43.Порівняльна характеристика підходів до міжнародної сегментації.

Підходи: Ідентифікація груп країн із попитом на схожі товари

Сутність: Виділення груп однорідних країн

Умови: Схожі кліматичні, мовні, інфраструктурні, комерційні, інформаційні умови

Недоліки: • високий ступінь однорідності, часто уявний

• нехтує можливістю існування однорідних сегментів за межами групи

• характеристики країн, а не покупців

Переваги: • простота • традиційність

Підходи: Ідентифікація сегментів, що існують в усіх або в багатьох країнах

Сутність: Виділення універсальних сегментів

Умови: існування груп споживачів з однаковими характеристиками

Переваги: • стабільність іміджу

• економія на масштабах та ефектах досвіду • загальний обсяг реалізації

Недоліки: • невеликий розмір сегмента в кожній країні • порівняно великі витрати на вихід на. ринок

Підходи

Вихід з одним і тим са­мим товаром на різні сегменти в різних країнах

Сутність

Виокремлення у кожній країні різ­них сегментів, по­треби яких відріз­няються від країни до країни

Умови

• адаптація страте­гії продажу та ко­мунікацій • диференційований оперативний маркетинг

Недоліки

• може погіршити стабільність іміджу фірми (див. умови)

Переваги

• адаптація до місцевих умов

44.Стратегії маркетингу та сегментація ринків залежно від цілей фірми на міжнародному ринку.

Об'єктивна необхідність сегментації обумовлена існуванням різноманітних потреб споживачів одного й того самого товару. Маркетологи вважають, що вдала сегментація забезпечує фірмі ринковий успіх.

Сегмент міжнародного ринку – група споживачів з однаковими очікуваннями та вимогами стосовно товарів, незважаючи на культурні та національні відмінності.

Міжнар. сегментація ринку — процес ідентифікації специфічних сегментів потенційних споживачів у вигляді групи країн або групи індивідувальних покупців з однаковими характеристиками, що з великою вірогідністю продемонструють схожу поведінку при купівлі

Специфічною формою сегментації ринку є пошук власної ринкової ніші — вузького сегмента ринку з чітко обмеженими к-тю споживачів та асортименту товару. Суттєвою ознакою ринкової ніші є цілковита відсутність конкуренції або її мінімальний рівень. Стратегія пошуку власної ніші використовується, як правило, середніми та малими фірмами.

Залежно від рівня інтернаціоналізації діяльності та цілей на зовнішньому ринку фірма обирає певну стратегію організації міжнародної маркетингової діяльності та підходи до сегментації ринку.

На стратегію сегментації (диференціація, стандартизація, кон­центрація) впливають такі чинники: ресурси компанії; гомоген­ність товару; гомогенність ринку; стадія життєвого циклу товару; конкурентна стратегія; цінність (важливість) сегмента.

У середині обраного цільового сегмента товар потрібно позиціонувати. Позиціонування визначає характер сприйняття това­ру/фірми споживачами певного сегмента. Позиціонування є роз­робкою та створенням іміджу товару таким чином, щоб він посів у свідомості покупця гідне місце, яке відрізняє його від товарів-конкурентів.