Заняття № 3

Тема 3. Практичне заняття 4 на тему:

„Аналіз соціально-економічних наслідків реалізацій потенційних небезпек техногенного та природного характеру регіону (підприємства)”

(2 години)

Мета заняття – удосконалити:

• навчально-пізнавальну компетенцію;

• цінністно-смислову компетенцію;

• інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентність – розуміння об’єктивності існування природних і техногенних небезпек, методів їх ідентифікації та кількісної оцінки реалізації, здатність до аналізу і синтезу, прийняття рішень, породжувати нові ідеї.

Студент повинен вміти:

• визначати регіональний комплекс техногенних загроз, методи виявлення їхніх уражаючих факторів;

• визначати ранг регіонів за ступенем потреби в інвестиційних ресурсах на запобігання та ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації;

• аналізувати соціально-економічний стан при реалізації небезпек техногенного та природного характеру регіону (підприємства).;

• пропонувати комплекс заходів із запобігання реалізацій небезпек, зосереджених на потенційно небезпечних об’єктах.

Теоретичні питання:

1. Економіка катастроф.

2. Ранжування регіонів за ступенем потреби в інвестиційних ресурсах на запобігання та ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації. Домінантні показники під час вибору регіону інвестування.

3. Структура бізнес-плану інвестиційного проекту.

4. Організаційний план.

5. План здійснення маркетингових досліджень. Фінансовий план.

6. Цикл інвестиційного проекту, його фази та стадії.

7. Вибір ефективного заходу (проекту) за сукупністю економічних та екологічних показників.

8. Економічний ефект від застосування заходів захисту населенні і територій від надзвичайної ситуації та його розрахунок.

9. Визначення та розрахунок терміну окупності проекту.

• Реферат на тему: Оцінка рівня небезпеки зруйнування хімічно небезпечних об’єктів за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

Навчальні завдання:

1. Визначити та проаналізувати основні критерії оцінки ступені небезпеки складової регіонального комплексу техногенних загроз.

2. Надати студентом компетенції (знань, умінь і навичок) щодо ранжування регіонів за ступенем потреби в інвестиційних ресурсах на запобігання та ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації.

3. .Навчити визначати домінантні показники під час вибору регіону інвестування.

4. Прищепити навчаємим ключову компетентність щодо прийняття рішення з безпеки життєдіяльності в межах своїх повноважень.

Форми проведення:

1. Усне опитування або експресс-контроль знань стосовно:

• економіки катастроф;

• ранжування регіонів за ступенем потреби в інвестиційних ресурсах на запобігання та ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації;

• визначення домінантних показників для вибору регіону інвестування;

• структури бізнес-плану інвестиційного проекту;

• плану здійснення маркетингових досліджень;

• вибір ефективного заходу (проекту) за сукупністю економічних та екологічних показників.

2. „Мозковий штурм” на тему: „Оцінка рівня небезпеки хімічного зараження за допомогою імовірнісно структурно-логічної моделі.”

3. Презентація на тему: „Пропозиції щодо запобігання негативної дії хімічного зараження та захист від його факторів ураження населення та територій.”

Інформаційне забезпечення:

• Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).

• Методики прогнозування осередків хімічного зараження та оцінки дії токсичних хімічних речовин на людину.

• Карта (схема) віртуальної місцевості.

• Комплект креслярсько-графічних інструментів.

• Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

• Проекційна апаратура.

Література:

1. Постанова КМ №1099від 15.08.1998 р. Про класифікацію НС.

2. Постанова КМ №175від 15.02.2002 р. Про затвердження методики оцінки збитків від наслідків НС техногенного та природного характеру.

3. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.

4. Бабенко О.І., Задорожна О.М., Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: ІЗМН, 1996.-224с.

5. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі: Навч. посібник. –Кіровоград, 1998.- 292с.

6. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.

7. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львов: “Афіша”, 1999.- 254с.

8. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003, - 430 с.

9. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.—К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Рівень оцінювання знань на занятті:

20 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, високу якість „Звіту” за практичне заняття;

16 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, якісний „Звіт” за практичне заняття;

12 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчили про не глибокий характер знань, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі” малоактивна;

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, рольовій грі та „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у студента були відсутні.