48. Співробітництво України в сировинному виробництві та агропромислове співробітництво, кооперація у сфері переробного виробництва

Міжнародне співробітництво у сфері сировинного виробництва – це напрямок міжнародного виробничого співробітництва в дослідженні, розвідуванні та добуванні природних ресурсів, які відіграють роль предметів праці в промисловому виробництві.

Сировину ділять на промислову та сільськогосподарську.

Міжнародне співробітництво в сировинній сфері поділяють на такі частини:

• Співробітництво на світовому ринку чорних металів.

• Співробітництво на світовому ринку кольорових металів.

• Світова кооперація у виробництві хімічної сировини.

• Міжнародне співробітництво у виробництві штучних сировинних матеріалів.

• Співробітництво на світовому ринку лісових ресурсів.

2006-2008рр. – двостороннє співробітництво у зазначеній сфері поки що знаходиться на початковому етапі і полягає у вивченні українськими профільними міністерствами та відомствами, а також українськими виробниками, можливості використання бразильського досвіду у сфері виробництва біопального, зокрема етанолу та біодизелю.

 Основними формами такої співпраці є участь сторін у відповідних наукових конференціях з біоенергії, відвідання українськими фахівцями та підприємцями провідних бразильських підприємств у зазначеній сфері з метою ознайомлення з досвідом Бразилії у розвитку галузі відновлюваних джерел енергії.

Міжнародні організації у сировинній сфері: Європейське об’єднання вугілля і сталі, Міжнародна бокситова організація, урановий картель.

Міжнародне співробітництво у переробній сфері виробництва – це міжнародне виробниче співробітництво, яке здійснюється у формі міжнародної спеціалізації та кооперації переробного виробництва на різних рівнгях господарювання і координується міжнародними організаціями.

З розвитком нових досягнень науки і техніки структура переробної промисловості також постійно змінюється, а відповідно відбуваються зміни і в міжнародному співробітництві у цій сфері.

Помітно розширюється співробітництво у виготовленні ЕОМ, усе ширше застосування у переробній промисловості знаходять порошкова металургія, нові високоміцні пластичні матеріали, тканини та інші штучні вироби, які замінюють природні матеріали, розв’язуючи цим проблему обмеженості ресурсів і залежності ряду країн від імпорту ресурсів.

При ООН діє спеціалізований заклад з промислового розвитку ЮНІДО – який сприяє міжнародному співробітництву, створений в 1966році. При ЮНІДО створений Банк промислової та технологічної інформації.

Об’єктивний процес розвитку світового господарства веде до того, що промислово розвинені країни допомагають країнам, що розвиваються створювати свою власну переробну промисловість.

2012р. у Вінницькій міській раді відбулася польсько-українська зустріч в рамках візиту з обміну досвідом на тему «Стан екологічної інфраструктури в Україні, з особливим акцентом на переробку відходів. Налагодження співпраці між польськими та українськими підприємствами»

Міжнародне агропромислове співробітництво – це міжнародне співробітництво на різних рівнях господарювання, пов’язане з виготовленням сільськогосподарських засобів праці, з аграрним виробництвом, з переробленням агросировини та реалізацією агропродуктів.

У галузі агропромислового виробництва виникають різні корпоративні зв’язки. Відомі такі картельні угоди між:

Малазія, Індонезія, Тайланд, Шрі-Ланка – виробництво каучуку.

Індія, Шрі-Ланка – вирощування і виробництво чаю.

Бразилія та Колумбія – вирощування та виробництво кави.

Центральноамериканські країни і Еквадор – вирощування бананів.

При ООН діє спеціалізований заклад з питань аграрного співробітництва – Продовольча та сільськогосподарська організація(ФАО), заснована в 1945 році, яка займається координацією роботи міжурядових організацій з питань розвитку с\г, надання допомоги країнам, що розвиваються в області аграрного виробництва, пряме постачання продовольства з розвинених країн у країни, котрим це необхідно.

Географічне розташування України, розміри її території, чисельність населення, природні ресурси в поєднанні з потенційними можливостями в науковій, економічній та інших сферах суспільного життя дають їй змогу й право мати статус одного з найвпливовіших членів ФАО.

2003 року Україна набула повноправного членства у ФАО. Постановою Кабінету Міністрів № 1371 від 13 вересня 2002 року «Про порядок участі центральних органів виконавчої влади в діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна» відповідальним за організацію співробітництва з ФАО визначено Міністерство аграрної політики.

Співробітництво нашої держави з ФАО є доволі активним: Україна – член багатьох робочих органів цієї організації й бере участь у заходах ФАО. За період членства здійснено майже 100 візитів українських представників до інших країн–членів організації для участі в заходах ФАО. На період 2007–2009 рр. Україну було обрано до складу Ради ФАО, тож вона дістала право брати участь у голосуванні з фінансових і правових питань.

Наша держава є членом п’яти відкритих комітетів ФАО та двох комісій: Комітету з питань сировинних товарів, Комітету рибного господарства, Аграрного комітету, Комітету з питань всесвітньої продовольчої безпеки, Комітету лісового господарства, Комісії «Кодекс Аліментаріус» і Комісії з питань генетичних ресурсів, відповідальними за співробітництво з якими є структурні підрозділи Мінагрополітики України

Приєднання до комісії надало нашій державі можливість:

– отримувати інформацію про світові та регіональні харчові стандарти;

– здійснити перехід до світових стандартів у галузі безпеки харчових продуктів;

– впливати на прийняття світових стандартів у відповідних галузях;

– оперативно реагувати та за можливості запобігати схваленню стандартів, які негативно впливають на конкурентоспроможність національної продукції.

2012 Міністерство аграрної політики та продовольства України та Міністерство зовнішньої торгівлі та економічних відносин Боснії і Герцеговини, (далі - Сторони), з метою створення кращих умов для розвитку двостороннього співробітництва в галузі сільського господарства, обміну досвідом в реформуванні даного сектору економіки та різноманітних наукових та економічних контактів, приймаючи до уваги положення міжнародних угод, що стосуються обох Сторін щодо співпраці в галузі ветеринарії, фітосанітарії та безпеки харчових продуктів та з метою виконання цих цілей