53.Лексичний,граматичний і фонетичний склад мови. Слово та його значення.

Досить лаконічно і водночас інформативно механізм смислового сприйняття мови розглянуто в працях І.А. Зимової (91, 95 та ін.) Основне положення представленої в них концепції речевоспріятія, розробленої І.А. Зимової спільно з Н.І. Жинкін, полягає в наступному. На основі впізнавання, «ототожнення» кожного слова мовного висловлювання слухає робить умовивід про смисловому ланці (синтагме, двухсловной поєднанні), а потім - про зв'язки між смисловими ланками, після чого здійснюється фаза «смислоформулірованія», яка «полягає для слухача в узагальненні результату всієї цієї перцептивно-мисленнєвої роботи і переведенні його на одну цілу, нерасчлененную одиницю розуміння - загальний зміст сприйнятого повідомлення »(91, с. 32-33).

Розглянемо в цьому зв'язку деякі особливості сприйняття цілого тексту.

Всебічний і глибокий аналіз механізмів сприйняття цілісного тексту був проведений А.С. Штерн (261). У дослідженнях цього автора представлена ??концепція «набору ключових слів» (як результату смислової «компресії» тексту) і його використання як опори для відновлення тексту. «Ключові слова» представляють собою свого роду мікротекст, організований, як і будь-який текст, і лінійно, і ієрархічно, і відображають загальну смислову організацію вихідного тексту.

Для процесу сприйняття тексту характерні в основному ті ж закономірності, що і для сприйняття окремого висловлювання. При сприйнятті тексту також, як правило, буває задіяний механізм імовірнісного прогнозування. Реципієнт орієнтується на авторські знаки-маркери, уточнюючі «семантику» мовного висловлювання (фонологические, лексичні, інтонаційно-виразні, паузаціонние та ін), слухач або читач аналізує смисловий зміст тексту на основі його апперцепції (усвідомленого цілеспрямованого сприйняття) і т. д.

Разом з тим сприйняття тексту набагато складніше сприйняття одиночного висловлювання. При сприйнятті розгорнутого мовного висловлювання текст як єдине ціле відтворюється в свідомості людини з послідовно змінюють один одного фрагментів сприйманої мови, щодо закінчених у смисловому відношенні. Виникаюча у слухача чи читача структурно-смислова проекція тексту є результатом включення змісту тексту в понятійне «смислове поле» реципієнта (64, 83 та ін.)

Відомий вітчизняний психолінгвіст А.А. Брудний визначає процес розуміння тексту як послідовна зміна структури воссоздаваемой у свідомості ситуації та процес переміщення уявного центру ситуації від одного елемента до іншого. В результаті процесу розуміння тексту, по А.А. Брудно, утворюється деяка «картина» загального сенсу, або так званий «концепт тексту» (30, 31).

По А.А. Леонтьєву, «розуміння тексту - це процес переведення сенсу цього тексту в будь-яку іншу форму його закріплення» (133, с. 141). Як приклад можна привести процес парафрази, переказу тієї ж думки іншими словами. Це може бути також процес смислової компресії, в результаті якого утворюється мінітекст, що втілює в собі основний зміст вихідного тексту, - реферат, анотація, резюме, набір ключових слів. Сюди відноситься і процес формування умовиводів, і процес формування емоційної оцінки події та ін (там же, с. 141).

У зв'язку цим АА Леонтьєв вважає доцільним використовувати поняття образ змісту тексту (129, 133).

Образ змісту тексту А.А. Леонтьєв характеризує як сам процес розуміння, узятий з його змістовної сторони. Окремим випадком формування образу змісту є умовивід, що виводиться з аналізу тексту. Образ змісту тексту характеризується предметністю і динамічністю, що добре ілюструється приводиться прикладом. «Не можна уявити собі, - пише А.А. Леонтьєв, - статичний, "точковий" образ змісту "Війни і миру", або дарвінівського "Походження видів", або, нарешті, мови Достоєвського при відкритті пам'ятника Пушкіну в Москві. Але можна, прочитавши лист одного, відчути, що у нього щось не гаразд. Можна коротко резюмувати для себе газетну інформацію в одній фразі (яка зазвичай і виноситься в заголовок інформації). Таким чином, тексти функціонально нерівноцінні з точки зору способів їх розуміння, але навіть такий статичний, точковий образ є лише окремий випадок розгорнутого, динамічного образу »(133, с. 142). Сприйняття тексту підпорядковується загальним закономірностям процесу речевоспріятія, і образ змісту тексту - це предметний образ. За текстом - «світ, що змінюється подій, ситуацій, ідей, почуттів, спонукань, цінностей людини - реальний світ, що існує поза і до тексту (або створюваний уявою автора»

54.Мовлення як процес словесного спілкування емоційно-виразний