- •2.Рівні організації живої матерії. Зв'язок між молекулярно-генетичним та онтогенетичним рівнями організації живої матерії.
- •3.Сучасний погляд на організацію генома людини.
- •5. Поняття про метаболізм. Співвідношення пластичного та енергетичного обміну у метаболізмі.
- •6.Онтогенез. Його основні етапи.
- •7.Ембріональний розвиток. Періоди ризику в ембріогенезі.
- •8. Постембріональний розвиток. Вікова періодизація онтогенезу людини.
- •9.Методи генетики. Поняття про менделевську генетику. Закономірності спадковості. Взаємодія генів. Зчеплене успадкування ознак. Хромосомна теорія спадковості.
- •10. Поняття про мінливість. Модифікаційна мінливість та норма реакції.
- •11. Мутаційна мінливість. Поняття про мутагени та спадковий монтаж людини.
- •12. Спадкові хвороби людини.
- •13.Вікова періодизація розвитку опорно-рухової системи людини.
- •14. Вікова періодизація розвитку дихальної системи людини.
- •15. Вікова періодизація розвитку нервової системи
- •1 Етап. Нервова пластинка.
- •16. Вікова періодизація розвитку м’язової системи людини.
- •18. Вікова періодизація розвитку травної системи людини.
14. Вікова періодизація розвитку дихальної системи людини.
До семи років в основному закінчується формування легеневої тканини, зростає глибина дихання і знижується його частота. В 6...7 років частота дихальних рухів становить 20...22 на хвилину. Життєва ємкість легень з віком збільшується, в 4 роки вона становить близько 1100 см3, а до семи років досягає 1300... 1400 см3.
В підлітковому періоді ростуть легені, удосконалюється дихання (хоч ритм його залишається прискореним), значно збільшується життєва ємкість легень. В підлітковому віці остаточно формується тип дихання. У хлопчиків – черевний, у дівчаток – грудний. Важливо навчити підлітків правильно дихати, керувати своїм диханням під час роботи, фізичних вправ.
Ранній юнацький вік (15...17 років). В юнацькому віці відбувається посилений ріст м'язів, різко зростає їхня сила. Збільшується життєва ємкість легень. У зв'язку з тренуванням легенева вентиляція при фізичному навантаженні підвищується внаслідок прискорення дихання і його поглиблення.
15. Вікова періодизація розвитку нервової системи
1 Етап. Нервова пластинка.
Нервова система людини розвивається із зовнішнього зародкового листка - ектодерми. У спинних відділах тулуба зародку ектодермальні клітини, що диференціюються, утворюють нервову пластинку (особливості диференціації нервових клітин).
II етап. Нервовий жолоб. Іггенсивність поділу клітин у різних ділянках нервової пластинки неоднакова, тому пластинка прогинається і набуває
вигляду борозни або жолобу.
III етап. Нервова трубка. Ріст бокових відділів жолобу призводить до того, що його краї спочатку зближуються, а потім зростаються. Таким чином, серединний жолоб перетворюється у нервову трубку.
В конце 3-й недели беременности края валиков смыкаются, образуя нервную трубку, которая постепенно погружается в мезодерму зародыша. На концах трубки сохраняются два нейропора (отверстия) – передний и задний. К концу 4-й недели нейропоры зарастают. Головной конец нервной трубки расширяется, и из него начинает развиваться головной мозг, а из оставшейся части – спинной мозг. На этой стадии головной мозг представлен тремя пузырями. Уже на 3–4-й неделе выделяются две области нервной трубки: дорсальная (крыловидная пластинка) и вентральная (базальная пластинка). Из крыловидной пластинки развиваются чувствительные и ассоциативные элементы нервной системы, из базальной – моторные. Структуры переднего мозга у человека целиком развиваются из крыловидной пластинки.
В течение первых 2 мес. беременности образуется основной (среднемозговой) изгиб головного мозга: передний мозг и промежуточный мозг загибаются вперед и вниз под прямым углом к продольной оси нервной трубки. Позже формируются еще два изгиба: шейный и мостовой. В этот же период первый и третий мозговые пузыри разделяются дополнительными бороздами на вторичные пузыри, при этом появляется 5 мозговых пузырей. Из первого пузыря образуются большие полушария головного мозга, из второго – промежуточный мозг, который в процессе развития дифференцируется на таламус и гипоталамус. Из оставшихся пузырей формируются мозговой ствол и мозжечок. В течение 5–10-й недели развития начинается рост и дифференцировка конечного мозга: образуются кора и подкорковые структуры. На этой стадии развития появляются мозговые оболочки, формируются ганглии нервной периферической вегетативной системы, вещество коры надпочечников. Спинной мозг приобретает окончательное строение.
В следующие 10–20 нед. беременности завершается формирование всех отделов головного мозга, идет процесс дифференцировки мозговых структур, который заканчивается только с наступлением половозрелости. Полушария становятся самой большой частью головного мозга. Выделяются основные доли (лобная, теменная, височная и затылочная), образуются извилины и борозды больших полушарий. В спинном мозге в шейном и поясничном отделах формируются утолщения, связанные с иннервацией соответствующих поясов конечностей. Окончательный вид приобретает мозжечок. В последние месяцы беременности начинается миелинизация (покрытие нервных волокон специальными чехлами) нервных волокон, которая заканчивается уже после рождения.
В процессе эмбрионального развития головного мозга полости мозговых пузырей видоизменяются и превращаются в систему мозговых желудочков, которые сохраняют связь с полостью спинномозгового канала.