- •Міністерство освіти і науки україни
- •2. Тематичний план вивчення дисципліни
- •Тема 1.1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайну ситуацію.
- •Тема 1.2. Планування заходів з питань цивільного захисту
- •Тема 2.1. Забезпечення заходів і дій в межах Єдиної державної системи цивільного захисту.
- •Тема 2.2. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту.
- •Рекомендована література
- •4. Плани та завдання до практичних занять Заняття № 1
- •Тема 2, 3. Практичне заняття на тему:
- •Заняття № 2
- •Тема 3. Практичне заняття на тему:
- •Заняття № 3
- •Тема 3. Практичне заняття 4 на тему:
- •5. Організація самостійної роботи студентів
- •5.1. Карта самостійної роботи студентів
- •5.2. Перелік завдань та форми організації самостійної роботи студентів при вивченні теоретичного матеріалу дисципліни
- •Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання
- •5.4.1. Перелік індивідуальних завдань
- •5.4.2. Визначення збитків від надзвичайної ситуації, що утворилася в наслідок зруйнування хімічно-небезпечного об’єкту
- •Приклад виконання типового першого індивідуального контрольного завдання
- •Характеристика фосгену
- •Теоретичні положення
- •4. Визначення площі хімічного зараження вторинною хмарою:
- •5. Визначення тривалості хімічного зараження приземного шару повітря в зоні хімічного зараження:
- •6. Визначення загальної кількості уражених на хімічно-небезпечному об’єкті (хно), де сталася аварія:
- •7. Визначення часу руху зараженого повітря первинної хмари до населеного пункту:
- •Розрахунки:
- •Визначення збитків від негативної події.
- •Визначення Мп – не вироблення продукції внаслідок припинення виробництва
- •6. Система поточного і підсумкового контролю якості знань студентів з дисципліни
- •6.1. Порядок поточного контролю та критерії оцінювання знань
- •Регламент поточного оцінювання знань студентів денної форми навчання під час вивчення навчального матеріалу дисципліни „Цивільний захист”
- •6.2. Порядок підсумкового контролю знань
- •6.3. Зразок білету модульної контрольної роботи
- •Модульний контроль
- •Завдання 1, варіант 1.1.
Теоретичні положення
Під хімічною обстановкою розуміють умови, що склалися внаслідок зараження місцевості НХР або ОР, які впливають на діяльність населення та підприємств.
Оцінка хімічної обстановки передбачає формулювання висновків про ступінь впливу наслідків аварії на життєзабезпечення робітників підприємства, населення і визначення необхідних заходів щодо ліквідації наслідків аварії.
Первинна хмара – це хмара НХР, що утворюється внаслідок миттєвого (1 –3 хв.) переходу в атмосферу частини токсичної речовини при руйнації ємності, в якій вона знаходилась.
Вторинна хмара – це хмара НХР, що утворюється внаслідок випаровування токсичної речовини з площі (поверхні) її розливу внаслідок аварії.
Район аварії – це площа кола з радіусом RA, в межах якої хмара НХР має найбільші уражаючи властивості.
Хімічне зараження характеризується масштабом, тривалістю і небезпекою.
Зона хімічного зараження – це територія, над якою поширюється первинна та вторинна хмари а також район аварії.
Глибина поширення первинної або вторинної хмари – це найбільша відстань, на яку поширюється первинна або вторинна хмара з уражаючими концентраціями токсичної речовини, позначається Г1 або Г2 відповідно.
Осередок хімічного ураження – це територія, на якій спостерігається ураження людей та свійських тварин.
При проведенні розрахунків використовуються дані таблиць посібника [10] В.П.Мірюк, Р.І.Черевко. Методичні вказівки до виконання розрахунково--графічної індивідуальної роботи з курсу Цивільна оборона. К., КНЕУ, 2000.
Визначення глибини поширення первинної хмари:
Г1 =Г1t *Кt1 *КК,
де Г1 – глибина поширення первинної хмари фосгену на рівнинній місцевості,км;
Г1t – табличне значення глибини поширення хмари (табл. 5.2);
Кt1 – температурний поправочний коефіцієнт (табл. 5.3);
КК – коефіцієнт кількості, або інша назва – коефіцієнт пропорційності, який враховує різницю між табличним значенням ємності (QT =10m) та дійсним значенням кількості фосгену, що вийшла за межі технологічного процесу Q3 =15m.
КК =1,3 (табл. 5.4), при .
Визначення площі зони хімічного зараження первинною хмарою:
,
де – площа зони хімічного зараження первинною хмарою, км
–радіус району аварії, км (дивись табл. 5,1)
Г1 – глибина поширення первинної хмари, км;
–половина кута сектора, в межах якого можливе поширення первинної хмари, град.(табл. 5.7).
Визначення глибини поширення вторинної хмари:
де Г2 – глибина поширення вторинної хмари фосгену на рівнинній місцевості, км;
Г2Т – табличне значення глибини поширення вторинної хмари фосгену, км (табл. 5.5);
Кt2 – температурний поправочний коефіцієнт (табл. 5.6);
КК – коефіцієнт кількості (табл. 5.4).
4. Визначення площі хімічного зараження вторинною хмарою:
,
де S2 – площа зони хімічного зараження вторинною хмарою, км2;
RA -- радіус району аварії, км;
Г2 -- глибина поширення вторинної хмари, км;
-- половина кута сектора, в межах якого можливе поширення вторинної
хмари, град. (табл. 5.7).
5. Визначення тривалості хімічного зараження приземного шару повітря в зоні хімічного зараження:
Т = ТТ * КВ * КК,
де Т – тривалість уражаючої дії фосгену на місцевості;
ТТ – табличне значення тривалості уражаючої дії фосгену на місцевості (табл. 5.9);
КВ – поправочний коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (табл. 5.10);
КК – коефіцієнт кількості (табл. 5.4).