64. Із спеціального зведення дпу україни в цк кп(б)у про активні антирадянські прояви в україні

9 березня 1930р. Шепетовский округ. В г. Лабунь, Полонского района, антисоветский уголовный элемент организовал группу в 40 чел., вооруженную обрезами, охотничьими ружьями и топорами. Эта группа утром 8-го марта двинулась на районный центр Грицев одновременно толпа в 400 чел. направилась к Грицевскому Райисполкому причем со стороны выступавших производились выстрелы из обрезов и охотничьих ружей. Вооруженной группой убит один комсомолец, часть актива взята в качестве заложников. Находящийся в это время в районе Грицевского Райисполкома кавалерийский отряд толпу рассеял, не применяя оружия. Устанавливается связь вооруженных групп этого района с Бердичевским округом. В с. Котеленка толпа избила 8 активистов, тяжело ранила уполномоченного РИКа, один комсомолец упорным преследованием толпы был загнан в реку, где утонул. В с. Гитково оставшаяся часть актива толпой арестована в качестве заложников. От села посланы делегаты в районный центр с требованием освобождения арестованных. В с. Малые-Мациевицы местные кулаки, при участии вооруженной группы из Полонского района, — повесили активиста. В колонии Дерманка и селах Рьшовка, Хроли, Судемон, Конотоп, Цмовка и Рисовка — Судильковского района толпами, преимущественно женщин, избиваются активисты, сельсоветы бездействуют. В ряде сел Аннопольского района выступающими женщинами выбрасываются лозунги против колхозов, за перевыборы сельских советов; в с. Нараевке толпа женщин намеревалась 8-го марта выступить с демонстрацией под черным флагом. В с. Иришки, Старо-Константиновского района, толпа обратила в бегство местный актив, один убит. Выступление здесь проходило под таким лозунгом: “Нам такой советской власти не нужно. Это не власть, а бандиты. Она нас ограбила и забрала все”. Принимаются решительные мери к ликвидации выступления. На место мною выслан член Коллегии ГПУ УССР тов. Быстрых. Арестовано по округу за сутки 97 человек. Председатель Госполитуправления УССР В. Балицкий (подпись) ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 3195, арк. 2—3, 7.

65. Із листа до г. І. Петровського слухачів військово-повітряної академії рсча я. Корина та о.Пахоленка про примусову колективізацію й розкуркулення селян у новопсковському районі на старобільщині

7 липня 1931 р Голові ЦБК УСРР т. Петровському Від слухачів Військово-повітряної академії м. Москва. Ленінградське шосе, буд. 26 Коркіна Якова та Пахоленка Омеляна Просимо Вас розібрати слідуючі явища, що межують із свавіллям, яке творять місцеві працівники Новопсковського р-ну Старобільського округу хут. Статівки і с. Лизівки. 1. Колективізація. Колективізовано до 85 %. Забезпеченість колгоспів продуктами недостатня. 10 % колгоспників зовсім не мають хліба (Білокуракіно) через поганий розподіл. Кооперація зовсім не забезпечує постачання колгоспів промтоварами. Надто велика нужда у взутті. В Статівці та Лизівці в колгоспах зовсім не ведеться підготовка до збирання урожаю. Є ряд випадків насильницького залучення в колгосп, на випадок відмови йти у колгосп підводять під графу куркуля і розкуркулюють, забираючи все майно, і вивозять в “Ярки”. Існує переконання, що залучити в колгосп можна лише силою. Наприклад, на зборах хут. Статівки актив заявив, що для залучення 15 чол. середняків і бідняків, що залишилися, в колгосп, необхідно 5 чол. вивезти у “Ярки”. Викривлення лінії партії проводиться свідомо верхівкою колгоспів. Наприклад, голова колгоспу хут. Статівки Шандра Никанор А. заявляє: “Чи потрібні нам колгоспи?” “На нас партія жме і ми жмемо”. Крім цього, правління колгоспу систематично пиячить, що ми самі бачили в дорозі, і коли приїхали в хутір, і там виявилася частина п'яних колгоспників. Про п'янки правління нам скаржилися колгоспниці-біднячки. П'янство, залякування, погане виховання і забезпечення колгоспників є причиною небажання бідноти і середняків, які лишилися, вступати в колгосп, внаслідок чого вони йдуть на поводу куркульства і відбивають його настрій Укр. іст. журн. – 1992. – №6. – С. 111.