- •41.Поняття волі.Функції волі
- •42. Зв’язок волі з фізіологічною та мотиваційною регуляцією
- •43.Проблема волі в роботах античних філософів та філософів середньовіччя
- •44. Концепція волі в період Відродження
- •45. Екзистенціалізм – філософія існування та проблема свободи вибору.
- •46.Волюнтариська теорія у.Джемса
- •47. Підхід і.П. Павлова до проблеми волі. Трактування волі з позиції біхевіоризму,рефлексології.
- •48.Воля як свідома регуляція:концепція волі в роботах м.О.Берштейна,п.К.Анохіна.
- •49.Онтогенез волі. Становлення довільної регуляції
- •50. Вольова дія. Структура вольового акту.
- •51. Виховання та самовиховання волі та вольових якостей.
- •52.Загальна характеристика мовлення
- •53.Лексичний,граматичний і фонетичний склад мови. Слово та його значення.
- •56.Фізіолгічні основи мовлення. Фізіологічні системи мовлення
- •57.Теоретичні проблеми походження мовлення:теорія навчання,теорія специфічних задатків м.Хомського,когнітивна теорія ж.Паже,теорія л.С.Виготського.
- •58.Проблема взаємовідношення мислення і мовлення
- •59.Основні види мовлення:усне і письмове,розмовна та діалогічне мовлення,монолог,пасивне та активне мовлення,кінетичне мовлення
- •60. Основні функції мовлення :вираз,дія(вплив),повідомлення,позначення.
- •61.Розвиток мовлення у дитини.Основні етапи формування мовлення.
- •62. Розвиток мовлення в процесі вивчення мови.
- •63.Поняття спілкування в психології
- •64.Види і форми спілкування.
- •65.Структура спілкування його функції.
- •65. Структура спілкування його функції
- •66.Способи передачі інформації
- •67.Основні механізми взаєморозуміння в процесі спілкування:ідентифікація,емпатія,рефлексія
- •68. Додаткові механізми взаєморозуміння в процесі спілкування:стереоттипізація,ефект ореола,зворотний зв’язок ,атракція.
- •69.Особливості педагогічного спілкування
49.Онтогенез волі. Становлення довільної регуляції
Проблема розвитку вольової поведінки в онтогенезі залишається актуальною в сучасній психологічній науці. Її розробка дозволяє розкрити механізми свідомої активності особистості, яка спрямована на взаємодію зі зовнішнім світом та регуляцію своєї поведінки в ньому. Видатні науковці підкреслюють важливе значення волі в період формування особистості дитини, тому що її психологічні передумови включають розвиток здібності до оволодіння своєю поведінкою та своїми психічними процесами, внутрішньою саморегуляцією діяльності, подоланню перешкод у досягненні мети, тобто механізми вольової поведінки [5, 10, 16, 2]. Таким чином, ними відзчається взаємозв’язок становлення волі та формування особистості людини: особистість у своєму розвитку проходить ряд вікових періодів, на кожному з яких вольові процеси відіграють значну роль.Огляд ряду вітчизняних досліджень, які присвячено цій проблемі, дає можливість умовно виділити два періоди у вивченні стадій становлення волі в онтогенезі.
До першого періоду можна віднести дослідження 60-70-х років 20-го століття, в яких основна увага приділялася визначенню початкової стадії становлення вольової поведінки. Так, окремі вчені початок розвитку волі бачать у формуванні довільних рухів немовля [6], деякі співвідносять його з раннім віком, коли дії дитини починають опосередковуватися мовою дорослого [13] або відносять його до дошкільного віку, коли виникає перша ієрархія мотивів, можливість діяти за зразком і дії дитини приймають усвідомлений характер [10, 8]. Інші дослідники вважають, що вольова регуляція починається з молодшого шкільного віку, коли дитина стає здатною свідомо вибирати мету своїх дій і протистояти ситуативним мотивам, свідомо керувати своїми пізнавальними процесами та діяльністю, в тому числі й навчальною [2, 3, 4, 12, 16].
Таким чином, при визначенні стадій розвитку волі вітчизняні психологи спираються на три основних фактори: розвиток мовлення, мотивації та формування усвідомленості дитиною своєї поведінки.
Так, у зв’язку з розвитком мовленнєвої діяльності Боришевський М.І. [3] виділяє дві стадії становлення волі в онтогенезі, вказуючи як на значення зовнішнього мовного впливу дорослого під час формування вольової поведінки дитини, так і на внутрішнє усвідомлене регулювання нею засобами мови власних дій. Автор вважає, що перша стадія становлення вольової поведінки здійснюється під впливом безпосереднього зовнішнього контролю дорослого, який здійснюється вербально, й характеризує її, як стадію виконавчого самоконтролю, яка відбувається у дітей до моменту вступу до школи. Друга стадія формування волі, як відносно стійкої якості, починається з молодшого шкільного віку й протікає одночасно за двома напрямками: вироблення навичок здійснення самоконтролю й розвитку внутрішніх спонукань до постійного контролювання власної поведінки, спираючись на чіткі вказівки дорослого.
50. Вольова дія. Структура вольового акту.
Вольові дії
У традиційній психології вольовими діями називають дії, скеровані на досягнення свідомо поставленої мети і пов'язані з подоланням труднощів. Значна кількість дослідників вирізняють такі основні ознаки вольових дій: 1) свідоме подолання перешкод на шляху до досягнення мети; 2) конкурентні мотиви; 3) наявність вольового зусилля.
Загальні характеристики вольових дій такі: 1) вольові дії є усвідомленими, цілеспрямованими, умисними, здійсненими за власним свідомим рішенням; 2) вольовими діями є дії, зумовлені як зовнішніми (соціальними), так і внутрішніми (власними) чинниками, тобто завжди є підстави для виконання дій; 3) вольові дії можуть мати дефіцит спонукання чи гальмування або з самого початку, або в процесі їхнього здійснення; 4) вольові дії можуть забезпечуватися допоміжним спонуканням чи гальмуванням за рахунок зміни смислу дії і закінчуватися досягненням мети.
Структура вольового акту (фази вольового акту):
Перша фаза - виникнення спонукання та постановка мети, на досягнення якої спрямовується дана дія. Мету можна ставити як перед собою, так і перед іншими людьми, приймати або відкидати її, коли вона ставиться кимось іншим чи обставинами життя.
Друга фаза вольового акту - стадія обговорення і боротьби мотивів, вибір, використання та створення засобів, способів і прийомів досягнення поставленої мети.