5.4.2. Визначення збитків від надзвичайної ситуації, що утворилася в наслідок зруйнування хімічно-небезпечного об’єкту

Всі розрахунки контрольного завдання проводяться з метою визначення можливої кількості уражених в умовах надзвичайної ситуації і, на цій основі, прийняття рішення про застосування оптимальних заходів захисту населення.

Зміст модульного завдання полягає у визначенні, базуючись на вихідних даних:

масштабу хімічного забруднення території, параметрів зони хімічного зараження, кількості утворених осередків хімічного ураження;

часу підходу забрудненого повітря до населених пунктів, в яких почнуть утворюватись осередки хімічного ураження;

можливої кількості уражених серед працівників підприємства, де сталась аварія та в осередках хімічного ураження;

тривалості хімічного забруднення приземного шару повітря в зоні хімічного зараження.

Хімічна обстановка наноситься на карту (схему). Після нанесення на карту (схему) хімічної обстановки, визначаються заходи захисту мешканців тих населених пунктів, які опинились в зоні хімічного зараження.

Крім того, виконуючи завдання, студенти вивчають фізичні та хімічні властивості сильнодіючої отруйної речовини НХР, ознаки ураження людини цією речовиною та надання першої медичної допомоги при ураженні.

Приклад виконання типового першого індивідуального контрольного завдання

Вихідні дані:

1. Місце аварії – н. п. Борки.

2. Час аварії – 9.00 28.07.

3. Назва СДОР – фосген.

4. Кількість СДОР, тон – 15.

5. Напрямок вітру, град. – 200.

6. Швидкість вітру, м/с – 1,0.

7. Температура повітря, ⁰ С – +36.

8. Ступінь вертикальної стійкості атмосфери – інверсія.

9. Кількість робітників – 12 людей.

10. Забезпеченість робітників засобами індивідуального захисту – 100%.

11. Кількість мешканців в населених пунктах, що можуть опинитись

на зараженій території – 30,6 тис. людей.

12. Кількість тварин в господарствах населення – 250 свиней, вагою 100 кг.

Характеристика фосгену

Фосген – хімічна сполука, що має формулу СОСl₂.Це безбарвна, прозора рідина із запахом прілого сіна або гнилих фруктів.

Густина фосгену дорівнює 1,42г/см³ , температура кипіння – 8,2 ⁰ С. Фосген в 3,5 рази важчий за повітря, погано розчиняється у воді, добре – у бензині, добре реагує з аміаком, уротропіном, аніліном. Аміак і уротропін можуть ефективно використовуватись для знезараження фосгену.

Токсичні властивості характеризуються уражаючою та летальною концентраціями відповідно – 0,05 та 0,4...0,5 мг/л.

Вперше фосген був отриманий англійським хіміком Д.Деві у 1812 році, а в жовтні 1915 р. був застосований німцями у воєнних цілях як отруйна речовина задушливої дії. В кінці ХХ століття фосген був знятий з озброєння армій провідних держав. Зараз фосген є сильнодіючою отруйною речовиною (НХР), використовується в хімічній промисловості, для отримання фарб, сечовини, полікарбонатів.

Фосген взаємодіє з клітинами стінок альвеол та легеневих капілярів, що призводить до порушення проникненості стінок судин. При цьому плазма крові входить у порожнини альвеол і розвивається набряк легенів. Настає кисневе голодування організму, яке збільшується в зв’язку з уповільненням кровообігу.

Фосген має період прихованої дії 4 – 6 годин, тривалість якого залежить від концентрації фосгену у повітрі, часу перебування у зараженому просторі, стану людини, охолодження організму.

Ознаки ураження:

При вдиханні людина відчуває солодкуватий, неприємний смак у роті, потім з’являється кашель, важке дихання, біль у грудях, сильні хрипи, загальна слабкість. Температура тіла підвищується.

При виході із зони хімічного зараження ознаки отруєння швидко проходять, настає період так званого ” уявного благополуччя”. Але через 4 – 6 годин у ураженого настає різке погіршення стану; швидко розвивається синюшне забарвлення губ, носу, щік; з’являються: головний біль, сильно виражена задуха; кашель з виділенням рідкої, пінистої, рожевого кольору мокроти, що означає розвиток набряку легенів. Процес отруєння фосгеном досягає кульмінаційної фази протігом 2 – 3 діб.

При сприятливому перебігу хвороби стан здоров’я ураженого через 3 – 6 діб почне покращуватись, а у важких випадках має місце летальний наслідок.

Перша медична допомога:

Надіти на ураженого протигаз та терміново евакуювати із зараженої території.

Штучне дихання проводити категорично заборонено.

При порушенні дихання – содові інгаляції, гаряче молоко із содою.