні; віднині і на вічні часи не слід брати ніяких мит з духовних і світських людей шляхетського звання і з їх підданих з будь-яких речей їх власної роботи і кормління, але з тим, про те, щоб вони цим шляхом не сприяли униканню від купецьких мит , що повело б до зменшення і затаювання давніх наших .мит і мит інших чинів у Польщі і в Литві. Дневник Люблинского сейма.-Спб., 1869.- С. 68, 69.