Митний кодекс .Глава 33 (ст.200-203)

1. Економічний характер транзиту визначається його значенням для:

-розвитку та спрощення міжнародних перевезень (зовнішній аспект);

-стимулювання діяльності у сфері послуг по транспортуванню та обробці вантажів (внутрішній аспект).

Розвитку режиму транзиту сприяла розробка різних міжнародно-правових документів, які направлені на уніфікацію регулювання та спрощення умов транзиту товарів. На національному рівні використання режиму транзиту, різність його форм заснована на специфічних внутрішніх факторах (наприклад, розвиток на території держави транспортної інфраструктури).

Згідно з ст.200 МК України особливості цього митного режиму наступні:

• -товари та транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або межах зони діяльності одного митного органу;

• -переміщення товарів та транспортних засобів у режимі транзиту здійснюється без стягнення мита та податків, к транзитним товарам та транспортним засобам не застосовуються заходи економічної політики.

• -товари та транспортні засоби не можуть бути використані на митній території України.

Товари та транспортні засоби переміщується під митним контролем тобто товари можуть переміщуватися на підставі відповідних документів та згідно з правилами та умовами, встановленими законодавством України та контролюються митними органами України. Особи винні у порушенні законодавства про транзит вантажів, несуть адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Транзит товарів та транспортних засобів може бути між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу. В залежності від цього розділяють наступні види транзиту: прохідний та внутрішній, умови яких визначені у ст.155 МК України.

Згідно з загальним правилом, транзитні товари та транспортні засоби не можуть бути використані на митній території України, тобто вони залишаються у незмінному стані, крім природних втрат, і не використовуються з іншою метою, крім транзиту.

Режим транзиту або відокремлені його питання можуть регулювати також підзаконні нормативні акти: постанови ВРУ, постанови КМУ, укази Президента України, накази ДМСУ зареєстровані в Мін’юсті.

Регламентація митного режиму транзиту товарів та транспортних засобів не визначає яких-небудь спеціальних обмежень номенклатури, кількості, призначення товарів, до яких може застосовуватись режим транзиту. Обмеження сфери застосування режиму транзиту засновано на загальному правилі, встановленому у ст. 96 МК України. Згідно з вказаною статтею транзит через територію товарів окремих видів можуть заборонятися окремими законами України (транспортні засобі в цій статті включені в поняття ”товарів”). Учасники транзиту – вантажовласники та суб’єкти підприємницької діяльності, які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги. Учасниками транзиту можуть бути резиденти та нерезиденти.

2. Товари, що переміщуються транзитом, повинні: перебувати у незмінному стані, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання; не використовуватися на території України ні з якою іншою метою, крім транзиту; у випадках, визначених законодавством України, переміщуватися за наявності дозволу на транзит через територію України, який видається відповідними уповноваженими органами; у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, переміщуватися встановленими маршрутами та шляхами; бути доставленими до митного органу призначення у строк, що визначається відповідно до чинних в Україні нормативів на перевезення вантажів, виходячи з виду транспорту, маршруту, відстані до кінцевого пункту та інших умов перевезення.

3. Режим транзиту здійснюється при наявності умов, які можливо розподілити умовно на дві групи:

1) зобов’язання, які приймає беніфіціар або які накладаються на нього як умови надання йому дозволу на використання режиму;

2) засоби здійснення контролю, які використовуються митними органами для забезпечення дотримання регламентації митного режиму.

Згідно з загальним правилом, при переміщенні товарів в режимі транзиту:

-товари повинні перебувати в незмінному стані, крім природних втрат та нормальних умов транспортування. Такі втрати контролює митний орган на підставі підзаконних нормативних актів;

-товари не можуть бути використані на митній території України з іншою метою, крім транзиту. Тобто товар переміщується під єдиним режимом, не може міняти власника або свої властивості, характеристики.

Але під час транзиту товарів на митній території України з дозволу та під кон-

тролем митного органу можуть здійснюватися окремі операції (перевантаження, вивантаження, навантаження, перепакування) з такими товарами без зміни їхніх властивостей та товарного вигляду. В залежності від того перевантажується транзитний товар або ні транзит може бути прямий або змішаний.

Такі операції з транзитним товаром здійснюються в зонах митного контролю виключно за вибором вантажовласника (уповноваженої ним особою) та згодою митних органів.

Згідно з загальним правилом товари в режимі транзиту переміщуються без спеціального дозволу митного органу при наявності належним чином оформлених митних та транспортних документів та накладенням митного забезпечення. Але у випадках, зазначених в законодавстві товари можуть переміщуватися за наявності дозволу на транзит через територію України. Наприклад це такі товари як: небезпечні та шкідливі відходи.

В залежності від безпеки товарів для населення України, природного становища держави дозвіл може видаватися КМУ, митними органами або іншим уповноваженим органом.

Митний транзит товарів через територію України здійснюється за маршрутами, які визначаються перевізниками на власний розсуд, виходячи з міркувань економічної доцільності за умови додержання вимог, що визначаються відповідно до цього Кодексу. КМУ можуть встановлюватися обмеження щодо використання окремих шляхів та напрямків транзиту на території України, визначатися шляхи чи напрямки руху для певних видів транспорту чи товарів, що переміщуються транзитом через територію України, пункти пропуску для ввезення та вивезення окремих видів товарів, наприклад для підакцизних товарів.

Граничні строки прохідного митного транзиту залежно від виду транспорту встановлюється КМУ. Строк доставки товарів до митного органу призначення визначається митним органом відправлення відповідно до чинних в Україні нормативів на перевезення вантажів виходячи з виду транспорту, маршруту, відстані до кінцевого пункту та інших умов перевезення. До цього строку не включається час зберігання товарів на складах у разі перевантаження з одного виду транспорту на інший, а також час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами з дозволу та під контролем митних органів.

4. У випадках, передбачених законодавством України, митний орган дозволяє переміщення товарів у режимі транзиту лише за умови належного обладнання транспортного засобу та застосування заходів гарантування доставки товарів до митного органу призначення, передбачених статтями 161-164 цього Кодексу.

Митний кодекс не визначає критерії належного обладнання транспортного засобу при транзиті товарів. Згідно зі змістом Митного законодавства України переміщення товарів в режимі транзиту через митний кордон України можуть здійснювати перевізники з урахуванням заходів гарантування доставки товарів, що перебувають під митним контролем визначених ст. 161 МК України, чи митні перевізники з урахуванням положень ст. 182 МК України.

Рішення про застосування заходів гарантування доставки товарів до митних органів призначення приймається у кожному конкретному випадку митними органами, розташованими у місцях, де розпочинається транзит таких товарів, за наявності підстав для застосування зазначених заходів. Заходи гарантування доставки застосовуються в обов’язковому порядку до підакцизних товарів (фінансові гарантії).

Вид заходу гарантування доставки товарів обирається власником чи уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Заходи гарантування застосовуються за рахунок власника (уповноваженою ним особою).

До товарів, що переміщуються транзитом може застосовуватися один із таких заходів гарантування доставки цих товарів до митного органу призначення:

Надання власником товарів (уповноваженою ним особою) гарантій митним органам.

Охорона та супроводження товарів митними органами.

Охорона і супроводження товарів митними органами здійснюється як при внутрішньому, так і при прохідному митному транзиті. Форма та методи охорони і супроводження товарів до митного органу призначення, а також умови і порядок їх застосування визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Перевізники або власники товарів, переміщуваних транзитом через митну територію України на умовах Конвенції МДП, мають право на власний розсуд обирати охорону і супроводження, виходячи з міркувань безпеки та збереження товарів. Але у виняткових випадках митні органи вправі вимагати обов’язковості охорони супроводжуваного товару підрозділами митної варти в залежності від ступеня ризику. Це необхідно для отримання більшої гарантії дотримання умов транзиту.

Перевезення товарів митним перевізником (ст. 182 МКУ).

Митний перевізник це підприємство, яке здійснює перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем, без застосування заходів гарантування доставки товарів до митного органу призначення і має відповідну ліцензію.

Перевізник вправі здійснювати оформлення фінансових гарантій при транзитних перевезеннях підакцизних товарів, які надаються митним органам і здійснюються незалежними посередниками.

Перевезення на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.

5. Рішення про допущення товарів до переміщення в режимі транзиту приймається митним органом на підставі наявних документів і за умови виконання перевізником положень цього Кодексу та інших законів України.

Транзит товарів супроводжується документами за переліком визначеним ст. 6 Закону України “Про транзит вантажів” від 20.10.99 р. (товарно-транспортною накладною, складеною мовою міжнародного спілкування, рахунком-фактурою або іншим документом, що вказує вартість товару, пакувальним листком (специфікацією), вантажною відомістю, книжкою МДП). При декларуванні транзитних вантажів відповідно до митного законодавства України до митних органів подається вантажна митна декларація.

Службовим особам спеціально уповноважених органів виконавчої влади, які здійснюють контроль транзитів вантажів, забороняється вимагати від учасників транзиту іншої документації транзиту.

Перевізник має права та виконує обов’язки, які визначені у ст. 154, 157, 158 та 159 МК України та інших законодавчих актах України.

При прийнятті товарів для переміщення у режимі транзиту перевізник повинен укласти угоду, перевіряти оформлення митних транспортних документів, а також митне забезпечення накладене на транспортний засіб і упаковку товарів, при необхідності перевірити або надати гарантії доставки товару до митного органу призначення. За порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом перевізник притягується до відповідальності в порядку, встановленому чинним законодавством України.